01 вересня 2025 рокуСправа №160/13993/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/13993/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
15.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладених у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 15.04.2025 року № 046350019294 протиправними та скасувати рішення про відмови у призначенні пенсії від 15.04.2025 року № 046350019294; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 04.10.1999 року по 13.10.1999 року, період строкової військової служби з 18.10.1999 року по 04.05.2001 року, періодів роботи з 29.06.2011 року по 30.06.2011 року (02дні), з 29.08.2012 року по 31.08.2012 року (03 дні), з 29.08.2013 року по 31.08.2013 року (03 дні), з 29.08.2014 року по 31.08.2014 року (03 дні), з 22.04.2015 року по 30.04.2015 року (09 днів), з 27.06.2015 року по 30.06.2015 року (04 дні), з 29.03.2017 року по 31.03.2017 року (03 дні), з 30.06.2017 року по 30.06.2017 року (01 день), з 29.01.2018 року по 31.01.2018 року (03 дні), з 30.06.2018 року по 30.06.2018 року (01 день), з 26.02.2019 року по 28.02.2019 року (03 дні), з 28.04.2019 року по 30.04.2019 року (03 дні), з 31.07.2021 року по 31.07.2021 року (01 день) та з 01.02.2025 року по 07.04.2025 року (01 місяць 07 днів); зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період проходження з 28.07.2022 року по 07.04.2025 року військової служби, під час якої ОСОБА_1 безпосередньо брав участь здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів з розрахунку один місяць служби за три; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи весь період роботи з 01.08.2001 року по 31.03.2022 року, що дає право на розрахунок пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.04.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України 'Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позову зазначено, що у позивач 07.04.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. 15.04.2025 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 046350019294 відмовлено у призначенні пільгової пенсії. Вважаючи протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/13993/25. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Заперечуючи проти позовної заяви, 20.06.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. У відзиві відповідач серед іншого зазначає, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Враховуючи вище викладене, пільговий стаж роботи позивачу з 01.07.2000 зараховано до Списку № 1 за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Довідки, які підтверджують пільговий характер роботи до 11.07.2022 надано не було. Пільговий характер роботи за період з 04.10.1999 по 13.10.1999 не підтверджено документально, отже, відсутні підстави для зарахування періоду проходження військової служби з 18.10.1999 по 04.05.2001.
20.06.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначає, що оскаржуване рішення за принципом екстериторіальності було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області 15.04.2025 року № 046350019294. Зазначає, що наданими документами підтверджено право на зниження пенсійного віку на 10 років. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу роботи за списком №1 зараховано всі періоди. Пільговий стаж зараховано за індивідуальними відомостями про застраховану особу (довідка ОК-5). Відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту першого частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №1),оскільки позивач не досяг віку встановленою цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07.04.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за принципом екстериторіальності, розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та прийнято рішення №046350019294 від 15.04.2025 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту першого частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №1),оскільки заявник не досяг віку встановленою цією статтею.
У рішенні зазначено, що вік заявника 43 роки, страховий стаж особи становить 44 роки 3 місяці 27 днів. Стаж роботи за списком № 1 - 23 роки 1 місяць 17 днів з них: стаж роботи за списком №1 становить 20 років 6 місяців 25 днів; роботи підземні, професії за постановою № 202 (стаття 14-25) становить 22 дні; військова служба в особливий період - 2 років 5 місяців 29 днів. Наданими документами підтверджено право на зниження пенсійного віку на 10 років. Результати розгляду документів, доданих до заяви. за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу роботи за списком №1 зараховано всі періоди. Пільговий стаж зараховано за індивідуальними відомостями про застраховану особу (довідка ОК-5).
Позивач, вважаючи протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №046350019294 від 15.04.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пенсії за віком.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до частин 1, 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. 2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до абзацу першого частини 3 статті 114 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За змістом частини 5 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Отже, вказаною нормою передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 статті 114 Закону проводиться взаємне зарахування періодів роботи. Проте, вказана норма не містить порядку обчислення та розміру взаємного зарахування періодів роботи.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Отже, положення частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» аналогічного змісту положенню частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно частини 6 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
При цьому надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Як зазначає Верховний Суд у постановах від 25.04.2019 року у справі №336/6112/16-а та від 31.10.2019 року у справі №688/4170/16-а, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне тільки за відсутності трудової книжки, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Згідно записів, які містяться в трудовій книжці позивача вбачається інформація про працю позивача та проходження військової служби у спірні періоди.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачу при призначенні пенсії, не враховано до пільгового стажу роботи окремі періоди роботи та військової служби, дані про які наявні в трудовій книжці позивача та в доданих документах.
