Провадження № 2сз/510/2/25
Справа № 510/1776/25
22 жовтня 2025 року м. Рені Одеської області
Суддя Ренійського районного суду Одеської області Гончарова-Парфьонова О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору, -
встановив:
28 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (провадження № 2/510/1918/25).
До початку розгляду справи по суті від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про залишення позовної заяви про розірвання шлюбу без розгляду, яку ухвалою суду від 11 вересня 2025 року було задоволено.
В подальшому, ОСОБА_1 з зазначеною заяво про повернення судового збору звернувся до суду.
Дослідивши надану заяву та матеріали справи, суддя дійшов висновку про відмову у її задоволенні з наступних підстав.
Дійсно, в провадженні Ренійського районного суду Одеської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яку ухвалою суду від 11 вересня 2025 року було залишено без розгляду за заявою позивача ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету (ч. 3 ст. 257 ЦПК України).
У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, що передбачено ч. 5 ст. 142 ЦПК України.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», на яку також посилається заявник, передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
З системного аналізу вказаних норм права логічно випливає, що приписами ст.ст. 257, 142 ЦПК України, не передбачено право позивача на повернення йому судового збору у разі залишення позову без розгляду за його заявою. У такій процесуальні ситуації тільки відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 182, 183, 258, 261, 353 ЦПК України, п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», -
ухвалив:
У задоволенні заяви про повернення судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова