Справа № 583/2758/25
2/583/1061/25
13 жовтня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого - судді Савєльєвої А.І.,
за участю секретаря - Доценко Т.Г.
представника позивача - Абрамовича О.В.
представника відповідача - Васильченко М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Охтирка справу за цивільним позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Абрамович Олексій Володимирович до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, збитків від інфляції та 3% річних,
20.06.2025 представник позивача Абрамович О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, збитків від інфляції та 3% річних, в якому просить стягнути з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати орендної плати за договорами оренди землі №159/14 від 08.07.2014 та №326/16 від 27.09.2016 в розмірі 35304,52 грн, обрахованої без вирахування податків та обов'язкових платежів, а також 4165,52 грн пені, 8057,18 грн інфляційних збитків та 1946,36 грн 3% річних, а також стягнути судові витрати.
Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,3081 га, кадастровий номер 5920380800:01:001:1474, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Бугруватської сільської ради Охтирського району Сумської області, яку вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_2 . 08.07.2014 ОСОБА_1 уклала з ПрАТ «Райз-Максимко» договір оренди землі №159/14 строком на 10 років, відповідно до якого передала цю земельну ділянку у строкове платне користування. У договорі №159/14 сторонами визначено річну орендну плату в розмірі 5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3352,28 грн, обчислення якої здійснюється з урахуванням індексації. 23.04.2018 між ОСОБА_1 , ПрАТ «Райз-Максимко» та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» було укладено трьохсторонню додаткову угоду №1 до Договору №159/14, відповідно до якої новий орендар ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» приймає на себе всі права та обов'язки від ПрАТ «Райз-Максимко», а також сторони вирішили внести зміни/доповнення, зокрема про те, що з 2017 року орендна плата складає 10049,30 грн, що становить 10% нормативної грошової оцінки.
Крім того, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,3081 га, кадастровий номер 5920380800:01:001:1471, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Бугруватської сільської ради Охтирського району Сумської області, яку вона успадкувала після смерті батька ОСОБА_3 . За життя 27.09.2016 ОСОБА_3 уклав з ПрАТ «Райз-Максимко» договір оренди землі №326/16 строком на 10 років, відповідно до якого передав цю земельну ділянку у строкове платне користування. У договорі №326/16 сторонами визначено річну орендну плату в розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 7034,51 грн, обчислення якої здійснюється з урахуванням індексації. 23.04.2018 між ОСОБА_1 , ПрАТ «Райз-Максимко» та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» було укладено трьохсторонню додаткову угоду №1 до Договору №326/16, відповідно до якої новий орендар ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» приймає на себе всі права та обов'язки від ПрАТ «Райз-Максимко», а також сторони вирішили внести зміни/доповнення, зокрема про те, що з 2017 року орендна плата складає 10049,30 грн, що становить 10% нормативної грошової оцінки.
Однак, незважаючи на погоджені сторонами умови договорів оренди земельних ділянок, відповідач не проводив обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексації, що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати.
Ухвалою судді від 23.06.2025 відкрито загальне позовне провадження по справі з викликом учасників справи, призначено підготовче судове засідання.
25.07.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, зважаючи на необґрунтованість їх розміру та не відповідність критеріям розумності.
28.07.2025 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень посилається на те, що надані позивачем розрахунки зроблені некоректно, а тому не повинні враховуватися судом. Так представник позивача для обрахування індексації орендної плати базовим місяцем зазначає травень 2018 року, що на думку представника відповідача є неправильним, оскільки базовим місяцем в даному випадку є наступний місяць у якому сторони узгодили розмір орендної плати, тобто грудень 2019 року. Крім того, позивач звернувся до суду з позовом про нарахування пені з 2018 року поза межами річного строку, установленого законом для вимог про стягнення неустойки.
Ухвалою суду від 30.07.2025 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду.
