Справа № 308/3065/25
1-кп/308/418/25
22 жовтня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, заявлені в рамках розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140160000387 від 15.08.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.368, ч.1 ст.369, ч.5 ст.426-1 Кримінального кодексу України, та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України,-
В провадженні суду знаходиться на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140160000387 від 15.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.368, ч.1 ст.369, ч.5 ст.426-1 Кримінального кодексу України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України
Під час проведення судового засідання прокурором заявлено клопотання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу в виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, оскільки обраний раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою спливає.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 - подав клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або визначення застави в сумі 242 240 грн (80 прожиткових мінімумів).
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 перебуває під вартою понад 11 місяців, за цей час не допущено порушень, а нових ризиків чи підстав для подальшого тримання під вартою не встановлено. Також зазначено, що на утриманні обвинуваченого двоє неповнолітніх дітей, а дружина проходить військову службу та самостійно забезпечує сім'ю.
Позиції сторін кримінального провадження.
Прокурор під час проведення судового засідання клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу підтримав, просив його задовольнити, пояснив, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу просив відмовити.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу. Підтримав своє письмове клопотання про зміну запобіжного заходу. Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 підтримала зазначену позицію та просила її врахувати при ухваленні рішення.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 просив зменшити ОСОБА_4 раніше визначений розмір застави. Клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу підтримав.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Аналогічну позицію висловив і обвинувачений ОСОБА_9 .
Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
Аналізуючи положення ст. 194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що суд не надає оцінку наявності обґрунтованої підозри під час вирішення питання щодо обрання заходу забезпечення кримінального провадження, бо такі дії передбачають оцінку доказів, яка може бути надана судом лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.
Також, на думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів.
Отже, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування запобіжного заходу з огляду потреб судового провадження.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 інкримінуються вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.368 КК України, даний злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, ч.1 ст.369 КК України, даний злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких, та ч.5 ст.426-1 КК України, даний злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, реєстру матеріалів досудового розслідування, щодо ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування слідчим суддею 23.09.2024 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави та покладенням відповідних обов'язків в разі внесення застави. ОСОБА_4 вніс відповідний розмір застави на спеціальний рахунок ТУ ДСА, втім, у зв'язку з порушенням ОСОБА_4 покладеного на нього обов'язку не спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні, слідчим суддею ухвалою від 08.11.2024 змінено ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, а заставу звернуто в дохід держави.
18.12.2024 ухвалою слідчого судді продовжено відносно ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 16.02.2025, включно.
12.02.2025 ухвалою слідчого судді продовжено відносно ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 12.03.2025, включно.
04.03.2025 ухвалою суду продовжено ОСОБА_4 обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.368, ч.1 ст.369, ч.5 ст.426-1 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до: 02.05.2025 року включно. Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави обвинуваченому ОСОБА_4 не визначено.
21.04.2025 ухвалою суду продовжено ОСОБА_4 обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.368, ч.1 ст.369, ч.5 ст.426-1 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до: 19.06.2025 року включно. Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави обвинуваченому ОСОБА_4 не визначено.
09.06.2025 ухвалою суду продовжено ОСОБА_4 обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.368, ч.1 ст.369, ч.5 ст.426-1 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до: 07.08.2025. Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави обвинуваченому ОСОБА_4 не визначено.
11.07.2025 ухвалою суду продовжено ОСОБА_4 обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.368, ч.1 ст.369, ч.5 ст.426-1 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до: 08.09.2025. Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави обвинуваченому ОСОБА_4 не визначено.
03.09.2025 ухвалою суду продовжено ОСОБА_4 обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.368, ч.1 ст.369, ч.5 ст.426-1 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до: 01.11.2025. Визначено розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України - в розмірі двісті дев'яносто прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 878 120,00 грн.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а застосування запобіжного заходу - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Аналізуючи зазначені прокурором ризики, суд визнає реальним ризик неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого у виді можливого переховування від суду.
Враховуючи, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , за ступенем тяжкості відносяться до нетяжких, тяжких та особливо тяжких злочинів, а також беручи до уваги вид і розмір покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винним, суд приходить до висновку, що останній має об'єктивну можливість переховуватися від суду. Це свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 також зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.
