16 жовтня 2025 рокуСправа №160/22965/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства "ВЕНДЕМІЯ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернулось Фермерське господарство «ВЕНДЕМІЯ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у якій просить суд:
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.04.2025 року № 0181540408 яке винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про застосування до Фермерського господарства "ВЕНДЕМІЯ" штрафу у сумі 126 283,02 гривні.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю податкового повідомлення-рішення 14.04.2025 року № 0181540408, оскільки вказане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем після скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.08.2023 року № 0208370406 та коли позивач був вже зареєстрований та перебував на обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2025 року року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
26 серпня 2025 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач заперечував проти задоволення позову та посилався на те, що рішенням від 26 лютого 2024 року Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі 160/26133/23, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.08.2023 року № 0208370406 в частині суми нарахованих штрафів Фермерському господарству "ВЕНДЕМІЯ", у розмірі 253 886,04 гривень. У зв'язку з чим, відповідачем було складено нове податкове повідомлення-рішення, на підставі підпункту 60.1.5 пункту 60.1, пункту 60.1 статті 60 ПК України, пункту 7 розділу п Порядку Nє 1204, на тих самих висновках акта перевірки, що і первинне податкове повідомлення-рішення, і не містить в собі нових підстав для визначення грошового зобов'язання. Відповідач зазначив, що у такому випадку питання правомірності нарахування грошового зобов'язання вже було предметом судового розгляду, з огляду на що відсутні підстави для ініціювання повторного перегляду висновків податкового органу в судовому порядку шляхом оскарження нового податкового повідомлення-рішення за іншим номером і датою, що містить зменшені суми грошового зобов'язання і яке є узгодженим.
Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що Головним управління ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку Підприємства щодо дотримання термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) з датою складання квітень 2022 року, фактичної дати реєстрації серпень 2022 року, за результатами якої складено акт від 20.06.2023 року № 22587/04-36-04-06/41812347.
Відповідно до висновків цього акту, Підприємством допущено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що полягало у несвоєчасній реєстрації 9 податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН із затримкою від 33 до 35 днів.
На підставі акта перевірки та встановлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.08.2023 року №0208370406 про нарахування штрафних санкцій на загальну суму 380 609,06 грн., застосованих відповідно до абзацу 1 пункту 120-1 ст. 120-1 ПК України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року, яке залишено без змін Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 року, позовні вимоги було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.08.2023 року № 0208370406 в частині визначення Фермерському господарству «ВЕНДЕМІЯ» суму штрафних санкцій у розмірі 253 886,04 грн. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Надалі, на підставі акта від 20.06.2023 року № 22587/04-36-04-06/41812347 та Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 160/26133/23 від 26 лютого 2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.04.2025 року № 0181540408 яке винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про застосування до Фермерського господарства "ВЕНДЕМІЯ" штрафу у сумі 126 283,02 гривні.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 14.04.2025 року № 0181540408 протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до абзацу другого пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Підпунктом 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
За змістом пункту 60.4 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 на виконання вимог статті 5 ПК України затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 року за №124/28254 (далі - Порядок 1204).
Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Порядку №1204 якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або інших зобов'язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку, наданої відповідними підрозділами контролюючого органу, до функцій яких належить розгляд скарг в адміністративному порядку та/або супроводження справ у судах, складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або інших зобов'язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу V Порядку податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або інших зобов'язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.
Отже, у разі якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення грошового зобов'язання оскаржено в судовому порядку, то таке зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З дня набрання законної сили судовим рішенням про оскарження податкового повідомлення-рішення податкове зобов'язання (частина податкового зобов'язання) стає узгодженим, а у платника податку виникає податковий обов'язок самостійно погасити узгоджену суму протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Тобто, у разі якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення грошового зобов'язання оскаржено у судовому або в адміністративному порядку, то у разі зменшення за наслідками останнього грошового зобов'язання, визначеного платнику податків оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, платникові податків направляється окреме податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.
У цьому контексті суд вважає за необхідне зазначити, що прийняття податковим органом похідних податкових повідомлень-рішень у зв'язку зі зміною/скасуванням за наслідками оскарження основного податкового повідомлення-рішення має формальний характер та здійснюється з метою доведення до відома платника податків нових термінів сплати первинно визначеного податкового зобов'язання.
