Справа № 588/1573/25
провадження № 3/588/563/25
22 жовтня 2025 року м. Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Лебедь О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Відділення поліції № 1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 3 статті 126 КУпАП,
ОСОБА_1 27.08.2025 о 13 годині 00 хвилин у с.Боромля по вул.Скринько, 3 керував скутером V125S номерний знак НОМЕР_1 будучи обмеженим у праві керування всіма видами транспортних засобів Державною виконавчою службою, чим порушив 2.1 «а» Правил дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, та не повідомив суд про причину неявки.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №435680 від 27.08.2025 ОСОБА_1 був ознайомлений з тим, що справа про адміністративне правопорушення розглядатиметься Тростянецьким районним судом Сумської області, що підтверджується його підписом у вказаному протоколі.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 126 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Таким чином, з урахуванням викладеного вважаю, що оскільки ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про час і місце судового розгляду справи, поважних причин неявки до суду не повідомив, з часу перебування справи в суді не вживав заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому провадження, справа може бути розглянута без його участі на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, вважаю, що провадження у справі необхідно закрити, виходячи з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Елементами складу адміністративного проступку є: а) об'єкт; б) об'єктивна сторона; в) суб'єкт; г) суб'єктивна сторона.
Частиною 3 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням особи до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Факт керування ОСОБА_1 27.08.2025 о 13 год. 00 хв. у с.Боромля по вул.Скринько, 3 транспортним засобом скутером V125S номерний знак НОМЕР_1 , підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №435680 від 27.08.2025 та відеозаписами, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, на оптичному диску (а.с.2, 4).
Разом з тим, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №435680 від 27.08.2025 не додано доказів про те, що ОСОБА_1 був ознайомлений із встановленим щодо нього обмеженням у праві керування транспортними засобами, тобто не додано доказів про те, що він усвідомлював протиправний характер своїх дій, також не відомо на підставі якого рішення встановлено тимчасове обмеження у праві керування, так же не встановлено цей факт на відеозаписі.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на те, що у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу вказаного правопорушення, у зв'язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись статтями 7, 126, 247, 251, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №435680 від 27.08.2025 відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. В. Лебедь