Справа № 493/1390/25
Провадження № 2/493/788/25
20 жовтня 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Волошина І.С.
секретаря судового засідання Доскоч А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Балтської міської ради Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
за участю позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Бузовського О.І.
29.07.2025 року адвокат Бузовський О.І. в інтересах позивача ОСОБА_1 в електронній формі через електронний кабінет підсистеми «Електронний Суд» звернувся до Балтського районного суду Одеської області з позовом до Балтської міської ради Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
На обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . Після його смерті залишилась спадщина у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яку прийняла мати позивача - ОСОБА_3 , так як вступила у фактичне володіння та управління спадковим майном.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Спадкоємцем після її смерті став позивач. Він вважав себе таким, що прийняв спадщину, так як продовжував володіти спадковим майном. До нотаріуса не звертався. Окрім цього у нього були відсутні правовстановлюючі документи на право власності на зазначений будинок.
В кінці 2024 року, при спробі оформити на своє ім'я спадкове майно, що залишилось після смерті його батьків, позивач дізнався, що ним пропущено строк для прийняття спадщини. Це стало підставою для звернення до суду з заявою про надання йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері.
Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, що позбавляло його можливості звернутись за оформленням спадщини до нотаріуса, а також той факт, що спадщина фактично перейшла в його володіння, позивач вважає поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.
Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд ухвалити рішення про визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалами від 05.08.2025 року провадження по даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою Балтського районного суду від 24.09.2025 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бузовський О.І. в судовому засіданні позовну заяву підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона являється братом позивача і в даний час проживає в житловому будинку по АДРЕСА_1 , який хоче успадкувати позивач після смерті матері. Їй відомо, що на вказаний житловий будинок була будинкова книга та технічний паспорт проекту на будинок. Відсутність правовстановлюючих документів не давала можливості її брату ОСОБА_1 звернутися до нотаріуса для прийняття спадщини, а також йому не було відомо про необхідність звернення із заявою для прийняття спадщини після смерті матері.
Представник відповідача - Балтської міської ради Одеської області, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки в електронній формі в електронний кабінет підсистеми «Електронний Суд», в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв чи клопотань до суду не подав, про поважність причин своєї неявки в судове засідання суду не повідомив.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Заслухавши позивача та його представника, допитавши свідка, дослідивши докази, що містяться в справі, суд прийшов до таких висновків.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 11.02.1955 року записано на російській мові ОСОБА_5 » та записано на російській мові « ОСОБА_6 » одружились 11.02.1955 року, про що було зроблено актовий запис №35 та дружині присвоєно прізвище, яке записано на російській мові, « ОСОБА_7 ».
Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 07.01.1959 року ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьком записано на російській мові « ОСОБА_5 », матір'ю записано на російській мові « ОСОБА_3 ».
З копії рішення № 84 Виконавчого комітету Балтської міської ради депутатів трудящих від 24.04.1961 року вбачається, що записано на російській мові « ОСОБА_5 » надається право індивідуального будівництва на земельній ділянці під АДРЕСА_1 площею 500 кв.м.
Відповідно до копії акту від 05.05.1961 року технік Бюро Технічної інвентаризації здійснив в натурі виділ земельної ділянки загальною площею 500 кв.м., розташованої в АДРЕСА_1 , в користування записано на російській мові « ОСОБА_8 ».
Як вбачається з копії довідки №14 від 13.05.1961 року, виданої Балтським міським комунальним господарством, записано на російській мові « ОСОБА_8 » рішенням Виконавчого комітету Балтської міської ради депутатів трудящих від 24.04.1961 року №84 виділено земельну ділянку для будівництва будинку по АДРЕСА_1 площею 500 кв.м.
На підтвердження будівництва на виділеній земельній ділянці по АДРЕСА_1 площею 500 кв.м. представником позивача долучено копію договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на право приватної власності, з числом кімнат від однієї до п'яти включно, завіреного нотаріусом Балтської державної нотаріальної контори 13.05.1961 року, реєстр №943, та копію паспорту типового проекту № НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 23.03.1990 року записано на російській мові « ОСОБА_5 » помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було зроблено актовий запис №69.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 24.11.2005 року.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне їй майно.
З копії технічного паспорту, виготовленого 27.01.2025 року ФОП « ОСОБА_9 », житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що загальна площа земельної ділянки становить 1000 кв.м., забудована 64 кв.м., на якій знаходяться житловий будинок, сарай, літній душ, вбиральня, огорожа, ворота з хвірткою. Житловий будинок має загальну площу 38,6 кв.м., з яких: 24,7 кв.м. житлова, 13,9 кв.м. допоміжна.
Письмовим повідомленням приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Одеської області Пантілєєвої І.П. від 31.01.2025 року № 43/01-16 повідомлено позивачу, що у зв'язку з тим, що у нього відсутній правовстановлюючий документ на майно, яке успадковується, видати йому свідоцтво про право на спадщину на право на житловий будинок з господарським будівлями, не є можливим. Позивачу рекомендовано звернутись до суду для вирішення питання визнання за ним права власності на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , яка фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , але її не оформила.
З копії листа відділу «ЦНАП» Балтської міської ради Одеської області від 01.08.2025 року №1491 вбачається, що згідно Реєстру територіальної громади та архівної картотеки відомості щодо осіб, які станом на 18.10.2005 року були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.
Відповідно до копії довідки ККП «Балтське БТІ» від 04.08.2025 року №176 по книгах реєстрації підприємства право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , (власник - нині покійний ОСОБА_5 ) не зареєстровано.
На виконання ухвали суду про витребування доказів від 05.08.2025 року від приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Смірнової Н.С. на адресу суду 18.08.2025 року надійшов лист № 832/01-16 від 15.08.2025 року. Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №82234077 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкова справа не заводилась. Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №82234059 після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась.
Позивач відноситься до першої черги спадкування за законом, що підтверджується доданими до позовної заяви документами, а саме свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 07.01.1959 року.
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Процедура подання заяви про прийняття спадщини визначена Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до якого заяви про прийняття спадщини подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.
Заява про прийняття спадщини підлягає реєстрації у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ у день надходження. У разі надходження такого документа поштою він підлягає також реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів. Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.
Зазначене свідчить про те, що заява про прийняття спадщини має бути виконана (написана) спадкоємцем особисто, однак подана може бути безпосередньо спадкоємцем до нотаріуса або направлена йому засобами поштового зв'язку, при цьому справжність підпису спадкоємця може бути посвідчена нотаріально або не посвідчена нотаріально. Відсутня і заборона того, що така заява не може бути доставлена до нотаріуса представником спадкоємця, оскільки заборона стосується лише написання такої заяви представником від імені спадкоємця.
Згідно зі ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Разом з тим, досліджуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд має враховувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Таку позицію послідовно дотримується у своїй практиці Верховний Суд, зокрема у справі № 172/888/18 у постанові від 30.07.2020 року.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 3) ці обставини визнані судом поважними.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі№ 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2023 року у справі № 638/16540/20 та постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2024 року у справі № 161/17389/23.
У даній справі шестимісячний строк подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 сплив 18.04.2006 року, а позивач звернувся до нотаріальної контори з метою прийняття спадщини лише в січня 2025 року, тобто після 19 років з моменту відкриття спадщини.
Поважність причин пропуску позивачем строку подання заяви про прийняття спадщини обґрунтовується тим, що він помилково розумів положення закону щодо порядку та строку прийняття спадщини, вважаючи, що фактично вступив у володіння та управління спадковим майном та через відсутність у нього правовстановлюючих документів на спадкове майно. Інших причин позивачем не зазначено. В той же час позивач, будучи цілком обізнаним про смерть матері та усвідомлюючи необхідність оформлення спадкового майна у визначені законом строки заяву про прийняття спадщини до нотаріуса не подав, жодних дій на реалізацію свого права на прийняття спадщини не вчинив.
Згідно ст.12, 81 ЦПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Наведені у позовній заяві обставини не відносяться до таких, що дають підстави для застосування ч.3 ст.1272 ЦК України.
Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Тобто, незнання порядку прийняття спадщини чи помилкове тлумачення правових норм саме по собі не вважається поважною причиною для надання додаткового строку для прийняття спадщини. Суд може надати додатковий строк лише у випадку, якщо особа довела наявність об'єктивних, непереборних, істотних перешкод для подання заяви про прийняття спадщини.
Суд, дослідивши зміст позовної заяви та долучені до нього докази дійшов висновку, що позивачем не наведено жодної обставини, яка була об'єктивною та непереборною перешкодою, та з якою закон пов'язує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, тобто не встановлено наявність істотних труднощів для своєчасного прийняття спадщини.
Враховуючи тривалість пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, а також, беручи до уваги встановлені обставини, суд вважає, що позивач не довів існування об'єктивних перешкод для прийняття спадщини, а отже, не довів, що пропуск строку для прийняття спадщини відбувся з поважних причин, тому, у задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України та враховуючи, що у задоволенні позову було відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.1217, 1218, 1261, 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.12, 81, 89, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
У задоволення позову ОСОБА_1 до Балтської міської ради Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 23 жовтня 2025 року.