Справа № 737/747/25
Проваждення № 2/737/323/25
20 жовтня 2025 року с-ще Куликівка
Куликівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого суддіКоренькова А.А.
секретаря судового засіданняЧередниченка С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу №737/747/25
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН»
доОСОБА_1
простягнення заборгованості
учасники справи та представники:не з'явились
22 серпня 2025 року ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 3556509357/210159 від 16 січня 2020 року в розмірі 9216 грн. 90 коп. та судовий збір у сумі 2 422 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 січня 2020 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3556509357/210159 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача, відповідно до умов якого ТОВ «ГОУФІНГОУ» надало позичальнику грошові кошти у розмірі 3000 грн. 00 коп., строком на 30 днів, відсоткова ставка 1,85% на добу. 31 травня 2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-31/05/21 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором № 3556509357/210159 від 16 січня 2020 року укладеним з ОСОБА_1 . 3 червня 2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відступило право вимоги за кредитним договором № 3556509357/210159 від 16 січня 2020 року до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача. Станом на 26 травня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 9216 грн. 90 коп., з яких: 3 000 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 4 662 грн. 60 коп. - прострочена заборгованість за процентами. Враховуючи невиконання зобов'язань по кредитному договору позивач звертається до суду.
Ухвалою суду 25.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання сторони не з'явились, представник позивача в позовній заяві просив справу розглянути без участі представника, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судові засідання призначені на 24.09.2025 та 20.10.2025 не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений за адресою місця проживання, вказаній в позовній заяві та в інформації, отриманої судом на підставі ч. 6 ст. 187 ЦПК України. Причини неявки до суду відповідач не повідомив, у встановлений судом строк відзив на позов не надав, зустрічний позов не пред'явив.
Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з вищевикладеним, на підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши заяви по суті справи, надані сторонами докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти, відповідні їм правовідносини та прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, 16 січня 2020 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3556509357/210159 з додатком, договір підписаний позичальником електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора R63493 (а.с. 17-20).
Відповідно до п. 1.1 Договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 1.2. Договору кредит надається строком на 30 днів, тобто до 14.02. 2020. Строк дії договору 30 днів, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов'язань за цим Договором.
Пунктом 1.3. Договору передбачено що, за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 675,25 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,85 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
За умовою пункту 1.4. Договору для Клієнта, якому Товариство вперше надає кредит, протягом 3 днів з моменту надання кредиту діє акційний період і нарахування процентів в цей час здійснюється за ставкою 0,01% на добу. З четвертого дня користування кредитом процентна ставка для такого Клієнта нараховується відповідно до пункту 1.3 договору.
Відповідно до п. 1.7 Договору невід'ємною частиною цього договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства https://www.gofingo.com.ua/.
Відповідно до п. 6.8 Договору підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк визначений в п.1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього Договору, Клієнт зобов'язаний виплатити Товариству пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання умов цього Договору, починаючи з першого дня прострочення. При цьому пеня нараховується до дня повного погашення заборгованості за Договором включно, але в будь-якому випадку не більше 100 (ста) календарних днів.
Згідно довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 3556509357/210159 від 16 січня 2020, ідентифікований ТОВ «ГОУФІНГОУ», акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.gofingo.com.ua/, одноразовий ідентифікатор R63493 направлений 16.01.2020 року на номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 12).
16 січня 2020 року на підставі договору про надання послуг з переказу грошових коштів № ПГ-2 від 15.09.2018, ТОВ «Профіт Гід», на вказаний позичальником ОСОБА_1 рахунок № НОМЕР_2 хх-хххх-3879 перераховано грошові кошти в сумі 3 000 грн. 00 коп., призначення переказу: видача кредиту № 3556509357/210159, що підтверджується інформацією, наданою ТОВ «ПрофітГід» (а.с. 28).
Отже, ТОВ «ГОУФІНГОУ» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти в сумі 3000 грн. 00 коп. на картковий рахунок відповідача.
31 травня 2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-31/05/21 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором № 3556509357/210159 від 16 січня 2020 року укладеним з ОСОБА_1 (а.с. 21-24).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №1-31/05/21 від 31 травня 2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 3556509357/210159 на загальну суму заборгованості у розмірі 9216 грн. 90 коп., з яких: 3 000 грн. 00 коп. - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 6216 грн. 90 коп. - суми прострочених платежів по відсотках (а.с. 11 на звороті).
3 червня 2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відступив право вимоги за кредитним договором № 3556509357/210159 від 16 січня 2020 року до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (а.с. 13-14).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 1-03/06/2021 від 3 червня 2021 року ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 3556509357/210159 на загальну суму заборгованості у розмірі 9216 грн. 90 коп., з яких: 3 000 грн. 00 коп. - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 6216 грн. 90 коп. - суми прострочених платежів по відсотках (а.с. 11 на звороті).
Згідно з випискою з особового рахунка за Кредитним договором № 3556509357/210159 від 16 січня 2020 року станом на 26 травня 2025 року загальна сума заборгованості складає 9216 грн. 90 коп., з яких: 3000 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 6219 грн. 90 коп. - прострочена заборгованість за процентами. Нарахування відсотків, пені, штрафів ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» не здійснювало (а.с. 10).
27 травня 2025 року ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» на адресу відповідача ОСОБА_1 направлялася вимога про виконання зобов'язань за кредитним договором з повідомленням про відступлення права вимоги заборгованості за кредитним договором № 3556509357/210159 від 16 січня 2020 року (а.с. 9).
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до його виконання.
До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Згідно з цією статтею ЦК України, ураховуючи підпункт 2.3 пункту 2 Розділу І Умов і правил обслуговування рахунків фізичної особи, договір є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно, договорів банківського рахунку та про споживчий кредит.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) сформульований висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч. 12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 цього Закону).
У п.6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Наявність та розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідача перед банком витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач доказів щодо погашення заборгованості за кредитним договором не надав, не спростував документально нарахований позивачем розмір заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 9216 грн. 90 коп., з яких: 3 000 грн. 00 коп. - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 6216 грн. 90 коп. - суми прострочених платежів по відсотках.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2 422 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10 - 13, 18, 133, 137, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265 ЦПК України, ст. 512, 514, 526, 530, 546, 1048 - 1050 ЦК України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (код ЄДРПОУ: 44243120 юридична адреса: 01042, Україна, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (код ЄДРПОУ: 44243120 юридична адреса: 01042, Україна, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008) заборгованість за кредитним договором № 3556509357/210159 від 16 січня 2020 року в розмірі 9216 (дев'ять тисяч двісті шістнадцять) грн. 90 коп.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (код ЄДРПОУ: 44243120 юридична адреса: 01042, Україна, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008) судові витрати в сумі 2422 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) 40 копійок.
4. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
5. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
6. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
7. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
8. Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
9. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.
10. Повний текст рішення складений 20 жовтня 2025 року.
Суддя Андрій КОРЕНЬКОВ