Справа №766/13175/25
н/п 3/766/4602/25
20.10.2025 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинська В.Е., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління Патрульної Поліції в Херсонській області про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення(КУпАП) відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 421484 від 13.08.2025, ОСОБА_1 13.08.2025 року о 09:15 годині, м. Херсон, по вул. Дж.Говода,16, керуючи транспортним засобом «Hyundai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення на право керування транспортним засобом, оскільки був позбавлений права керування. Порушення вчинено повторно протягом року відповідно до постанови ЕНА 4676656 від 07.05.2025 року за ч.4 ст.126, тим самим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР.
Дії ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративнеправопорушення кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.
В судові засідання, призначені на 10.09.2025 року, 22.09.2025 року, 20.10.2025 ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать судові повістки направлені на адресу зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, смс-повідомлення, підтвердження про отримання яких наявні в матеріалах справи та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 , а отже йому було відомо про існування судового провадження відносно нього. Проте зловживаючи своїми правами останній не вжив належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, заяв та клопотань, в тому числі про зміну місця проживання, до суду не подавав.
З огляду на викладене, судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністраттивне правопорушення, підтверджена наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 421484 від 13.08.2025, в якому викладені дата та час (13.08.2025 року о 09:15год.), місце (м. Херсон, Дж.Говорда,16) та обставини (керування транспортним засобом не маючи при собі посвідчення водія);
- інформаційними довідками інспектора відділу адміністративної практики УПП в Херсонській області ДПП від 15.08.2025, відповідно до яких ОСОБА_1 не має зареєстрованого транспортного засобу, отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_2 від 02.02.2023 року ( здане на зберігання), та протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП, а саме 07.05.2025 року за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 20400 грн.;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (з якого вбачається, що до автомобіля , який стоїть і не рухається підійшли працівники поліції та постукали у вікно, після чого почали розмову з особою, яка перебувала у транспортному засобі).
Інших доказів на обґрунтування винуватості ОСОБА_1 матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Оцінюючи викладене, необхідно враховувати таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, за ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу(ч. 2ст. 251 КУпАП).
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, відповідно до підпункту а пункту 2.1 Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.
Пунктами 1-9 ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію", визначено вичерпний перелік випадків, які надають право працівнику поліції зупинити транспортний засіб, а саме:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. Всі інші причини зупинки автомобіля - незаконні.
Частиною 2 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред'явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред'явлення водієм документів є неправомірними.
Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019 по справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 по справі №161/7068/16-а.
Крім того, слід зазначити, що пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті визначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
При цьому, з долученого до протоколу та переглянутого у ході розгляду справи відеозапису встановлено, що факт зупинки зазначеного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не зафіксовано, працівниками поліції не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 таких положень Правил дорожнього руху чи інших нормативно-правових актів, чинних під час дії воєнного часу, які б відповідно до зазначених вимог закону давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.
За таких обставин суд вважає, що водієм ОСОБА_1 не допущено порушень Правил дорожнього руху, чи інших дій, у зв'язку із чим, та за сукупністю з іншими обставинами, у даному конкретному випадку складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Крім того, при дослідженні письмових матеріалів справи та перегляді відеозапису, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення та міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, встановлено, що останній не містить фіксації факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. З відео вбачається, що транспортний засіб стояв на узбіччі дороги за вказаною у протоколі адресою, де до автомобіля підійшли працівники поліції, постукали у вікно автомобіля «Hyundai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_1 та почали спілкування .
Судом враховується, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або в передачі керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом та керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і відсутність права керування таким транспортним засобом.
Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Судом враховується, що в матеріалах справи відсутні необхідні і достатні докази того, що підтверджують вину ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції в процесі руху. Відеозапис з бодікамери, який би підтвердив факт правопорушення, не підтверджує того, що ОСОБА_1 саме керував транспортним засобом.
Суд зважає при цьому, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься повинна ґрунтуватися на первинних доказах, зокрема на візуальних спостереженнях, фото- та відео- фіксації, поясненнях свідків тощо.
При цьому суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, адже діючи таким чином, він неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки його вину працівниками поліції не доведено належним чином, а представлені суду докази не є такими, що беззаперечно підтверджують винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 23, 126, 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення закрити.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду особою через Херсонський міський суд Херсонської області, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти)днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу
СуддяВ. Е. Дорошинська