29.08.2025 представником позивача подана заява про збільшення позовних вимог, в якій з урахуванням доводів сторони відповідача, здійснено новий розрахунок позовних вимог, в зв'язку з чим сторона позивача просить стягнути з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати орендної плати за договорами оренди землі №159/14 від 08.07.2014 та №326/16 від 27.09.2016 в розмірі 35736,47 грн, обрахованої без вирахування податків та обов'язкових платежів, а також 4181,40 грн пені, 7910,15 грн інфляційних збитків та 2057,37 грн 3% річних.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовні заяві й заяві про збільшення позовних вимог та просив задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечила з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, та просила відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.10.2010, зареєстрованого в реєстрі за №3317, ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, площею 3,52 га (в тому числі з кадастровим номером 5920380800:01:001:1474), для ведення товарногосільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Бугруватської (на даний час - Чернеччинської) сільської ради Охтирського району Сумської області, яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ №015374 від 28.03.2002 (а.с. 8-10).
08.07.2014 ОСОБА_1 уклала договір оренди землі №159/14 з Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920380800:01:001:1474, площею 3,3081 га, (далі - Договір №159/14) строком на 10 років (а.с. 11-12).
25.07.2014 Договір №159/14 був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 6449157, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.07.2014 №24704502 (а.с. 14).
Пунктом 9 Договору №159/14 визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 5% нормативної грошової оцінки, що складає 3352,28 грн.
Пунктом 10 Договору №159/14 передбачено обчислення розміру орендної плати на земельні ділянки приватної власності з урахуванням індексації.
Відповідно до п. 11 Договору №159/14 орендна плата вноситься у такі строки: 1 (один) раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня.
Пунктом 14 договору №159/14 передбачено сплату пені у розмірі 1% несплаченої суми за кожний місяць прострочення у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором.
23.04.2018 між ОСОБА_1 (орендодавець), ПрАТ «Райз-Максимко» (орендар) та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» (новий орендар) укладено додаткову угоду №1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі №159/14, відповідно до якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов'язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. Сторони домовилися внести зміни/доповнення в договір оренди, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 100492,97 грн, з 2017 року орендна плата складає 10049,30 грн (а.с. 15).
04.11.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» укладено додаткову угоду №2 про внесення змін до договору оренди землі №159/14 від 08.07.2014, відповідно до якої сторони вирішили, що у термін з 01.01.2019 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 11% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, із вирахуванням податку з доходів (орендної плати) орендодавцю згідно з Податковим кодексом України (а.с. 84).
Крім того, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.04.2017, зареєстрованого в реєстрі за №740, ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, площею 3,3081 га, кадастровий номер 5920380800:01:001:1471, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Бугруватської (на даний час - Чернеччинської) сільської ради Охтирського району Сумської області, яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ №015375 від 28.03.2002, що також підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права вільності від 20.04.2017 №85380743 (а.с. 17-20).
За життя 27.09.2016 ОСОБА_3 уклав договір оренди землі №326/16 з Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920380800:01:001:1471, площею 3,3081 га, (далі - Договір №326/16) строком на 10 років (а.с. 17-18).
20.10.2016 Договір №326/16 був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 17042463, що підтверджується інформаційно. Довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майно щодо об'єкта нерухомого майна від 24.10.2016 №71175445 (а.с. 23-24).
Пунктом 9 Договору №326/16 визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 7% нормативної грошової оцінки, що складає 7034,51 грн.
Пунктом 10 Договору №326/16 передбачено обчислення розміру орендної плати на земельні ділянки приватної власності з урахуванням індексації.
Відповідно до п. 11 Договору №326/16 орендна плата вноситься у такі строки: 1 (один) раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 31 грудня.
Пунктом 14 договору №326/16 передбачено сплату пені у розмірі 0,01% облікової ставки НБУ.
23.04.2018 між ОСОБА_1 (орендодавець), ПрАТ «Райз-Максимко» (орендар) та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» (новий орендар) укладено додаткову угоду №1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі №326/16, відповідно до якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов'язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. Сторони домовилися внести зміни/доповнення в договір оренди, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 100492,97 грн, з 2017 року орендна плата складає 10049,30 грн (а.с. 25).