В той час, згідно розрахунку стажу форми РС - право до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи з 04.10.1999 року по 13.10.1999 року, період проходження строкової військової служби з 18.10.1999 року по 04.05.2001 року та періоди роботи з 29.06.2011 року по 30.06.2011 року, з 29.08.2012 року по 31.08.2012 року, з 29.08.2013 року по 31.08.2013 року, з 29.08.2014 року по 31.08.2014 року, з 22.04.2015 року по 30.04.2015 року, з 27.06.2015 року по 30.06.2015 року, з 29.03.2017 року по 31.03.2017 року, з 30.06.2017 року по 30.06.2017 року, з 29.01.2018 року по 31.01.2018 року, з 30.06.2018 року по 30.06.2018 року, з 26.02.2019 року по 28.02.2019 року, з 28.04.2019 року по 30.04.2019 року, з 31.07.2021 року по 31.07.2021 року, з 01.02.2025 року по 07.04.2025 року, період проходження військової служби з 28.07.2022 року по 07.04.2025 року.
При цьому суд зазначає, що у спірному рішенні про відмову у призначенні пенсії взагалі не зазначено причин щодо не зарахування вказаних періодів до пільгового стажу позивача, що свідчить про недотримання відповідачем-1 принципів обґрунтованості та добросовісності рішення суб'єкта владних повноважень.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду проходження строкової військової служби з 18.10.1999 року по 04.05.2001 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, як Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», так і Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», передбачено право позивача на зарахування періоду військової служби до пільгового стажу роботи. При цьому, конкретні умови та порядок такого зарахування зазначеними вище нормами не визначені.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а та від 3 листопада 2021 року у справі №360/3611/20 сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
З огляду на вказане суд вважає, що приписи статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підлягають тлумаченню таким чином, що час проходження особою військової служби може бути за бажанням особи зарахований як до стажу роботи, який передував службі, так і до стажу роботи, який слідував безпосередньо за періодом проходження військової служби.
Як вбачається з записів трудової книжки, позивач з 04.10.1999 року по 13.10.1999 року працював учнем гірника підземного з ремонту гірничих виробок І розряду з повним робочим днем під землею, звільнений у зв'язку з призовом на військову службу. Також 01.08.2001 року принятий учнем гірника підземного з ремонту гірничих виробок І розряду з повним робочим днем під землею.
Таким чином, оскільки як на момент призову на строкову військову службу, так і після проходження військової служби, позивач працював на посаді, яка передбачала право на пенсію на пільгових умовах, а тому час перебування позивача на військовій службі підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Час перебування на військовій службі в період, зокрема з 18.10.1999 по 04.05.2001 підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 від 18.10.1999 року.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що період строкової військової служби з 18.10.1999 по 04.05.2001 належить зарахуванню пенсійним органом до пільгового стажу за Списком №1, який слідував безпосередньо за періодом проходження військової служби, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Вимога про зарахування вказаного періоду до пільгового стажу, який надає право виходу на пенсію незалежно від віку на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» задоволенню не підлягає оскільки відсутні жодні докази того, що позивачем виконувались роботи передбачені Постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років».
В свою чергу, підземні роботи передбачені як списком №1 затвердженим в різні роки постановами Кабінету Міністрів №162 від 11.03.1994 року, №36 від 16.01.2003 року, №461 від 24.06.2016 року, так і списком затвердженим Постановою №202.
Довідник кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного соціального внеску органам Пенсійного фонду України містить наступні коди спецстажу.
ЗПЗ013А1: Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
ЗПЗ014А1: Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Відповідно Відомостей по спеціальному стажу позивача форми ОК-5 наявна інформація про спецстаж позивача у спірний період ЗПЗ013А1, що не дає права виходу на пенсію незалежно від віку на підставі частини 3 статті 114, а відноситься до списку №1, право на пенсію за яким виникає на підставі пункту «а» частини 2 статті 114 Закону №5028.
Позивачем в свою чергу не було надано довідку уточнюючу характер його роботи, яка могла б підтвердити його стаж роботи передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року право на пенсію за наявності якого наступає за частиною 3 статті 114 цього Закону.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду військової служби з 28.07.2022 року по 07.04.2025 року із розрахунку один місяць служби за три місяці, суд зазначає наступне.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Видами військової служби є, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Нормами цього Закону визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України» зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, час проходження військової служби в особливий період зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.01.2023 року у справі № 392/1357/17.
Так, наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 року за №1294/2607, відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям в соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей.
