308/11195/25
23 жовтня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., без участі особи, відносно якої складено протокол, за участі його захисника адвоката Семеновича Т.С., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків невідомий, військовослужбовець, за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №410673 від 03.08.2025 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з даними протоколу 02.08.2025 року о 23:38 годині в м. Ужгород, вул. Палая, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN JETTA н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки 03.08.2025 о 00 год. 25 хв. за допомогою ALKOTEST Drager 6820, результат позитивний: 1,91 проміле, що підтверджується чеком з Drager 6820, з результатом згідний. БК 470097, 470063. Вказано про порушення п. 2.9а ПДР - водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підтвердження вини ОСОБА_1 суду до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №410673 від 03.08.2025 додано копію постанови серії ЕНА №5380212, чек з Drager 6820, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу/громадянина з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, результати огляду на ALKOTEST Drager 6820 - 1,91 проміле, диск із записом із нагрудної камери поліцейського, розписку про залишення на зберігання транспортного засобу.
У судові засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді. Захисником Скиби А.С. подано письмові заперечення на протокол, згідно з якими просить закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Зазначає наступне. Як вбачається з відеозапису, поліцейський у порушення вимог п. 5 розділу II Інструкції не проінформував ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу, а також не надав сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. При цьому, поліцейським до початку проведення огляду не було роз'яснено ОСОБА_1 його права, у тому числі і про можливість вимоги про надання сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Поліцейські були зобов'язані скласти відповідне направлення ОСОБА_1 на огляд відповідно до вимог закону. Однак, як убачається зі змісту наявного в матеріалах справи направлення, ОСОБА_1 був направлений інспектором Самофаловою І.С. для проходження огляду на стан сп'яніння до ЗОНД, проте огляд проводився на місці події. При цьому, інспектор Самофалова І.С., яка склала щодо ОСОБА_1 протокол та направлення у заклад охорони здоров'я, не проводила огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння та відповідно не виявляла у останнього ознак алкогольного сп'яніння, не складала акту огляду, а також не підписувала роздруківки з результатом огляду. Працівник поліції, який проводив огляд, не роз'яснив ОСОБА_1 право не погодитися з результатами огляду та можливість пройти такий у закладі охорони здоров'я. Між тим, поліцейський не надав ОСОБА_1 можливості переконатися чи не була трубка у використанні, чи була вона належним чином запакована, натомість самостійно дістав трубку та вставив у прилад. Також останнє калібрування алкотестера Драгер 6820, за допомогою якого було проведено огляд ОСОБА_1 , мало місце 21.11.2024, а огляд проведено 03.08.2025, тобто більш ніж через вісім місяців, що є недопустимим відповідно до Інструкції експлуатації газоаналізатору Драгер 6820, якою передбачено калібрування кожні шість місяців. Указане свідчить про те, що такий прилад не міг бути застосований для проведення огляду, що в свою чергу ставить під сумнів результати огляду, у зв'язку з чим огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння повинен бути визнаний недійсним. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що до нього додаються такі матеріали: акт огляду на стан сп'яніння, висновок про результати огляду на стан сп'яніння, інші матеріали справи. Однак у протоколі не зазначено, що до нього додано відеозапис з місця події. Також протокол не містить відомостей про прилад, за допомогою якого проводився відеозапис, зокрема марку та модель (пункт 10 протоколу - не заповнений), що свідчить про те, що відеозапис не може бути визнаний допустимим доказом, а протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Крім того, сам факт спілкування з працівниками поліції призвів до душевного хвилювання та розгубленості ОСОБА_1 , оскільки у такій ситуації він опинився вперше, і не міг об'єктивно оцінити ситуацію, що склалася, однак, користуючись його правовою необізнаністю та розгубленістю, не роз'яснюючи будь-яких прав, у тому числі і права користуватись правовою допомогою, працівники поліції з порушенням встановленого законодавством порядку склали щодо ОСОБА_1 протокол, який не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Також надав дані про необхідність калібрування кожні 6 місяців. У судовому засіданні захисник підтримав подані заперечення.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, заслухавши учасників, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень статей 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001№1306 (із змінами та доповненнями).
Пунктом 2.9а даних Правил передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція). Так, пунктом 2 Розділу І Інструкції передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п.3 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.6. Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Розділом II Інструкції врегульовано проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів. Так, зокрема, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом, встановлено ознаки алкогольного сп'яніння особи, такий не заперечував про перебування у стані алкогольного сп'яніння, запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Результат - 1,91 проміле. З результатом особа погодилась, не виявила бажання пройти огляд у лікаря. При цьому до матеріалів протоколу додано запис з нагрудної камери поліцейського. Суд вважає, що при складанні протоколу поліцейськими дотримано встановленого порядку проведення огляду. До матеріалів справи було додано паперовий носій з фіксацією результатів огляду із застосуванням спеціального технічного засобу.
Заперечення захисника ОСОБА_1 адвоката Семенович Т.С. спростовуються поданими доказами, а також слід врахувати наступне.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
До Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки було внесено газоаналізатори Alcotest, Interlock XT (зокрема, Alcotest 6810, призначений для вимірювання вмісту парів етилового спирту у повітрі, що видихається людиною). Отже, вказаний технічний засіб дозволений до застосування МОЗ та Держспожистандартом (правонаступником якого є Мінекономрозвитку) за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 і становить 1 рік.
Частиною 1статті 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначено терміни: 10) калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки -повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної технікисукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, а стаття 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.
Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.
Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.
Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - це приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 становить 1 рік.
Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам'яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
Останнє калібрування технічного приладу DragerAlcotest 6810, яким проводилося освідування ОСОБА_1 відбулося 21.11.2024, тобто на момент використання даного приладу міжповірочний інтервал 03 серпня 2025 року дотриманий.
Згідно з Інструкцією п еред проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. ОСОБА_1 при огляді не просив надати йому сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а отже, ці заперечення не можуть бути прийняті судом до уваги.
Направлення на проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я - не спростовує вини ОСОБА_1 , який погодився з результатом огляду на місці, про що свідчать додані до матеріалів справи документи. При проведенні огляду поліцейським встановлюються ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема, огляд на місці поліцейським не передбачено чинним законодавством. Щодо повідомлення про права особи, то особа відмовилась від підпису на протоколі, в тому числі і в частині роз'яснення їй прав.
Інші доводи не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність складеного протоколу.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що гр. ОСОБА_1 порушив пункт п. 2.9а ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, та вважає, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» - ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.33,40-1,130,280,283-284,289 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків невідомий, військовослужбовець, на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що відповідно до положень ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, в порядку, встановленому законом, у порядку якого з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Закарпатської області І.В. Логойда