04.11.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» укладено додаткову угоду №2 про внесення змін до договору оренди землі №326/16 від 27.09.2016, відповідно до якої сторони вирішили, що у термін з 01.01.2019 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 11% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, із вирахуванням податку з доходів (орендної плати) орендодавцю згідно з Податковим кодексом України (а.с. 78).
З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 19.06.2025 вбачається, що ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» було нараховано та виплачено ОСОБА_1 орендну плату без вирахування податків та інших обов'язкових платежів: у 2018 році - 20098,60 грн (2 квартал), у 2019 році - 22108,46 грн (4 квартал), у 2020 році - 22108,44 грн (4 квартал), у 2021 році - 22108,44 грн (вересень), у 2022 році - 22108,44 грн (листопад), у 2023 році - 22108,44 грн (вересень), у 2024 році - 17840,00 грн (вересень) (а.с. 27-36).
З виписки по банківському рахунку ОСОБА_1 вбачається, що ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» було виплачено ОСОБА_1 орендну плату з вирахуванням податків та інших обов'язкових платежів: 04.09.2021 - 17797,32 грн, 25.11.2022 - 17797,32 грн, 27.09.2023 - 17797,32 грн, 27.12.2024 - 9352,48 грн, 31.03.2025 - 5032,84 грн (а.с. 37-54).
Позивач у своїх доводах посилається на те, що орендар хоча і сплачував орендну плату, але не в повному розмірі, оскільки не сплачував індексацію, яка передбачена договорами і є складовою орендної плати. Тому орендодавець був змушений звернутися за захистом свого порушеного права до суду.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі ст. 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).
Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.
За змістом ст.ст. 21, 22, 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Аналіз ч. 3 ст. 762 ЦК України дозволяє стверджувати, що договором найму або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Це правило розраховано на те, щоб на майбутнє можна було змінювати або навіть забезпечити автоматичну зміну розміру плати за користування. Зокрема, сторони в договорі найму можуть встановити, що: розмір плати за користування за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; плата за користування підлягає індексації.
Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізми їх застосування є різними як за правовим змістом, так і за суб'єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України).
Отже, за загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов'язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про оренду землі» (індексується лише орендна плата).
За загальним правилом, індексація орендної плати здійснюється шляхом корегування суми орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць.
При цьому, базовим місяцем вважатиметься місяць, у якому востаннє змінювалася (чи підлягала перегляду) орендна плата, тобто місяць, з якого почала діяти нова нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі №925/457/23.
Зі змісту укладених між сторонами договорів оренди землі №159/14 від 08.07.2014 та №326/16 від 27.09.2016, а також додаткових угод до цих договорів слідує, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Земельна ділянка з кадастровими номерами 5920380800:01:001:1474 була передана позивачем в оренду ПрАТ «Райз-Максимко» за договором від 08.07.2014, строк сплати орендної плати за якими - не пізніше 01 грудня, а земельна ділянка з кадастровим номером 5920380800:01:001:1471 - за договором від 27.09.2016, строк сплати орендної плати за якими - не пізніше 31 грудня. Додатковими угодами №1 від 23.04.2018 змінено орендаря з ПрАТ «Райз-Максимко» на ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» та розмір орендної плати до 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто на 10049,30 грн, додатковими угодами №2 від 04.11.2019 змінено розмір орендної плати до 11% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Зважаючи на викладене, базовим місяцем початку обрахунку індексації орендної плати є грудень 2019 року.
Так сума орендної плати з урахуванням індексації розраховується за формулою: [Сума орендної плати з урахуванням індексації] = [Орендна плата] ? [Сукупний індекс інфляції] / 100%, де: [Орендна плата] - сума орендної плати, яка підлягає індексації, [Сукупний індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період.
