Справа №766/15895/25
н/п 1-кс/766/7667/25
21.10.2025 року м. Херсон
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Херсоні клопотання т.в.о. слідчого відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Херсонській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100090000719 від 02.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України,-
20.10.2025 року слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням, якому просив: з метою збереження речових доказів накласти арешт на рухоме майно, а саме на вантажний-спеціалізований самоскид марки «МАЗ», моделі «6501C5», помаранчевого кольору, 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 11.09.2020, власник ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ», код ЄДРПОУ: 35912126, юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування.
Слідчий в судове засідання не з'явився, в матеріалах клопотання наявна заява, якою просив розглядати клопотання за його відсутності, клопотання підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити, додаткових пояснень до клопотання не має.
Власник майна в судове засідання також не з'явився.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України неявка учасників не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось у зв'язку із неприбуттям в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді вказаного вище клопотання.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04листопада 1950 року кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
У відповідності до положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
За змістом статті 98, пункту 1 частини 2 та частини 10 статті 170 КПК України, арешт майна, метою якого є збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що це майно є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Положення ч. 2 ст. 173 КПК України передбачають, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2)можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом1частини другої статті 170цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим суддею встановлено, що Відділом розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, СУ ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 12023100090000719 від 02.03.2023 за ч. 1 ст. 438 КК України за фактом незаконного заволодіння майном.
24.04.2024 у зв'язку з неефективністю проведення досудового розслідування слідчими СВ УСБ України в Херсонській області на підставі ч. 5 ст. 36 КПК України проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні доручено слідчому управлінню ГУНП в Херсонській області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.03.20223 до Солом'янського УП ГУНП у м. Києві надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-білоруське підприємство «БЕЛАВТОДОР-УКРАЇНА“» за фактом того, що приблизно 11.11.2022 невстановленими особами за адресою: Орлове - Іванівка на ділянці км 6000 - км 13000, Херсонська область» (ДК 021:2015 45233000-9) на території села Лазурне, Херсонської області було викрадено Вантажний-спеціалізований самоскид МАЗ 6501C5, помаранчевого кольору, 2020 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Допитаний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив, що він являється представником ТОВ « ОТП Лізинг» та діє на підставі довіреності від 18.11.2022 року, № 405/11. У рамках виконання протоколу лізингу №1 - BLR від 26.08.2020 року до рамкового договору фінансового лізингу № 7410 - FL від 26.08.2020 року ТОВ «ОТП Лізинг» було передано у фінансовий лізинг ТОВ «Спільне українсько-білоруське підприємство «БЕЛАВТОДОР-УКРАЇНА“ транспортний засіб, а саме: вантажний-спеціалізований самоскид марки «МАЗ», моделі «6501C5», помаранчевого кольору, 2020 року випуску, номер шасі - НОМЕР_1 , - державний номер НОМЕР_2 . Свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 11.09.2020. Вище вказаний транспортний засіб був задіяний на об?єкті будівництва: «Капітальний ремонт дорожнього покриття автомобільно дороги загального користування місцевого значення 0220609 Орлове - Іванівка на ділянці дороги км 6+000 - км 13+000, Херсонська область» (ДК 021:2015 - 45233000-9 будівництво, влаштування фундаментів та покриття шосе, доріг) та знаходився поруч з об?єктом будівництва на території села Лазурне, Херсонської області. У листопаді 2022 року до ОСОБА_5 зателефонували уповноважені особи вищезазначеного підприємства, контактні дані яких не збереглися, і повідомили останнього, що у зв?язку із воєнними діями на території України та окупацією Херсонської області, військовослужбовці РФ незаконно заволоділи зазначеним вище транспортним засобом.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 транспортний засіб - вантажний-спеціалізований самоскид марки «МАЗ», моделі «6501C5», помаранчевого кольору, 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ», код ЄДРПОУ: 35912126, юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43.
Постановою слідчого від 16.10.2025 року вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню частково, оскільки вказане майно має значення для кримінального провадження, так як зберегло на собі сліди злочину, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто містить ознаки речових доказів, зазначених в ст. 98 КПК України та крім того, визнане речовими доказами відповідною постановою слідчого від 16.10.2025 року.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Також слідчий суддя вважає за необхідне заборонити розпоряджатися та користуватися зазначеним майном, оскільки існує можливість приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі вищезазначеного майна. В свою чергу клопотання слідчого в частині заборони відчуження майна та заборони будь-яким уповноваженим особам на внесення інформації про право власності, інші речові права, обтяження по вищевказаному рухомому майну задоволенню не підлягає, оскільки не передбачено ч. 5 ст. 173 КПК України, при цьому слідчий суддя звертає увагу на ту обставину, що саме накладення арешту на майно позбавляє можливості здійснювати його відчуження.
Керуючись ст. ст.98,131-132,167,168,170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт з забороною розпорядження та користування майном, а саме: транспортний засіб - вантажний-спеціалізований самоскид марки «МАЗ», моделі «6501C5», помаранчевого кольору, 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ «ОТП ЛІЗИНГ», код ЄДРПОУ: 35912126, юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43.
В задоволенні іншої частині клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Згідно ч. 1ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1