Справа № 592/16964/25
Провадження № 1-кс/592/6915/25
22 жовтня 2025 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , з участю потерпілого ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши скаргу представника потерпілого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , на постанову прокурора Окружної прокуратури м.Суми ОСОБА_6 , про відмову у вчиненні слідчих дій по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42018200000000038 від 08.02.2018 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України,
Потерпілий просить скасувати постанову прокурора Окружної прокуратури м.Суми ОСОБА_6 від 14.10.2025 про відмову у задоволенні клопотання.
Свої вимоги мотивує тим, що слідчими четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Суми) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №42018200000000038, внесеного до ЄРДР 08.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України. Процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону. Прокурор зазначеною безпідставно відмовив у проведенні допиту свідка ОСОБА_7 , а висновок про недоцільність нового допиту є хибним.
В судовому засіданні потерпілий та його представник підтримали скаргу. Зокрема зазначили, що слідство триває понад вісім років. Воно неодноразово закривалося постановами слідчих, які скасовувалися постановами слідчих суддів. Вважають, що у інтересах слідства необхідно допитати зазначеного свідка на предмет дотримання закони при проведенні обшуку.
Прокурор просив відмовити у задоволенні скарги. Заперечення мотивував тим, що свідок був допитаний двічі під час досудового розслідування та надав усі можливі пояснення. Рішення про закриття кримінального провадження скасовувалося не через те, що не був допитаний зазначений свідок.
Для вирішення скарги слід врахувати наступні обставини кримінального провадження.
У провадженні слідчих четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Суми) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №42018200000000038, внесеного до ЄРДР 08.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України.
Відомості були внесені за фактом незаконного обшуку працівником УСБУ в Сумській області ОСОБА_8
09.10.2025 представник потерпілого подав процесуальному керівнику клопотання про проведення слідчих дій. У клопотанні просив провести допит свідка ОСОБА_8 щодо обставин невідкладності обшуку з урахуванням висновків викладених в ухвалі слідчого судді Зарічного районного суду міста Суми від 07.05.2024 по справі №591/6318/18 за участю потерпілого з правом ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
14.10.2025 процесуальний керівник у кримінальному провадженні, прокурор Окружної прокуратури м.Суми ОСОБА_6 відмовив у задоволенні клопотання. При винесенні постанови прокурор виходив з того, що свідок вже був допитаний двічі, у тому числі з участю потерпілого ОСОБА_3 . Свідок вказував, що невідкладність обшуку та його проведення без ухвали слідчого судді здійснено для з метою переслідування підозрюваної особи та збереження майна.
З наданих представником потерпілого ухвал слідчих суддів Зарічного районного суду м.Суми у справі №591/6318/18 від 07.05.2024 у провадженні №1-кс/591/1268/24 та від 06.09.2023 у провадженні №591/6318/18 щодо розгляду скарг у даному кримінальному провадженні на постанови слідчих про закриття кримінального провадження, постанови слідчого про закриття кримінального провадженні від 29.12.2023 вбачається, що провадження здійснюється щодо проведення обшуку 29.01.2018 за адресою АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_3 .. На думку останнього обшук проведений незаконно без ухвали слідчого судді. Також не вирішено питання причин з яких слідчий не звертався до слідчого судді для отримання ухвали про дозвіл на проведення обшуку. Так провадження внесене до ЄРДР 15.01.2018, а обшук проведений 29.01.2018. Також не вирішені повноваження слідчого ОСОБА_8
«Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)» (Постанова КЦС ВС від 20.10.2020 у справі №756/536/19)
Ураховуючи зміст поданої скарги слід зазначити, що здійснення кримінального провадження визначається КПК України. Зокрема визначений порядок досудового розслідування, права учасників, у тому числі щодо подачі клопотань та обов'язок слідчого чи прокурора їх розглядати у визначений строк. Визначений порядок вчинення слідчих дій, засади законності, спосіб фіксації тощо.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Аналізуючи зміст наведених положень Кодексу слід дійти висновку, що слідчий суддя вирішує лише ті питання які віднесені до його повноважень. На сторону кримінального провадження віднесено самостійне обстоювання своїх позицій.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.(ч. 2 ст. 307 КПК)
За своїм змістом скарга зводиться до необґрунтованості постанови прокурора, який вважав, що попередніх допитів свідка достатньо.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений на вчинення ряду повноважень щодо контролю за досудовим розслідуванням. Зокрема прокурор може давати доручення на чинення слідчих дій, приймати процесуальні рішення тощо.
Згідно з положеннями ст. 56 КПК України потерпілий наділений певними процесуальними правами, зокрема подавати докази і клопотання, брати участь у проведенні слідчих дій. Також потерпілий наділений певними правами на здійсненний процесуальних дій, що передбачено іншими статтями, зокрема ст. 303 КПК, щодо оскарження рішень, дій слідчого чи прокурора до слідчого судді.
Положеннями ч. 1 ст. 220 КПК України передбачено право потерпілого подати клопотання та обов'язок прокурора його розглянути. Так клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.(ч. 2 ст. 220)
Аналізуючи наведені положення Кодексу вбачається, що потерпілий має право на вчинення процесуальних дій, зокрема, заявляти клопотання про вчинення процесуальних або слідчих дій. Разом з цим наведені права потерпілого не надають йому можливостей визначати особу прокурора, який має вчиняти процесуальні дії щодо розгляду його клопотань та вчинення слідчих дій саме прокурором.
Прокурор у свою чергу при повній або частковій відмові в задоволенні клопотання виносить вмотивовану постанова.
З встановлених обставин вбачається, що потерпілий подав клопотання у межах кримінального провадження. Прокурор розглянув таке клопотання та відмовив у його задоволенні з причин недоцільності. Однак таке рішення прокурора не відповідає наданим потерпілим матеріалам. З постанови прокурора неможливо встановити зокрема з яких причин слідчий не звернувся до слідчого судді з метою отримання дозволу на обшук тощо. Так відомості до ЄРДР були внесені 15.01.2018, а слідча дія без ухвали слідчого судді проведена 29.01.2018.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Процесуальним джерелом доказів зокрема є показання. Тобто законодавець визначає, що покази є процесуальним джерелом доказів. Разом з цим покази можуть бути отримані та зафіксовані під час проведення слідчої дії, зокрема під час допиту.
Аналізуючи зміст наведених положень Кодексу та наведеного вище вбачається, що постанова прокурора є передчасною та не містить достатнього обґрунтування прийнятого рішення.
На підставі зазначеного слід дійти висновку, що скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 303-307 КПК України,
Задовольнити скаргу представника потерпілого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , на постанову прокурора Окружної прокуратури м.Суми ОСОБА_6 , про відмову у вчиненні слідчих дій.
Скасувати постанову прокурора Окружної прокуратури м.Суми ОСОБА_6 від 14.10.2025 про відмову у задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1