Відповідні індекси споживчих цін розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються, зокрема, у газеті «Урядовий кур'єр». Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України «Про інформацію» є офіційними.
Суд погоджується з розрахунком орендної плати з урахуванням індексації, наведеним позивачем у заяві про зменшення позовних вимог, так як він відповідає розрахунку, наведеному Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 лютого 2025 року у справі №925/457/23.
За таких обставин, з урахуванням позиції позивача, відповідно до якої недоплата за 2018-2019 роки відсутня, суд дійшов висновку, що відповідачем не було виконано взятих на себе зобов'язань за укладеними договорами оренди землі №159/14 від 08.07.2014 та №326/16 від 27.09.2016, оскільки виплата орендної плати за 2020-2024 роки позивачці проведена не у повному обсязі. Так розмір недоплаченої орендної плати за договорами оренди землі №159/14 від 08.07.2014 та №326/16 від 27.09.2016 за 2020 рік становить 556,05 грн, за 2021 рік - 2800,21 грн, за 2022 рік - 9933,23 грн, за 2023 рік - 11128,76 грн. За 2024 рік розмір недоплаченої орендної плати за договором оренди землі №159/14 від 08.07.2014 становить 3952,04 грн, а за договором №326/16 від 27.09.2016 - 7366,18 грн.
Загальний розмір недоплаченої орендної плати становить 35736,47 грн, що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки з вирахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
При цьому у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦК України).
Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлена вимога про стягнення пені за Договором №159/14 від 08.07.2014, відповідно до умов якого слідує, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 1% несплаченої суми за кожний місяць прострочення.
У зв'язку з невиплатою орендної плати у повному розмірі за вказані роки на підставі пункту 14 договору оренди землі з відповідача підлягає стягненню пеня, яка розраховується за формулою: сума боргу х розрахункова ставка пені (%) /100% х кількість днів прострочення зобов'язання, а також до нього можуть бути застосовані положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Так розмір 3% річних від простроченої заборгованості обраховується за формулою: [Сума боргу] ? [Процентна ставка (%)] / 100% ? [Кількість днів] / [Кількість днів у році], де: [Сума боргу] - сума простроченого боргу; [Процентна ставка (%)] - проценти річних; [Кількість днів] - кількість днів прострочення зобов'язання; [Кількість днів у році] - кількість днів у календарному році.
Розмір інфляційних витрат обраховується за формулою: [Сума боргу] ? [Сукупний індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу], де: [Сума боргу] - сума простроченого боргу; [Сукупний індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період.
Суд погоджується з розрахунками пені за договором №159/14, 3% річних та інфляційних витрат за договорами №159/14 від 08.07.2014 та №326/16 від 27.09.2016, наведеними стороною позивача, так як вони проведені відповідно до вищенаведених формул, та за період з 02.12.2020 по 29.08.2025 пеня за договором №159/14 складає 4184,40 грн, за період з 02.12.2020 по 30.06.2025 інфляційні витрати за договорами №159/14 від 08.07.2014 та №326/16 від 27.09.2016 складають 7910,15 грн, за період з 02.12.2020 по 29.08.2025 3% річних за договорами №159/14 від 08.07.2014 та №326/16 від 27.09.2016 складає 2057,37 грн.
При цьому, щодо тверджень сторони відповідача про те, що позивач звернувся до суду з позовом про нарахування пені з 2018 року поза межами річного строку, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Стаття 258 ЦК України, яка регламентує спеціальну позовну давність, визначає, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1).
Згідно з вимогами ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253-255цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Положеннями ч. 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291, від 29.04.2020 №313 та від 04.05.2020 №332 постановлено (поміж-іншим), установити з 12.03.2020 по 22.05.2020 на усій території України карантин.
02.04.2020 Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)». Закон опубліковано і він набрав законної сили.
