20 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3721/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2025 №1916А «Про результати службового розслідування за фактом розміщення командно-спостережного пункту 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону за межами батальйонного району оборони та безпідставної виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 посадовим особам 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону».
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі №140/3517/25.
10.04.2025 суд постановив ухвалу у справі №140/3517/25 про роз'єднання позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги у справі №140/3517/25 роз'єднано в самостійні провадження, у тому числі провадження за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2025 №1916А «Про результати службового розслідування за фактом розміщення командно-спостережного пункту 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону за межами батальйонного району оборони та безпідставної виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 посадовим особам 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону» (справа №140/3721/25).
Ухвалою суду від 10.04.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №140/3721/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, вирішено розгляд справи №140/3721/25 проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 02.05.2025 у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Ухвалою суду від 21.05.2025 у задоволенні клопотання представника позивача про залучення третіх осіб до участі у справі відмовлено.
Ухвалою суду від 29.07.2025 у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у даній справі відмовлено.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним у даній справі наказом позивача визнано винним щодо неналежного виконання обов'язків військової служби, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього стягнення, передбачене пунктом «в» статті 48 Дисциплінарного статуту - «сувора догана».
Позивач вважає зазначений наказ командира Військової частини НОМЕР_1 протиправним, прийнятим з порушенням норм Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, та з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, з огляду на таке.
Так, в ході проведення службового розслідування було встановлено, що всупереч вимог Бойового статуту II, бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2024 №4810Адск командно-спостережний пункт 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 (далі - ксП 9) розміщувалось поза межами батальйонного району оборони 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , що фактично призвело до понаднормової виплати додаткової винагороди особовому складу 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 .
Однак позивач стверджує, що ксП 9 знаходилося в межах батальйонного району оборони НОМЕР_2 механізованого батальйону, оскільки відповідно до бойових розпоряджень командира Військової частини НОМЕР_1 район оборони НОМЕР_2 механізованого батальйону був визначений значно ширшим, ніж про це заявлено відповідачем в оскаржуваному наказі та визначеного Бойовим статутом механізованих і танкових військ Сухопутних військ Збройних Сил України. Крім того, відповідач посилається лише на ширину батальйонного району оборони, однак глибину батальйонного району оборони не зазначає. В той же час згідно керівних документів ксП механізованої роти дозволено розміщувати в місцях, які забезпечують найкраще спостереження за місцевістю, противником, діями своїх підрозділів і сусідів, при цьому повинні враховуватися захисні і маскувальні властивості місцевості, положення і характер імовірних дій противника, особливості застосування своїх підрозділів і сусідів; ксП може розташовуватися на напрямку зосередження основних зусиль, але осторонь від об'єктів, по яких противник може нанести вогневе ураження. З урахуванням цього зазначив, що всі умови при виборі місця розташування ксП 9 були дотримані. При цьому, позивач наголошує на тому, що про місце розташування ксП 9 було достеменно відомо відповідачу, оскільки щоденно робилися донесення, будь-яких зауважень чи розпоряджень по зміні місця знаходження ксП 9 від відповідача не надходило. Також позивач зазначає, що виплата додаткової винагороди згідно чинного законодавства здійснюється на підставі наказів командирів військових частин, у даному випадку командира Військової частини НОМЕР_1 . В той же час чинним законодавством на командира роти не покладено обов'язок нарахування грошового забезпечення, в тому числі додаткової винагороди, підлеглому особовому складу, а тому позивач не може нести відповідальність за накази вищого начальника. Крім того, зазначає, що в оскаржуваному наказі не вказано в чому полягає суть дисциплінарного проступку, вчиненого позивачем, неможливо встановити обставини вчинення дисциплінарного проступку, причини і умови, що сприяли його вчиненню, а також ступінь його вини. Також відповідачем при обранні виду дисциплінарного стягнення не враховані характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка позивача, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити повністю. В обґрунтування такої позиції зазначив, що під час службового розслідування було встановлено, що всупереч вимог Бойового статуту II, бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2024 №4810 ІНФОРМАЦІЯ_1 9 з