13 жовтня 2025 року Справа №160/25382/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд, у складі судді Дєєва М.В., перевіривши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
04.09.2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо не проведення в повному обсязі з 01.03.2025 року індексації пенсії ОСОБА_1 , , із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2014-2016 роки (3764,40 грн.) 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплатити суму індексації пенсії ОСОБА_1 , з 01.03.2025 по дату ухвалення судового рішення, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який є складовою формули обчислення пенсії у 2025 року (15059,51 грн.), з урахуванням раніше виплачених сум.
09.09.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки порушення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає, що звернувшись до суду з цим позовом 04.09.2025 року позивач заявив вимоги про індексацію та перерахунок пенсії з 01.03.2025 року.
При цьому, у позовній заяві зазначено, що оскільки автоматичний перерахунок пенсії був зроблений 25.03.2025 року, а відомості про розрахунок складових перерахунку пенсії за 2022-2025 роки були отримані 07.08.2025 року - строк для звернення до адміністративного суду не пропущено.
Проте суд, зазначає, що згідно долученого до позову витягу з Підсистеми "Призначення та виплати пенсій" розрахунок складових перерахунку з 01.03.2025 року пенсії позивача здійснено - 25.02.2025 року.
Щодо посилання позивача на початок відрахування строку звернення до суду із даним позовом з 07.08.2025 року - дати отримання позивачем відомостей про розрахунок складових перерахунку пенсії за 2022-2025 роки, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2022- 2025 роках позивачу не нараховувалася.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками викладеними в Постанові Верховного Суду від 27 січня 2025 року в справі № 620/7211/24.
Відповідно до ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, позивачем не надано до суду заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду у частині позовних вимог щодо проведення перерахунку та виплатити індексації пенсії за період з 01.03.2025 по 03.03.2025 року із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивачем вищевказана вимога закону не виконана, оскільки в мотивувальній частині позову зазначено, що позивач не погоджується з діями відповідача, щодо перерахунку пенсії у 2022-2025 роках (за 4 роки), проте, у прохальній частині позову визнати дії протиправними позивач просить із застосуванням коефіцієнтів: 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 (за 5 років), при цьому, в прохальній частині позову про зобов'язання вчинити певні дії, відповідних коефіцієнтів взагалі не зазначено.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити зміст позовних.
Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу строк у 5 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків, визначених в ухвалі суду.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Дєєв