Відповідно до п. 11 Закону під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019), Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003р., №№ 40-44, ст. 356) доповнено пунктами 12-14 такого змісту: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Пізніше, 15.03.2022 Верховною радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності з 17.03.2022. Вказаним законом було доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Оскільки позивач просить стягнути пеню за період з 02.12.2020 по 29.08.2025, суд дійшов висновку, що строк позовної давності позовної вимог про стягнення пені не сплив.
З огляду на викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України та заважаючи на задоволення позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень Глави 8 ЦПК України.
Так згідно зі ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За приписами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення
За приписами ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
В ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, а має оцінювати судові витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також, чи були вони розумними.
Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (постанова об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 Цивільного процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Касаційного Цивільного суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги №50 від 19.06.2025, за умовами якого Клієнт сплачує Адвокату гонорар готівковими коштами у розмірі, визначеному за погодженням сторін з урахуванням витрат часу на підготовку, складання процесуальних документів, участь в судовому розгляді справи, в розмірі, що визначається і підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), або платіжним дорученням, які є невід'ємними додатками до договору; додаткову угоду до договору №50 від 19.06.2025, згідно з якою орієнтовний розмір гонорару адвоката становить 20000,00 грн із розрахунку 100% прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 1 год. роботи адвоката (розмір прожиткового мінімуму береться на дату складання акту виконаних робіт), а також 1000,00 грн за участь адвоката в одному судовому засіданні при розгляді даної справи (незалежно від того чи це підготовче засідання, чи розгляд справи по суті); акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 29.08.2025 за договором №50 про надання правової (правничої) допомоги від 19.06.2025, відповідно до якого адвокатом Абрамовичем О.В. надано такі послуги: підготовка, складання та подача до суду позовної заяви, опрацювання відзиву на позовну заяву, доказів виплати орендної плати, підготовка та подача заяви про збільшення позовних вимог, а також інших процесуальних документів, участь у всіх судових засіданнях, вартість роботи адвоката за витрачений час становить 10000,00 грн, узгоджена вартість наданої правничої допомоги складає 10000,00 грн; квитанцію №50 від 29.08.2025 про оплату ОСОБА_1 адвокату Абрамовичу О.В. за надання правової допомоги гонорару в розмірі 10000,00 грн (а.с. 101-104).
Разом з тим, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивачем були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На переконання суду, витрати в сумі 10000,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
При цьому суд враховує і співвідношення розміру судових витрат до ціни позову.
Слід також зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати осіб утримуватися від вчинення неправомірних дій, які призводять до подання відповідних позовів про захист та відновлення порушених прав.
Таким чином, враховуючи наведені вище положення чинного законодавства та надаючи оцінку наявним у справі доказам суд дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
На переконання суду зазначений розмір відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу буде відповідати критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та результатів її розгляду.
Крім того, позивачкою при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн (а.с. 57).
Зважаючи на задоволення позовних вимог, відповідач має відшкодувати на користь позивачки 8211,20 грн (7000,00 грн (витрати на правничу допомогу) + 1211,20 грн (судовий збір)).
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 15, 56, 77-82, 133, 137, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Абрамович Олексій Володимирович до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, збитків від інфляції та 3% річних - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» (місцезнаходження: вул. Заводська, 4, смт. Степанівка, Сумський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 34264631) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ): невиплачену індексацію в розмірі 35736,47 грн (тридцять п'ять тисяч сімсот тридцять шість грн 47 коп.), обраховану без вирахування податків та інших обов'язкових платежів; пеню у розмірі 4181,40 грн (чотири тисячі сто вісімдесят одна грн 40 коп.); інфляційні втрати у розмірі 7910,15 грн (сім тисяч дев'ятсот десять грн 15 коп.); 3% річних у розмірі 2057,37 грн (дві тисячі п'ятдесят сім грн 37 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» (місцезнаходження: вул. Заводська, 4, смт. Степанівка, Сумський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 34264631) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок відшкодування судових витрат 8211,20 грн (вісім тисяч двісті одинадцять грн 20 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду виготовлений та підписаний 15.10.2025.
Суддя А.І.Савєльєва