Пунктом 2.3 розділу 2 вказаного Положення встановлено, що, зокрема, участь у бойових діях у воєнний час, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Крім того, відповідно до підпункту «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 року № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, зокрема, участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - один місяць служби за три місяці.
Тобто, час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у період здійснення зазначених заходів підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05.06.2018 у справі №348/347/17, від 30.07.2019 у справі №346/1454/17, від 02.04.2020 у справі №185/4140/17, від 16.06.2020 у справі №185/7049/16-а, від 31.08.2022 у справі №185/6919/16-а, від 18.01.2023 у справі №1.380.2019.003739, від 21.03.2023 у справі №160/6146/19.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на момент призову на військову службу 28.07.2022 року позивач працював за професією, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме, гірником з ремонту гірничих виробок підземний дільниці стаціонарного обладнання №2 з повним робочим днем у шахті, що підтверджується відомостями трудової книжки серії НОМЕР_2 від 11.07.2022 року та довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 20.03.2025 року №192, відомостями по спеціальному стажу у спірний період(ЗП3014А1) .
Згідно записів у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 18.10.1999 року позивач з 28.07.2022 року був призваний у Збройні Сили України на військову службу за мобілізацією, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 .
Позивач в період з 13.07.2024 року по 31.07.2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджено довідкою № 2663 від 27.05.2025 року, виданою командиром військової частини НОМЕР_3 .
Таким чином, оскільки позивач на час призову на військову службу в особливий період працював за професією, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме, гірником з ремонту гірничих виробок підземний дільниці стаціонарного обладнання №2 з повним робочим днем у шахті та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України в період з 13.07.2024 року по 31.07.2024 року, а тому зазначений періоди військової служби позивача, підлягає зарахуванню до його пільгового стажу за Списком №1 (Постанова №202) для призначення пенсії на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці.
При цьому, в пільговому обрахунку підлягає зарахуванню виключно вказаний період участі позивача у здійсненні заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, а не весь період перебування позивача на військовій службі з 28.07.2022 року по 07.04.2025 року.
В свою чергу, період перебування позивача на військовій службі з 03.08.2022 року по 07.04.2025 року підлягає зарахуванню відповідачем-1 до пільгового стажу за Списком №1 (Постанова №202) повністю.
Період 28.07.2022 року по 02.08.2022 року зараховано відповідачем самостійно до Списку №1 (Постанова №202), що підтверджується розрахунком РС-право.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 04.10.1999 року по 13.10.1999 року, з 29.06.2011 року по 30.06.2011 року, з 29.08.2012 року по 31.08.2012 року, з 29.08.2013 року по 31.08.2013 року, з 29.08.2014 року по 31.08.2014 року, з 22.04.2015 року по 30.04.2015 року, з 27.06.2015 року по 30.06.2015 року, з 29.03.2017 року по 31.03.2017 року, з 30.06.2017 року по 30.06.2017 року, з 29.01.2018 року по 31.01.2018 року, з 30.06.2018 року по 30.06.2018 року, з 26.02.2019 року по 28.02.2019 року, з 28.04.2019 року по 30.04.2019 року, з 31.07.2021 року по 31.07.2021 року, з 01.02.2025 року по 07.04.2025 року, суд зазначає наступне.
З дослідженої судом трудової книжки позивача серії НОМЕР_4 вбачається, що згідно записів №1-3 останній працював учнем гірника підземного з ремонту гірничих виробок І розряду з повним робочим днем під землею, робоче місце атестоване за Списком №1.
Також згідно записів трудової книжки №4-13 позивач працював учнем гірника підземного з ремонту гірничих виробок І розряду з повним робочим днем під землею, гірником з ремонту гірничих виробок І розряду з повним робочим днем під землею, робоче місце атестоване за Списком №1.
Так, з метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, наказом Мінпраці від 18.11.2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Згідно пункту 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Крім того, як вже вказано вище, пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Відповідно до абзаців 3,4 пункту 20 Порядку №637, у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
В абзаці другому пункту 18 цього Порядку визначено, що у такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів).
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає суду підстави стверджувати, що в різі коли отримання відповідної уточнюючої довідки з підприємства, яке розміщується (розміщувалися) на тимчасово окупованій російською федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), не можливо, то стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV «Про боротьбу з тероризмом» (зі змінами, внесеними Законом України від 05 червня 2014 року) у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, місцем роботи позивача у спірні періоди є територія Попаснянського району Луганської області.
Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 р. № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», вся територія Попаснянської міської територіальної громади (UA44120070000073915) є тимчасово окупованою російською федерацією територією України з 07.05.2022 року.
Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Отже, отримати відповідні уточнюючі довідки з вказаного підприємства в будь-який спосіб неможливо.