Щодо інших ризиків, на які посилається сторона обвинувачення, суд зазначає, що жодних належних і допустимих доказів їх існування не надано, а наведені доводи зводяться до припущень, які не можуть бути покладені в основу судового рішення.
Відомості, які враховуються судом при визначенні ОСОБА_4 розміру застави.
Визначаючи розмір застави, суд виходить із необхідності забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, дотримуючись принципів співмірності та розумності цього запобіжного заходу.
Враховано обставини інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, їх тяжкість та суспільну небезпечність, а також дані про особу обвинуваченого: наявність постійного місця проживання, сім'ї, позитивну характеристику за місцем роботи, відсутність судимостей у минулому. Судом також ураховано майновий стан обвинуваченого, підтверджений поданою ним декларацією за 2023 рік як особи, уповноваженої на виконання функцій держави, згідно з якою він має заощадження у розмірі 10 000 доларів США, 5 000 євро, а його дружина зберігає 10 073 долари США на банківському рахунку.
Хоча зазначена декларація охоплює попередній звітний період, стороною захисту не надано жодних доказів, що підтверджують витрачання цих коштів або істотну зміну матеріального становища обвинуваченого після її подання. Тому суд вважає, що наведені у декларації заощадження залишаються у розпорядженні обвинуваченого та його родини і можуть бути враховані при визначенні їх реальних фінансових можливостей для внесення застави.
Водночас суд враховує, що на частину грошових коштів ОСОБА_4 - 3250 євро та 500 доларів США - накладено арешт у межах кримінального провадження, а також наявність кількох земельних ділянок, які, за поясненнями сторони захисту, також арештовані з метою забезпечення можливого вироку в частині конфіскації. Це унеможливлює їх відчуження або використання як джерела коштів для внесення застави.
Разом із тим, суд зазначає, що арешт частини майна не означає повної відсутності у обвинуваченого матеріальних ресурсів. Інші активи, зокрема заощадження у валюті, залишаються доступними для виконання обов'язку зі сплати застави. При цьому слід відзначити, що, попри наявність арештів, загальний матеріальний стан родини ОСОБА_10 можна вважати стабільним, з огляду на задекларовані доходи та нерухоме майно.
Отже, суд приходить до висновку, що визначений ухвалою суду від 03.09.2025 розмір застави є співмірним тяжкості злочинів, достатнім для забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого та відповідає його реальним фінансовим можливостям.
Обґрунтованість такого розміру застави підтверджується і ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 06.10.2025, якою його визнано законним і доцільним. Підстав для зміни цього розміру суд не вбачає.
Щодо клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу.
Так, посилання сторони захисту на обставини, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме - наявність зареєстрованого місця проживання, сімейного стану, виховання двох малолітніх дітей, проходження військової служби, офіцерське звання, участь у проведенні антитерористичної операції та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, нагородження грамотами та медалями, у тому числі вищими посадовими особами держави, а також на військову службу його дружини у військовій частині НОМЕР_1 , - були вже предметом дослідження судом під час попереднього розгляду справи.
Зазначені дані були належним чином враховані ухвалою суду від 03.09.2025 під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу та визначення альтернативного заходу у вигляді застави.
Отже, наведені стороною захисту доводи не є новими обставинами, які могли б свідчити про необхідність зміни запобіжного заходу чи перегляду визначеного розміру застави.
Так само й твердження захисту щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, уже були предметом оцінки суду під час попередніх розглядів клопотань сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу, за результатами яких судом установлено наявність обґрунтованих ризиків, що зумовлюють необхідність подальшого тримання під вартою.
Таким чином, зазначені захистом обставини не є новими і такими, яким суд раніше не надавав оцінки. Сам по собі факт тривалого перебування під вартою, хоча й становить значний строк - понад 11 місяців, - не може бути самостійною підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки застосування тримання під вартою зумовлене наявністю встановлених судом ризиків, які на теперішній час не усунуті.
З огляду на викладене, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 197, 309, 314, 315, 316 КПК України,-
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.368, ч.1 ст.369, ч.5 ст.426-1 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до: 20.12.2025.
Визначений раніше розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 290 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 878 120,00 грн залишити без змін.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожним викликом, вимогою та визначеною періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає (Ужгородський район), без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду закордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну).
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищевказаних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення. Строк дії покладених на обвинуваченого обов'язків визначити до 20.12.2025. Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_11