Справа № 650/150/25
провадження № 2/650/826/25
21 жовтня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області
в складі: головуючого - Сікора О.О.,
за участю секретаря - Завістовської Л.А.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ БЕРИСЛАВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ до ОСОБА_2 про відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить: відібрати дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення її батьківських прав; працівникам ГУНП в Херсонській області відібрати дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 та здійснити обов'язкову евакуацію дитини у примусовий спосіб із зони бойових дій; стягувати аліменти з громадянки ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі однієї чверті усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до повноліття дитини; передати дитину органу опіки та піклування виконавчого комітету Бериславської міської ради.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває під її опікою. У грудні 2023 року відповідачка разом із дитиною була евакуйована до міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, однак у квітні 2024 року самовільно повернулася до міста Берислав Бериславського району Херсонської області, що згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 внесене до переліку територій, де ведуться бойові дії.
Позивач вказує, що відповідачка разом із малолітньою дитиною проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на території, де тривають активні бойові дії, що створює постійну небезпеку для життя і здоров'я дитини, обмежує доступ до медичної допомоги, зв'язку та базових умов існування. Незважаючи на неодноразові роз'яснення органу опіки та піклування та надання інформаційних матеріалів щодо можливості безкоштовної евакуації та розміщення у безпечних регіонах, ОСОБА_2 відмовилась виїжджати, чим фактично наражає малолітнього сина на небезпеку.
За порушення вимог чинного законодавства службою у справах дітей виконавчого комітету Бериславської міської ради неодноразово надсилалися подання до Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області щодо притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності за статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (невиконання батьківських обов'язків). За результатами перевірки 04 червня 2024 року працівниками поліції щодо ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано, що вона свідомо відмовляється залишити зону бойових дій, попри наявність реальної загрози життю дитини.
Позивач наголошує, що така поведінка відповідачки свідчить про ухилення від належного виконання батьківських обов'язків, відсутність усвідомлення нею небезпеки для малолітнього сина, а також про свідоме нехтування вимогами державних органів та прийнятими рішеннями Ради оборони Херсонської області, якими передбачено обов'язкову евакуацію дітей з територій, де ведуться бойові дії.
З огляду на наведене, позивач вважає, що залишення малолітнього ОСОБА_3 з матір'ю у зоні бойових дій є небезпечним для його життя, здоров'я і морального розвитку, що відповідає підставам, передбаченим частиною першою статті 170 Сімейного кодексу України, для відібрання дитини без позбавлення матері батьківських прав.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 170 СК України, при задоволенні позову про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав суд одночасно вирішує питання про стягнення з відповідача аліментів, тому позивач просить визначити їх у розмірі однієї чверті усіх видів доходів відповідачки, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.
Відзив на позов не надійшов.
На судовому засіданні засідання представник позивача ОСОБА_1 , підтримав вимоги позову просив їх задовольнити.
На судове засідання відповідач не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомив.
Оскільки позивач не заперечував проти проведення розгляду справи за відсутності належним чином повідомленого відповідача у заочному порядку, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи викладені в позовній заяві суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Всупереч цьому відповідачка ігнорує потреби сина ОСОБА_3 , дитина виживає під обстрілами, обмежений в соціалізації та, в разі необхідності, отриманні медичної допомоги.
Відповідно до статей 150, 180, 170 Сімейного кодексу України, статей 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний та моральний розвиток, готувати їх до самостійного життя, створювати належні умови для розвитку їх здібностей. Суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання, призвести до настання тяжких наслідків для життя, розвитку, психічного та фізичного здоров'я. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням, - або органові опіки та піклування.
Відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер. Тому, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини матір'ю, або будуть створені безпечні умови для дитини, суд за заявою матері може постановити рішення про повернення їй сина, керуючись найвищими інтересами дитини (частина третя статті 170 СК України).