листопада 2023 року по грудень 2024 року не переміщувався та згідно додатку 2 «Перелік блок постів, опорних пунктів в смузі відповідальності» форма 5.18 - ксП знаходився поза межами батальйонного району оборони НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Оскільки деякі військовослужбовці 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, котрі перебували на ксП 9, фактично не залучались до ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно та ротного опорного пункту включно (так як ксП знаходився поза межами батальйонного району оборони НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ), то їм неправомірно відповідно до рапортів командира 3 механізованого майора ОСОБА_2 та майора ОСОБА_3 здійснювалась виплата додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) та Порядком №260, а також виплата одноразової грошової винагороди на період дії воєнного стану; загальна сума понаднормової виплати додаткової винагороди вищевказаним військовослужбовцям складає 3027589,67 грн. Вказана шкода завдана внаслідок розміщення позивачем, командиром 9 механізованої роти капітаном ОСОБА_1 , ксП 9 за межами батальйонного району оборони та відображення майором ОСОБА_2 та майором ОСОБА_3 недостовірних даних у рапортах про виплату додаткової грошової винагороди і одноразової винагороди на період дії воєнного стану. З урахуванням цього зазначив, що позивача за неналежне виконання обов'язків військової служби, визначених за посадою, порушення вимог статей 11, 16, 112 Статуту, статей 4, 6 Дисциплінарного статуту, підпункту 15 пункту 1.2.1. розділу 1 Бойового статуту ІІ в частині неналежного виконання обов'язків військової служби, визначених за посадою, чесного і сумлінного виконання військового обов'язку, що виявилось у розміщенні ксП 9 за межами батальйонного району оборони НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, на підставі статті 55 Дисциплінарного статуту накладено на нього стягнення, передбачене пунктом «в» статті 48 Дисциплінарного статуту - сувора догана. Вважає, що командир Військової частини НОМЕР_1 під час вирішення питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та обрання виду дисциплінарного стягнення діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України.
У відповіді на відзив представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просила їх задовольнити.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Не є спірною та обставина, що позивач ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та у період з січня 2024 року по грудень 2024 року був командиром 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2025 №1572А «Про призначення службового розслідування за фактом розміщення командно - спостережного пункту 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону за межами батальйонного району оборони та безпідставної виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 посадовим особам 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону» призначено проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли розміщенню ксП 9 за межами батальйонного району оборони та безпідставної виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 посадовим особам 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 71-72).
За результатами вказаного службового розслідування складено акт службового розслідування (а.с. 75-82), в якому зазначено, що 27.02.2025 від начальника командного пункту - заступника начальника штабу з бойового управління підполковника ОСОБА_4 надійшов рапорт, що під час проведення перевірки відповідності додатку 2 «Перелік блок постів, опорних пунктів в смузі відповідальності» форма 5.18 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 встановлено, що ксП 9 знаходиться за межами батальйонного району оборони НОМЕР_2 механізованого батальйону, та ротного опорного пункту на відстані 7500 метрів від лінії бойового зіткнення.
Так, з пояснень майора ОСОБА_3 , майора ОСОБА_5 , командира 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 , додатку 2 «Перелік блок постів, опорних пунктів в смузі відповідальності» форма 5.18 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , бойових розпоряджень командира механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , бойових розпоряджень командира Військової частини НОМЕР_1 встановлено наступне.
Бойовим наказом командира 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 від 16.11.2023 №7 командиру 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 поставлено бойове завдання, а саме: зайняти ротний опорний пункт з визначеними у бойовому наказі розмежувальними лініями. КсП 9 після проведення рекогносцировки визначити своїм рішенням.
В подальшому, бойовим розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2024 №4810Адск командиру 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 було визначено батальйонний район оборони НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та поставлене бойове завдання: з метою недопущення подальшого просування противника в глибину оборони військової частини НОМЕР_1 з напрямків населених пунктів Першотравневе, Петропавлівка, Орлянське Куп'янського району Харківської області, продовжити стійко утримувати батальйонний район оборони з визначеними вказаним розпорядженням розмежувальними лініями.
В той же час встановлено, що ксП 9 з листопада 2023 року по грудень 2024 року не переміщувалось.
В ході службового розслідування, з додатку 2 «Перелік блок постів, опорних пунктів в смузі відповідальності» форма 5.18 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 9 знаходилось поза межами батальйонного району оборони НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Отже, в ході службового розслідування було встановлено, що всупереч вимог Бойового статуту II, бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2024 №4810 ІНФОРМАЦІЯ_1 розміщувалось поза межами батальйонного району оборони НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Також, в ході службового розслідування були встановленні факти понаднормової виплати додаткової винагороди особовому складу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ; загальна сума понаднормової виплати додаткової винагороди вищевказаним військовослужбовцям складає 3 027 589,67 грн.
Встановлено, що причинами даного правопорушення є, зокрема: неналежне виконання обов'язків військової служби з боку капітана ОСОБА_1 , порушення ним вимог статей 11, 16, 112 Статуту, статей 4, 6 Дисциплінарного статуту, підпункту 15 пункту 1.2.1. розділу І Бойового статуту II в частині неналежного виконання обов'язків військової служби, визначених за посадою, чесного і сумлінного виконання військового обов'язку, що виявилось у розміщенні ксП 9 за межами батальйонного району оборони НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
14.03.2025 командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №1916А «Про результати службового розслідування за фактом розміщення командно-спостережного пункту 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону за межами батальйонного району оборони та безпідставної виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 посадовим особам 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону» (а.с.63-70).
Пунктом 1 наказу від14.03.2025 №1916А наказано службове розслідування вважати завершеним.
Пунктом 7 вказаного наказу, який безпосередньо стосується позивача, наказано: командира 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 за неналежне виконання обов'язків військової служби, визначених за посадою, порушення вимог статей 11, 16, 112 Статуту, статей 4, 6 Дисциплінарного статуту, підпункту 15 пункту 1.2.1. розділу 1 Бойового статуту II в частині неналежного виконання обов'язків військової служби, визначених за посадою, чесного і сумлінного виконання військового обов'язку, що виявилось у розміщенні ксП 9 за межами батальйонного району оборони НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 - притягнути до дисциплінарної відповідальності, на підставі статті 55 Дисциплінарного статуту, з урахуванням характеру та обставин вчинення правопорушення, його наслідків, попередньої поведінки військовослужбовця, наявності раніше накладених дисциплінарних стягнень, а також тривалості військової служби та рівня знань про порядок служби, накласти на нього стягнення, передбачене пунктом “в» статті 48 Дисциплінарного статуту - сувора догана.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (частина четверта статті 2 Закону № 2232-XII).
Законом України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби), який визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Відповідно до статей 5, 6 Статуту внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов'язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Відповідно до статті 26 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України , затверджений Законом України “Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до статей 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до статті 5 вказаного Статуту за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.
Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
Статтею 45 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Згідно зі статтею 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Статтею 85 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до статей 86, 87 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України затверджений наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (далі - Порядок № 608).
Абзацом 4 пункту 2 Розділу I даного Порядку визначено, що службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
За приписами пунктів 1, 3 розділу III Порядку № 608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Відповідно до пунктів 1-6 розділу V Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини. У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування. В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення. У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Згідно з пунктом 1 розділу VI Порядку № 608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Так, в ході проведення службового розслідування було встановлено, що бойовим наказом командира 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 від 16.11.2023 №7 командиру 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 поставлено бойове завдання, а саме: зайняти ротний опорний пункт з визначеними у бойовому наказі розмежувальними лініями. КсП 9 після проведення рекогносцировки визначити своїм рішенням.
В подальшому, бойовим розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2024 №4810Адск командиру 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 було визначено батальйонний район оборони НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та поставлене бойове завдання: з метою недопущення подальшого просування противника в глибину оборони військової частини НОМЕР_1 з напрямків населених пунктів Першотравневе, Петропавлівка, Орлянське Куп'янського району Харківської області, продовжити стійко утримувати батальйонний район оборони з визначеними вказаним розпорядженням розмежувальними лініями.
В той же час встановлено, що ксП 9 з листопада 2023 року по грудень 2024 року не переміщувалось.
В ході службового розслідування, з додатку 2 «Перелік блок постів, опорних пунктів в смузі відповідальності» форма 5.18 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 9 знаходилось поза межами батальйонного району оборони НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Отже, в ході службового розслідування було встановлено, що всупереч вимог Бойового статуту II, бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2024 №4810 ІНФОРМАЦІЯ_1 розміщувалось поза межами батальйонного району оборони НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , що також призвело до понаднормової виплати додаткової винагороди особовому складу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ; загальна сума понаднормової виплати додаткової винагороди вищевказаним військовослужбовцям складає 3 027 589,67 грн.
У цій справі предметом спору є правомірність наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2025 №1916А, пунктом 7 якого командира 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 за неналежне виконання обов'язків військової служби, визначених за посадою, порушення вимог статей 11, 16, 112 Статуту, статей 4, 6 Дисциплінарного статуту, підпункту 15 пункту 1.2.1. розділу 1 Бойового статуту II в частині неналежного виконання обов'язків військової служби, визначених за посадою, чесного і сумлінного виконання військового обов'язку, що виявилось у розміщенні ксП 9 за межами батальйонного району оборони НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього стягнення - сувора догана.
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно статті 35 Статуту внутрішньої служби накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Статтею 101 Статуту внутрішньої служби передбачено, що командир батальйону (корабля 3 рангу) підпорядковується командирові бригади і є прямим начальником усього особового складу батальйону (корабля).
Відповідно до статті 111 Статуту внутрішньої служби командир роти (корабля 4 рангу) в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність роти (корабля), за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу роти (корабля), за підтримання внутрішнього порядку і додержання заходів пожежної безпеки в роті (на кораблі), за стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна роти (корабля), за успішне виконання ротою (кораблем) бойових завдань, за ведення ротного (корабельного) господарства.
Командир роти (корабля 4 рангу) підпорядковується командирові батальйону (дивізіону кораблів) і є прямим начальником усього особового складу роти (корабля).
Статтею 112 цього ж Статуту закріплено обов'язки командира роти (корабля 4 рангу), зокрема: підтримувати особовий склад роти (корабля), озброєння, бойову та іншу техніку в постійній бойовій готовності; знати тактику дій роти в різних видах бою, управляти вогнем і підрозділами роти під час навчань і в бою; організовувати розміщення особового складу в місцях постійної дислокації та в польових умовах, підтримувати внутрішній порядок і дисципліну в роті (на кораблі).
Відповідного до статті 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1. розділу 2 Бойового статуту механізованих і танкових військ Сухопутних військ Збройних Сил України, частина ІІ, затвердженого наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 25.05.2016 № 238 (далі - Бойовий статут II) батальйону призначається район оборони, роті - опорний пункт. Ширина району оборони батальйону може складати 3-5 кілометри (далі - км), опорного пункту роти 1-1,5 км по фронту. В залежності від завдання, умов обстановки і характеру місцевості фронт оборони може бути й іншим.
Відповідно до підпункту 15 пункту 1.2.1. розділу 1 Бойового статуту ІІ пункт управління - це спеціально обладнане та оснащене технічними засобами місце, з якого здійснюється управління підрозділами під час підготовки бою (дій) та у ході його ведення. В батальйоні (роті) створюється ксП.
КсП повинен бути мобільним, мати надійний зв'язок і забезпечувати безперервне управління підрозділами в будь-якій обстановці на місці та під час руху. Він розгортається в місцях, які забезпечують найкраще спостереження за місцевістю, противником, діями своїх підрозділів і сусідів, при цьому повинні враховуватися захисні і маскувальні властивості місцевості, положення і характер імовірних дій противника, особливості застосування своїх підрозділів і сусідів. Як правило, ксП розташовується на напрямку зосередження основних зусиль, але осторонь від об'єктів, по яких противник може нанести вогневе ураження. В батальйоні (роті) передбачається декілька місць розгортання ксП.
На ксП батальйону (роти) разом з командиром, як правило, знаходяться командири доданих підрозділів. На ксП підрозділу першого ешелону можуть також розміщуватись артилерійський коректувальник і авіаційний навідник.
Для управління підрозділами у найбільш відповідальні періоди бою (дій) командир батальйону може висуватися в бойові порядки підрозділів першого ешелону, для чого там розгортається сП.
Переміщення ксП здійснюється тільки з дозволу старшого командира і проводиться організовано і приховано. Воно не повинно співпадати з вирішальними подіями в ході виконання завдання. Про зміну місця розташування ксП оповіщаються командири підлеглих, взаємодіючих підрозділів, сусіди.