Відсутність у позивача можливості надання відповідачу уточнюючих довідок про пільговий стаж роботи підприємств, архіви яких знаходиться на непідконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови їй у реалізації наявного у неї права на пенсійне забезпечення.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.09.2018 року у справі № 242/65/17.
Щодо вимоги позивача про зарахування оскаржуваних періодів та всього періоду з 01.08.2001 року по 31.03.2022 року до пільгового стажу відповідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, суд зазначає наступне.
Так, право на пенсію за частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мають усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Відповідно до форми ОК - 5 ОСОБА_1 визначений код підстави для обліку спецстажу ЗП3013А1.
Згідно Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного соціального внеску органам Пенсійного фонду України, встановлено наступні коди підстав та відповідні їм назви посад та робіт.
ЗПЗ013А1: Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Водночас щодо працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років визначається код підстави для обліку спецстажу ЗПЗ014А1, який в індивідуальних відомостях про застраховану особу (Форма ок-5) у позивача за спірний період відсутній.
В даному випадку для призначення пенсії ОСОБА_1 надав трудову книжку, яка містить усі необхідні записи про стаж його роботи за спірний період за Списком №1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах на підставі частини 2 статті 114 Закону №5028.
Позивачем не було надано жодного доказу того що ним у спірні періоди виконувались роботи передбачені Постановою №202, що дає право на пенсію за частиною 3 статті 114 вказаного Закону.
Таким чином суд відхиляє відповідні твердження відповідача.
При цьому, судом встановлено, що частина періодів роботи позивача з 01.08.2001 року по 28.06.2011 року, з 01.07.2011 року по 28.08.2012 року, з 01.09.2012 року по 28.08.2013 року, з 01.09.2013 року по 28.08.2014 року, з 01.09.2014 року по 21.04.2015 року, з 01.05.2015 року по 26.06.2015, з 01.07.2015 року по 28.03.2017 року, з 01.04.2017 по 29.06.2017 року, з 01.07.2017 року по 28.01.2018 року, з 01.02.2018 року по 29.06.2018 року, з 01.07.2018 року по 25.02.2019 року, з 01.03.2019 року по 27.04.2019 року, з 01.05.2019 року по 30.07.2021 року, з 01.08.2021 року по 31.03.2022 року зараховано відповідачем-1 до пільгового стажу за Списком №1 на підставі даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку в індивідуальних відомостях про застраховану особу, що вбачається з наданої позивачем до позовної заяви довідки форми РС та підтверджується відповідачем у наданому відзиві на позовну заяву.
В той же час, позивач у період з 01.08.2001 року по 31.03.2022 року не змінював місце роботи та професію гірника підземного з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області протиправно не зарахувало періоди з 04.10.1999 року по 13.10.1999 року, з 29.06.2011 року по 30.06.2011 року, з 29.08.2012 року по 31.08.2012 року, з 29.08.2013 року по 31.08.2013 року, з 29.08.2014 року по 31.08.2014 року, з 22.04.2015 року по 30.04.2015 року, з 27.06.2015 року по 30.06.2015 року, з 29.03.2017 року по 31.03.2017 року, з 30.06.2017 року по 30.06.2017 року, з 29.01.2018 року по 31.01.2018 року, з 30.06.2018 року по 30.06.2018 року, з 26.02.2019 року по 28.02.2019 року, з 28.04.2019 року по 30.04.2019 року, з 31.07.2021 року по 31.07.2021 року і такі періоди підлягають обов'язковому зарахуванню до пільгового стажу позивача за списком №1.
Водночас позовні вимоги в частині зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.02.2025 року по 07.04.2025 року не підлягають задоволенню, оскільки такий період накладається на період проходження військової служби, який було зараховано судом до пільгового стажу за Списком №1 (Постанова №202) як період проходження військової служби.
Щодо взаємного зарахування періодів, суд зазначає наступне.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсію незалежно від віку мають працівники безпосередньо зайняті на посадах (професіях, роботах) повний робочий день на підземних роботах, відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) не менше 25 років, передбачених Списком робіт і професій, затвердженого Постановою №202, а працівники провідних професій на цих роботах - не менше 20 років. У разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
При цьому, позивач претендує на призначення йому пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає призначення за певних умов пенсії незалежно від досягнутого віку.
Так, право на пенсію у відповідності до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється з урахуванням віднесення робіт і професій, які виконувала особа, до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 або з урахуванням віднесення робіт до прямо передбачених частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» провідних професій, зокрема, прохідники, - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
До вказаного Списку, затвердженого Постановою КМУ № 202 включені: І. Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Відтак, виконувана позивачем робота у спірний період підпадає під визначені Постановою КМУ № 202 роботи.