В той же час законодавство визначає, що первинне податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним саме з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.11.2021 року в справі №805/1701/16-а та у постанові від 16.03.2023 року у справі №640/6129/20.
За обставинами справи, яка розглядається, прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 14.04.2025 року № 0181540408, відбувалось за окремої процедури, що передбачена в разі відкликання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення від 03.08.2023 року № 0208370406.
Суд зазначає, що за результатами оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 03.08.2023 року № 0208370406, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року позовні вимоги було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.08.2023 року № 0208370406 в частині визначення Фермерському господарству «ВЕНДЕМІЯ» суму штрафних санкцій у розмірі 253 886,04 грн.
В іншій частині, що є предметом позову у справі, що розглядається, зазначене податкове повідомлення-рішення в частині штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у розмірі 126 283, 02 грн. не скасовано, є чинними, і правомірність визначення зазначених податкових зобов'язань вже розглянута судами і надано їм відповідну оцінку.
Суд звертає увагу, що у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року визначено, що розмір штрафних санкцій повинен становить 126723,02 грн.
З огляду на наведене, податкове повідомлення-рішення від 03.08.2023 року №0208370406 вважається відкликаним у зв'язку з тим, що рішенням суду у справі № 160/26133/23 скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.08.2023 року № 0208370406 в частині визначення Фермерському господарству «ВЕНДЕМІЯ» суму штрафних санкцій у розмірі 253 886,04 грн.
При вирішенні даного спору суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31 січня 2023 року у справі №815/5702/16, в якій суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, зазначив, що суди попередніх інстанцій, приймаючи судові рішення у справі, фактично повторно розглянули порушення податкового законодавства, встановлені актом перевірки, які вже були предметом судового дослідження у справі, за результатами розгляду якої ухвалені судові рішення, які набрали законної сили, що порушує процесуальний принцип преюдиції та принцип правової визначеності, оскільки факти і обставини щодо установлених правопорушень не підлягали доказуванню при розгляді цієї справи.
Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте в результаті судового оскарження попереднього (відкликаного) податкового повідомлення-рішення, що є заключним етапом процедури оскарження запровадженої процедури, встановленої ПК України, та не може розглядатися окремо від усієї процедури, включаючи результати судового оскарження.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення, направлене платнику податків за результатами узгодження сум грошових зобов'язань в судовому порядку, не може бути оскаржене до суду щодо суми грошових зобов'язань, яка є узгодженою з дня набрання судовим рішенням законної сили, що не враховано судами попередніх інстанцій.
Крім того, суд наголошує, що підстави звільнення від доказування визначені статтею 78 КАС України, відповідно до частини четвертої цієї статті обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.
Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.
Суть преюдиції полягає в неприпустимості ставлення під сумнів судового рішення, яке набрало законної сили, а також повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Приписами статей 8, 129 та 147 Конституцією України гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 06.09.2022 року у справі №640/10625/21, від 31.01.2023 року у справі №815/5702/16 та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 року у справі № 640/14314/22.
Отже, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення, винесене за результатами судового оскарження, є завершальним етапом процедури узгодження податкових зобов'язань та не підлягає повторному оскарженню в частині, що була предметом розгляду суду. Повторне дослідження вже встановлених фактів порушує принципи преюдиції та правової визначеності, які гарантують стабільність судових рішень і забороняють повторний розгляд тих самих обставин між тими самими сторонами.
Доводи позивач про те, що відповідачем не був наданий акт перевірки, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.04.2025 року № 0181540408 є безпідставні, оскільки податковим законодавством не передбачено складання нового акту у разі відкликання податкового повідомлення рішення, яке було в частині визнано протиправним та складання нового.
Посилання позивача на те, що на момент прийняття податкового повідомлення-рішення від 14.04.2025 року № 0181540408 він перебував на обліку у Донецькій області не звільняє його від відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підтверджено судовим рішенням.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення відповідача прийняте на підставі закону, у межах наданих повноважень та з дотриманням установленої процедури. У зв'язку з цим підстав для визнання їх протиправними та скасування не вбачається.
У відповідності до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовується.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 139, 242, 243, 245, 246, 250, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позовної заяви Фермерського господарства «ВЕНДЕМІЯ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев