17 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/7500/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо обмеження виплати нарахованої суми пенсії з урахуванням її максимального розміру після перерахунку пенсії за рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №140/2484/25; зобов'язання відповідача здійснювати виплату пенсії за вислугу років без обмеження її максимальним розміром після перерахунку пенсії за рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №140/2484/25; визнання протиправними дії щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років із 90% до 70% грошового забезпечення після перерахунку пенсії за рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №140/2484/25; зобов'язання відповідача здійснювати перерахунок та виплату пенсії за вислугу років із розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення після перерахунку пенсії за рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №140/2484/25.
Позов обґрунтований тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), яка йому була призначена в 2008 році у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення. На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №140/2484/25 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, однак протиправно зменшив основний розмір пенсії з 90 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення та обмежив пенсію максимальним розміром.
Позивач не погоджується із такими діями відповідача, оскільки після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20.12.2016 №7-рп/2016 стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містить норми про обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Також позивач зазначає, що при перерахунку пенсії повинні застосовуватися саме норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент первісного призначення пенсії, а подальші зміни до закону щодо зменшення відсоткового розміру пенсії стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації такого права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку уже призначеної пенсії.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач, отримавши ухвалу про відкриття провадження - 15.07.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 24), відзив на позов не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №140/693/19, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, визначених у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2018 №11/8473 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
Також рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.03.2022 у справі №140/2448/22, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській щодо проведення з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмеження максимальним розміром та зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби від 14.01.2021 № 11/3763 без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
В подальшому, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №140/2484/25, яке набрало законної сили, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.02.2025 №11/22929-суд, з урахуванням виплачених сум.
З розрахунку пенсії (а.с. 14, 1-20) слідує, що на виконання рішення суду у справі №140/2484/25 ГУ ПФУ у Волинській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023, в результаті якого основний розмір пенсії зменшено з 90 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення, а також обмежено пенсійну виплату максимальним розміром.
Листами від 09.06.2025 №7540-7307/К-02/8-0300/25 та від 04.07.2025 №8777-7632/К-02/8-0300/25 ГУ ПФУ у Волинській області, у відповідь на звернення позивача, повідомило, що рішення суду у справі №140/2484/25 не містить зобов'язань про нарахування пенсії з розрахунку 90 % грошового забезпечення, а також про виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, тому розмір пенсійної виплати визначено з урахуванням норм статей 13 та 43 Закону №2262-XII (а.с.13, 18).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначає Закон №2262-ХІІ.
Згідно із пунктом «а» частини першої, частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугою строків служби призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Судом встановлено, що позивачу у 2008 році було призначено пенсію у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення (вислуга років 39).
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного від 14.04.2025 у справі №140/2484/25 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.02.2025 №11/22929-суд та здійснює виплату пенсії, виходячи із розміру 70 % відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується витягом про перерахунок пенсії з 01.07.2025 (а.с.14).
Суд не погоджується із такими діями відповідача, з огляду на таке.
Згідно із частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції Закону №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
При вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18, від 16.02.2022 у справі № 200/7786/19-а, які полягають у такому.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону №2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
На думку суду, при здійсненні з 01.02.2023 перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №140/2484/25 відповідач не мав правових підстав для обчислення пенсії в розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення, оскільки Законом №2262-XII не передбачено права територіального органу Пенсійного фонду при здійсненні перерахунку раніше (тобто, до набрання чинності змін до частини другої статті 13 Закону №2262-XII, внесених Законом №1166-VII) призначених пенсій застосовувати максимальний розмір пенсії у відсотковому значенні (70 %) за чинною редакцією Закону № 2262-ХІІ.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідач уже зменшував розмір пенсії позивача до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.01.2018. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №140/693/19 такі дії відповідача були визнані протиправними та було зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.
При вирішенні даного спору суд також враховує, що відповідно до статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 08.07.2011 №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII частину сьому статті 43 Закону № 2262-XII доповнено реченням такого змісту: “Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016, є втрата чинності із 20.12.2016 частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII.
Оскільки частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 є відсутньою, то положення Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким у частині сьомій статті 43 слова і цифри “у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено на “у період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року», є нереалізованими.
Отже, із 2017 року стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
З цього приводу наявні правові висновки у постановах Верховного Суду від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18, від 31.03.2021 у справі №815/3000/17 та ін. Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у у справі №815/3000/17 вказав про відсутність підстав для відступу від правового висновку, висловленого щодо питання обмеження граничного розміру пенсії у попередніх постановах (від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі №522/16881/17).
Також суд зауважує, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, було введено в дію Законом №3668-VI.
У постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом Пенсійного фонду максимальним розміром пенсії та зазначив, що у такому разі підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Ці висновки надалі застосовані Верховним Судом у постановах від 27.01.2022 у справі №240/7087/20, від 17.02.2022 у справі №640/11168/20, від 18.05.2022 у справі №380/12337/20, від 29.06.2022 у справі №640/19118/18, від 11.07.2022 у справі №620/613/21.
Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-ХІІ. Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня його ухвалення Конституційним Судом України.
Аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії позивача не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права.
З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства України суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії з 90 до 70 % відповідних сум грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром при здійсненні перерахунку пенсії на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №140/2484/25 та зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром (з врахуванням раніше виплачених сум).
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 90 до 70 % відповідних сум грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром при здійсненні перерахунку пенсії на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №140/2484/25.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром (з врахуванням раніше виплачених сум).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя О. О. Андрусенко