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів з відповідача, суд зазначає, що згідно з частиною четвертою статті 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з неї аліментів на дитину, а тому суд ухвалює рішення про стягнення з відповідача аліментів на дитину з наступних підстав.
Відповідач по справі, громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (свідоцтво про народження НОМЕР_1 , видане Бериславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 26.10.2021 року).
У грудні 2023 року разом із малолітнім сином була евакуйована до міста Кривий Ріг Дніпропетровської області. У квітні 2024 року до Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Бериславської міської ради надійшло повідомлення, щодо повернення до міста Берислав родини ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 разом із сином проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - на території, яка, згідно із наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 року №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких велися (ведуться) бойові дії або тимчасовот окупованих Російською Федерацією», зі змінами, внесена до переліку таких, де ведуться бойові дії. В місті відсутнє електропостачання, доступ до медичних послуг, часто відсутні мобільний зв'язок та інтернет; дитина щодня отримує психологічні травми, пов'язані з бойовими діями.
Згідно із пунктом 3 Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року №841, відповідно до рішень Ради оборони Херсонської області №7 від 14 вересня 2023, затвердженого розпорядженням начальника Херсонської обласної державної адміністрації від 18.09.2023 року №588, №8 від 12 жовтня 2023 року, затвердженого розпорядженням начальника Херсонської обласної державної адміністрації №650 від 13 жовтня 2023 року. Спільного наказу оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та Херсонської обласної державної адміністрації від 24 жовтня 2023 року №391/12 «Про проведення обов'язкової у примусовий спосіб евакуації дітей з їхніми батьками, особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками з окремих населених пунктів Бериславського, Каховського та Херсонського районів Херсонської області, де ведуться бойові дії» - були прийняті рішення щодо обов'язкової та обов'язкової у примусовий спосіб евакуації дітей з їхніми батьками або особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками, в безпечні райони з територій, де ведуться бойові дії, в тому числі із міста Берислав Бериславського району Херсонської області.
Спеціалістами служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Бериславської міської ради, після отримання інформації про повернення родини з дитиною до м. Берислава, гр. ОСОБА_2 неодноразово здійснювались телефонні дзвінки, але зв'язок з нею був відсутній.
За порушення вимог чинного законодавства службою у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Бериславської міської ради було надіслано 3 подання до Бериславського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо притягнення вищезазначеної громадянки до адміністративної відповідальності за ухиляння від виконання батьківських обов'язків, що може призвести до тяжких наслідків для життя, стану здоров'я та розвитку її дитини. А також було надано інформаційні буклети щодо безкоштовної евакуації за допомогою волонтерських організацій, безкоштовного, безстрокового поселення в прихистках для внутрішньо переміщених осіб працівниками поліції на гр. ОСОБА_2 , 04 червня 2024 року було складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 184 КУпАП - невиконання батьківських обов'язків, що можуть призвести до тяжких наслідків для життя, стану здоров'я та розвитку дитини. Відповідно до наданих пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, виїжджати з міста громадянка відмовляється, цим самим щодня наражає власного сина на небезпеку, залишаючи його в зоні бойових дій, ризикуючи її життям та здоров'ям. Про необхідність евакуації, мешканцям громади систематично було доведено через засоби масової інформації, інтернет-ресурси, особисті зустрічі представників влади та правоохоронних органів з мешканцями. Відповідач обізнана, що за місцем мешкання родини є безпосередня загроза життю та здоров'ю дитини внаслідок постійних обстрілів з боку російських окупаційних військ, та відсутні умови для належного виховання і навчання дитини з причин відсутності електропостачання. Крім того суд зазначає, що відповідач з дитиною вже була евакуйована до міста Кривий Ріг і розуміла підстави та мету евакуації, однак знову повернулася з дитиною в небезпечну місцевість, в якій дитина позбавлена належного фізичного та духовного розвитку. Таким чином, відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків, що призводить до загрози життю та здоров'ю власної дитини, залишення дитини з матір'ю є небезпечним для її життя та здоров'я, тобто відповідач самоусунулась від виконання власних батьківських обов'язків, не евакуює дитину з території активних бойових дій, не створює умов для її безпечного життя, розвитку та навчання. Крім того, перебування дитини під постійними обстрілами з боку ворога, порушує психічний та емоційний стан дитини.