З пояснень майора ОСОБА_3 , майора ОСОБА_5 , командира 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 , відібраних в ході проведення службового розслідування слідує, що причиною розміщення ксП 9 у визначеному районі було спричинене тим, що ситуація, яка складалася на той час, не дозволяла розмістити ксП на меншу дистанцію від лінії бойового зіткнення в батальйонному районі оборони 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 (висока активність ворожих дронів та артилерії, з метою недопущення втрати зв'язку з позиціями та збереження життя військовослужбовців було вибране найбільш вигідне місця для ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Також причиною було те, що в суміжних лісосмугах та місцевості були розміщення сусідні підрозділи, позиції та вогневі засоби, що не дозволяло здійснити приховане розміщення та маскування ксП. Місцевість, де було розгорнуто ксП 9, давало змогу більш ефективно здійснювати управління підрозділом під час виконання завдань за призначенням, а також дозволяло проводити приховане маскування та розміщення ксП. При цьому, про розміщення ксП 9 щоденно повідомлялося командиру НОМЕР_2 механізованого батальйону та начальнику штабу, які, у свою чергу, щоденно повідомляли штаб Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 85-88).
Вказане свідчить про те, що про місцерозташування ксП 9 було достеменно відомо командиру Військової частини НОМЕР_1 , у свою чергу, будь-яких зауважень чи розпоряджень по зміні місця знаходження ксП 9 від останнього не надходило.
Суд наголошує, що ані в акті службового розслідування, ані в наказі від 14.03.2025 №1916А, відповідачем не надано оцінки поясненням, в тому числі і позивача з приводу обставин, які були предметом службового розслідування.
При вирішення даного спору суд також враховує, що за приписами статей 101, 111 Статуту внутрішньої служби командир батальйону підпорядковується командирові бригади, а командир роти підпорядковується командирові батальйону.
Бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2024 №4810Адск було віддане саме командиру 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 149 зворот-150).
У свою чергу, до відзиву на позовну заяву відповідач також долучив витяги з бойових розпоряджень командира 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , відданих командиру 9 механізованої роти (тобто, позивачу), зі змісту яких слідує, що позивач беззаперечно виконував накази свого безпосереднього командира, в тому числі щодо розміщення ксП 9 (а.с.113 зворот-149).
Також актом службового розслідування не встановлено, що військовослужбовці 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , яким, як стверджує відповідач, було здійснено понаднормову виплату додаткової винагороди, виконували бойові (спеціальні) дії не на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону.
У свою чергу, в матеріалах справи наявні довідки, видані командиром Військової частини НОМЕР_1 , якими підтверджується безпосередня участь вказаних вище військовослужбовців у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, в тому числі за період з червня по грудень 2024 року, та такі довідки видані на підставі, в тому числі, на підставі журналів бойових дій (а.с. 15-21), що свідчить про те, що позиція відповідача є суперечливою.
Суд наголошує, що ні в акті службового розслідування, ні в оскаржуваному наказі від 14.03.2025 №1916А не було встановлено прямого причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням позивачем обов'язків військової служби, ступінь вини військовослужбовця, причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення.
При цьому, саме лише цитування норм Статуту внутрішньої служби та Дисциплінарного статуту у висновку службового розслідування, не є достатнім для того, щоб вважати такий висновок обґрунтованим. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
Суд зазначає, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
Суд зазначає, що всупереч вимогам частини другої статті 86 Дисциплінарного статуту командиром Військової частини НОМЕР_1 під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду не було враховано характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка позивача, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
У свою чергу, з матеріалів справи слідує, що позивач ОСОБА_1 неодноразово був нагороджений відзнаками та орденами (а.с. 41-43), що не враховано відповідачем при обранні щодо позивача дисциплінарного стягнення.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2025 №1916А «Про результати службового розслідування за фактом розміщення командно-спостережного пункту 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону за межами батальйонного району оборони та безпідставної виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 посадовим особам 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону», а саме пункт 7 в частині, що стосується командира 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідає критеріям правомірного та обґрунтованого рішення суб'єкта владних повноважень, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, тому такий наказ у вказаній частині належить визнати протиправним та скасувати.
Керуючись статтями 243-246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати пункт 7 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2025 №1916А «Про результати службового розслідування за фактом розміщення командно-спостережного пункту 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону за межами батальйонного району оборони та безпідставної виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 посадовим особам 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності командира 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Суддя О. О. Андрусенко