Так, пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-Х1І Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України Про пенсійне забезпечення, обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
Згідно пункту 6 зазначеної постанови Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20.01.1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Кабінет Міністрів України 22.02.1992 року прийняв Постанову № 81 Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», у якій є Додаток, який містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», який у свою чергу містить Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз'яснення від 20.01.1992 № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України Про пенсійне забезпечення. На даний час Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 є чинною.
Також, 02.10.2018 року Мінсоцполітики України на адресу Пенсійного фонду України надіслало лист, яким підтверджує доцільність застосування Роз'яснення № 8.
Отже, на час трудової діяльності позивача і наразі діє як Роз'яснення № 8, так і Постанова Кабінету Міністрів України № 81 від 22.02.1992 року.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Тобто, відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8, основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10 - річного стажу на підземних роботах.
Суд звертає увагу, що посилання у роз'ясненні на статтю 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» слід застосовувати і при призначенні пенсії за статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки зміст цих статей є тотожним.
Отже, при призначенні пенсії позивачеві відповідач мав керуватись як Роз'ясненням № 8, так і Постановою Кабінету Міністрів України № 81 від 22.02.1992, чого останнім зроблено не було.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, протиправно не було зараховано до пільгового стажу позивача окремі періоди проходження військової служби, роботи, що стало підставою для передчасного прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 15.04.2025 року № 046350019294 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, саме при розгляді заяви про призначення пенсії та ухваленні оскаржуваного рішення відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах. Дії щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах охоплюються прийняттям рішення про відмову у призначенні пенсії та визнання протиправними окремо від рішення не потребують.
Щодо обраного способу захисту порушеного права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Так, порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005№ 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до пунктів 4.3, 4.10 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Разом з цим, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період строкової військової служби з 18.10.1999 року по 04.05.2001 року, зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 (Постанова №202) період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України з 13.07.2024 року по 31.07.2024 року із розрахунку один місяць служби за три місяці, зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 (Постанова №202) період проходження військової служби з 03.08.2022 року по 07.04.2025 року, зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 04.10.1999 року по 13.10.1999 року, з 29.06.2011 року по 30.06.2011 року, з 29.08.2012 року по 31.08.2012 року, з 29.08.2013 року по 31.08.2013 року, з 29.08.2014 року по 31.08.2014 року, з 22.04.2015 року по 30.04.2015 року, з 27.06.2015 року по 30.06.2015 року, з 29.03.2017 року по 31.03.2017 року, з 30.06.2017 року по 30.06.2017 року, з 29.01.2018 року по 31.01.2018 року, з 30.06.2018 року по 30.06.2018 року, з 26.02.2019 року по 28.02.2019 року, з 28.04.2019 року по 30.04.2019 року, з 31.07.2021 року по 31.07.2021 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.04.2025 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів та висновків суду.
Суд відзначає, що дії зобов'язального характеру про повторний розгляд заяви позивача щодо призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував таке питання за заявою ОСОБА_1 , яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд від 08.02.2024 року у справі №500/1216/23 та від 09.07.2024 року у справі №240/16372/23, які в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються судом під час вирішення цього спору.
За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, а підтвердження наявності інших судових витрат матеріали справи не міститься, то судові витрати не підлягають розподілу.
Враховуючи перебування головуючого судді Озерянської С.І. у відпустці, рішення ухвалено у перший робочий після відпустки день.
Керуючись статтями 2, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, ЄДРПОУ 22933548), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 15.04.2025 року № 046350019294 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період строкової військової служби з 18.10.1999 року по 04.05.2001 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 (Постанова №202) період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України з 13.07.2024 року по 31.07.2024 року із розрахунку один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 (Постанова №202) період проходження військової служби з 03.08.2022 року по 07.04.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 04.10.1999 року по 13.10.1999 року, з 29.06.2011 року по 30.06.2011 року, з 29.08.2012 року по 31.08.2012 року, з 29.08.2013 року по 31.08.2013 року, з 29.08.2014 року по 31.08.2014 року, з 22.04.2015 року по 30.04.2015 року, з 27.06.2015 року по 30.06.2015 року, з 29.03.2017 року по 31.03.2017 року, з 30.06.2017 року по 30.06.2017 року, з 29.01.2018 року по 31.01.2018 року, з 30.06.2018 року по 30.06.2018 року, з 26.02.2019 року по 28.02.2019 року, з 28.04.2019 року по 30.04.2019 року, з 31.07.2021 року по 31.07.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.04.2025 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів та висновків суду.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська