про передачу адміністративної справи за підсудністю
20 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10202/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
вивчивши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
До Волинського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить:
1) Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 19.08.2025 №184150016266 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років.
2) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до спеціального стажу періоди роботи: з 02.10.1990 до 08.01.1991; з 13.02.1991 до 26.09.1991; з 19.06.1993 до 13.08.1993; з 01.08.1994 до 18.07.1995; з 01.08.1995 до 29.07.1997; з 28.07.1997 до 31.01.2014; з 25.02.2014 до 02.07.2022; з 04.07.2022 до 11.08.2025 з урахуванням коефіцієнта 1,2 місяці за 1 місяць роботи медичним працівником у сільській місцевості (селищі міського типу) періоди роботи: з 19.06.1993 до 13.08.1993 на посаді фельдшера, з 28.07.1997 до 02.07.2022 - на посаді лікаря акушер-гінеколога Великописарівської цетральної лікарні, смт Велика Писарівка, Сумська область; період навчання навчання у Харківському медичному інституті з 01.09.1987 до 30.06.1994; період служби у Збройних силах з 04.07.1988 до 12.08.1989, - що дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно з пунктом «є» статті 55 Закону №1788-ХІІ.
3) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення - 12.08.2025, враховуючи спеціальний стаж періодів роботи з 02.10.1990 до 08.01.1991; з 13.02.1991 до 26.09.1991; з 19.06.1993 до 13.08.1993; з 01.08.1994 до 18.07.1995; з 01.08.1995 до 29.07.1997; з 28.07.1997 до 31.01.2014; з 25.02.2014 до 02.07.2022; з 04.07.2022 до 11.08.2025, з 12.08.2025 з урахуванням коефіцієнта 1,2 місяці за 1 місяць роботи медичним працівником у сільській місцевості (селищі міського типу) періоди роботи: з 19.06.1993 до 13.08.1993 на посаді фельдшера, з 28.07.1997 до 02.07.2022 - на посаді лікаря акушер-гінеколога Великописарівської цетральної лікарні, смт Велика Писарівка, Сумська область; період навчання навчання у Харківському медичному інституті з 01.09.1987 до 30.06.1994; період служби у Збройних силах з 04.07.1988 до 12.08.1989 та нарахувати і виплатити грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
06.10.2025 від позивача на адресу суду надійшла заява про зміну позовних вимог та заява про заміну відповідача.
Ухвалою суду від 08.10.2025 прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну позовних вимог та продовжено проводити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог. Одночасно виключено Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зі числа відповідачів у даній справі.
Також ухвалою суду від 08.10.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду доказів зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) ОСОБА_1 на території Волинської області.
Усуваючи недоліки позовної заяви 15.10.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява у якій останній обґрунтував підставу звернення з позовом саме до Волинського окружного адміністративного суду та одночасно не заперечує щодо направлення справи на розгляд суду за місцезнаходженням відповідача.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.
Поняття «підсудність» розкривається законодавцем у параграфі 3 глави 2 розділу І КАС України та визначається останнім як територіальна юрисдикція, питання якої врегульовані приписами статей 25-30 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З аналізу вищевикладених правових норм видно, що КАС України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
Тобто, якщо предметом позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.
У зв'язку з цим, у даному випадку, застосуванню підлягають положення частини першої статті 25 КАС України (за вибором позивача).
Згідно абзацу п'ятого статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (абзац дев'ятий статті 3 вказаного Закону).
Як з'ясовано судом зі змісту поданого позову та доданих до нього матеріалів, зокрема, копії паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, документом, який підтверджує відповідні відомості про місце проживання особи, є витяг із реєстру територіальної громади. Такий документ видається органом реєстрації або центром надання адміністративних послуг у паперовій формі за зверненням особи, яка декларує/реєструє місце проживання (перебування), власника (співвласників) житла, законного представника (представника) особи або власника (співвласника) житла, уповноваженої особи житла, іпотекодержателя або довірчого власника.
Як зазначив сам позивач він проживає без реєстрації у АДРЕСА_2 .
Поряд з цим відповідачем у даній справі є Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області місцезнаходження якого є: 33028, Рівненська області, місто Рівне, вулиця О.Борисенка, 7.
Таким чином, ні позивач, ні відповідач у справі не зареєстровані у встановленому законом порядку у Волинській області, що вказує на те, що адміністративна справа №140/10202/25 територіально не підсудна та не підлягає вирішенню Волинським окружним адміністративним судом.
Суддя звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Таким, чином, порушення окружним адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов'язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Крім того, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24, фраза «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Вирішуючи справу «Занд проти Австрії», рішення від 12 жовтня 1978 року, Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «суд, встановлений законом» передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частинами шостою та восьмою статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного п.п. 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/44/20 сформувала правовий висновок про те, що за відсутності волевиявлення позивача, до якого суду необхідно передати справу, її розгляд судом за місцем проживання позивача об'єктивно сприятиме його захисту прав і свобод.
Відтак, оскільки справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, Волинському окружному адміністративному суду територіально не підсудна, та враховуючи те що позивач не заперечує щодо направлення даної справи на розгляд суду за місцезнаходженням відповідача, тому її належить передати за підсудністю на розгляд іншого адміністративного суду - Рівненського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 19, 20, 25, 29, 248, 256, 295 КАС України, суддя
Адміністративну справу №140/10202/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії передати на розгляд іншого адміністративного суду - Рівненського окружного адміністративного суду (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця 16 Липня, будинок 87).
Копію ухвали надіслати позивача для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.В. Мачульський