Відповідно до п.31 Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 №841, відмова батьків, осіб, які їх замінюють, або інших законних представників від обов'язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з окремого населеного пункту в місцевості, де ведуться бойові дії, не допускається.
Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер.
З наявних у справі письмових доказів, суд вважає доведеним той факт, що відповідачка належним чином не виконує батьківські обов'язки щодо належного виховання та розвитку неповнолітнього сина, а також те, що залишення дитини у відповідачки є небезпечним для життя, здоров'я і морального виховання дитини.
Більш того, суд вважає, що у даному випадку, відібрання дитини у відповідачки без позбавлення батьківських прав сприятиме захисту інтересів дитини з метою унеможливлення в подальшому залишення її без догляду.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити та відібрати неповнолітню дитину у відповідачки без позбавлення її батьківських прав.
При цьому суд зауважує, що відібрання дитини у батьків це санкція за невиконання батьківських обов'язків. Ця санкція є більш м'якою, порівняно з іншими, зокрема із позбавленням батьківських прав. Відібрання дитини не є крайнім і незворотним заходом.
Отже, відповідачка не позбавлена можливості змінити своє відношення та ставлення до виконання батьківських обов'язків та звернутись в суд із позовом про повернення їй дитини.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, враховуючи право дитини розвиватись в спокійному, стійкому, безпечному та забезпеченому середовищі, в атмосфері емоційної стабільності та піклування, суд дійшов висновку, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, залишення дитини у відповідача в даний час є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд додатково вказує, що кожна дитина має право на захист своїх цивільних прав, а цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Суд оцінює доводи обох сторін та ухвалює рішення на підставі встановлених обставин на підставі належних, допустимих, достатніх і достовірних доказах. ЦПК України також передбачена можливість здійснення заочного розгляду справи, чим законодавець забезпечив можливість захисту інтересів особи у випадку неможливості заслухати позицію відповідача та оцінити його доводи. Суд вважає, що позивачем зібрано достатньо доказів, що свідчать про наявність ознак ухилення відповідача від виконання ним своїх батьківських обов'язків. Крім того, при вирішенні спору судом враховано, що визначений спосіб захисту передбачений законодавцем в першу чергу не з метою впливу на неправомірну поведінку відповідача, який ухиляється від виконання батьківських обов'язків, а з метою захисту інтересів неповнолітньої дитини, тобто при такому вирішенні спору також буде досягнуто справедливий баланс інтересів як дитини, в інтересах якої звернувся позивач, яка не отримує належного виховання та знаходиться в небезпечній місцевості, від особи яка ухиляється від виховання дитини, а отже не виконує свої батьківські обов'язки, так і держави, яка відповідно до статті 3 Конституції України, статті 52 Конституції України, а також статей 5, 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» зобов'язана забезпечити охорону життя, здоров'я, честі та гідності дитини, її всебічний розвиток та захист від жорстокого поводження, недбалого ставлення або загрози її життю і здоров'ю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 209, 259, 263 - 265, 280 - 289 ЦПК України та вищенаведеними положеннями законодавства, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
Позовну заяву ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ БЕРИСЛАВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, представник позивача Гончаров Дмитро Іванович, до ОСОБА_2 про відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав - задовольнити.
Відібрати дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення її батьківських прав.
Працівникам ГУНП в Херсонській області відібрати дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 та здійснити обов'язкову евакуацію дитини у примусовий спосіб із зони бойових дій.
Стягувати аліменти з громадянки ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі однієї чверті усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до повноліття дитини.
Передати дитину органу опіки та піклування виконавчого комітету Бериславської міської ради.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 21 жовтня 2025 року.
Суддя: О.О. Сікора