Справа № 513/962/25
Провадження № 2/513/831/25
Саратський районний суд Одеської області
23 жовтня 2025 року Саратський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - В.С. Миргород
при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в особі представника Луценко Людмили Леонідівни, до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії, суд-
29 липня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми надмірно виплаченої пенсії, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 07 грудня 2023 року. До заяви була надана виписка з акту огляду МСЕК серія ААГ № 187211 від 12 вересня 2023 року про встановлення ІІІ групи інвалідності з 04 вересня 2023 року. Згідно протоколу первинного призначення від 08 грудня 2023 року ОСОБА_1 була призначена пенсія по інвалідності ІІІ групи з 04 вересня 2023 року у розмірі 2 093,00 грн. З 01 березня 2024 року в результаті перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму розмір пенсії склав 2 361,00 грн. Пенсію ОСОБА_1 було виплачено по 30 листопада 2024 року включно.
За результатами чергового огляду 28 жовтня 2024 року ОСОБА_1 не було визнано інвалідом, що підтверджено довідкою № 1549 Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії № 2, яка передана актом прийому-передачі № 41 від 30 жовтня 2024 року, представником ГУ ПФУ в Одеській області отримана 31 жовтня 2024 року, зареєстрована 05 листопада 2024 року № 25183/15 (службова записка ВОД № 1 від 25 квітня 2025 року №16599/03-16). Відповідно до статті 49 Закону 1058 виплату пенсії ОСОБА_1 було припинено з 01 листопада 2024 року.
Таким чином, по о/р НОМЕР_1 виникла переплата пенсії в сумі 2 361,00 грн за період з 01 листопада 2024 року по 30 листопада 2024 року, про що ОСОБА_1 було повідомлено листом № 1500-0404-8/12371 від 20 січня 2025 року. Також цим листом Відповідача повідомлено про способи добровільного погашення заборгованості однак станом на день подання позову зайво виплачені кошти на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України не надходили.
З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 2 361,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 липня 2025 року справу передано у провадження судді Миргород В.С.
Ухвалою суду 30 липня 2025 року позову заяву залишено без руху. 05 серпня 2025 року надійшла заява на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 11 серпня 2025 року було відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд цивільної справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав суду заяву про закриття провадження у справі № 513/962/25 та повернення судового збору, також у заяві просить справу розглядати без участі їх представника (Вх. № 5211/25-Вх від 01.09.2025 р.).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , яку повернуто з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою". Відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У відповідності до ч. 3 ст. 211, ст. 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Судом ухвалено про розгляд справи у відсутність її учасників.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Розглянувши клопотання представника позивача, суд прийшов до такого.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення позову (заяви) без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена.
Частиною 2 ст. 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Отже, виходячи з аналізу положень ст. ст. 12, 13, 43, 49, 257 ЦПК України, можна дійти висновку, що позивач має право подати заяву про залишення позову без розгляду, у зв'язку з чим виключно позивачу належить право вибору характеру своїх процесуальних дій: залишити позов без розгляду, чи закінчити судовий розгляд справи.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки позивач, користуючись своїм правом самостійно, відповідно до вимог ст.ст.13,49 ЦПК України, на ініціювання заяви про залишення без розгляду позовної заяви, просить залишити позов без розгляду, що не суперечить чинному законодавству, суд знаходить, що позовну заяву слід залишити без розгляду.
Підстав для відмови в прийнятті заяви про залишення заяви без розгляду судом не встановлено.
Щодо клопотання позивача про повернення судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви.
Згідно з ч.3 ст.257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Питання повернення судового збору у разі залишення позову (заяви) без розгляду регулюється ст. 142 ЦПК України. Вказаною нормою не передбачено повернення позивачу (заявнику) судового збору у разі подання та задоволення судом заяви про залишення позову (заяви) без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
За змістом приписів ст. 142 ЦПК України та ст. 7 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що у разі подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду та задоволення такої заяви судом, судовий збір, сплачений при його поданні, позивачу не повертається.
Отже, вирішуючи в ухвалі про залишення позову без розгляду питання про повернення судового збору, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для його повернення, оскільки позов залишається без розгляду за заявою позивача.
Керуючись ст. ст. 127, 257, 260 ЦПК України,
Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про залишення позову без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про повернення сплаченого судового збору за подання вказаної позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції в частині залишення позову без розгляду подається до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення в іншій частині оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Миргород