Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4008/25
Номер провадження 2/299/1402/25
08.10.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Роман К.С., за участю позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , її представника адвоката Мелай М.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні будинком та встановлення порядку користування будинком,
ОСОБА_1 звернувся до Виноградівського районного суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні будинком та встановлення порядку користування будинком.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що перебуваючи у зареєстрованому шлюбі із 1973 року, такий розірвано рішенням Виноградівського районного суду від 21.11.2023 року. Рішенням Виноградівського районного суду від 19.03.2024 року за позивачем та відповідачем визнано право власності в рівних частках, за кожним по 1/2 частці на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на АДРЕСА_1 та право власності на земельну ділянку площею 0,088 га для будівництва та обслуговування цього будинку. Вказаний житловий будинок складається із цокольного приміщення та першого поверху, загальна площа становить 263,5 кв.м., в тому числі житлова - 78,6 кв.м. Позивачка створює перешкоди відповідачу у користуванні будинком. Позивач інколи не може потрапити до будинку через веранду, яка має два входи, оскільки дві пари ключів знаходяться у відповідачки. Крім того, він користується двома жилими кімнатами площею 18,9 кв.м, але закрити їх не може, відповідачка має до них доступ, що створює для нього дискомфорт і позбавляє його можливості вільно користуватися кімнатами та створює незручності для вільного користування будинком.
На підставі вище наведеного позивач просить суд:
1) зобов'язати відповідача не чинити йому перешкоди у користуванні будинком АДРЕСА_1 , передати йому ключі від веранди на першому поверсі;
2) встановити порядок користування будинком та належними до нього господарськими спорудами:
- виділити в користування ОСОБА_3 дві жилі кімнати на першому поверсі будинку площею 18,9 кв.м за АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , зазначеними в технічному паспорті; кімнату в цокольному приміщенні площею 16,8 кв.м, позначену в технічному паспорті за №4;
- виділити в користування ОСОБА_2 три жилі кімнати на першому поверсі будинку: площею 10,1 кв.м, позначену в технічному паспорті за №12, площею 18,5 кв.м, позначену в технічному паспорті за №13 та площею 12,2 кв.м., позначену в технічному паспорті за №20; кімнату в цокольному приміщенні площею 17,8 кв.м., позначену в технічному паспорті за №3.
3) у спільному користуванні позивача та відповідача залишити всі допоміжні споруди в будинку та надвірні будівлі та споруди.
Позивач ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні заявлені ним позовні вимоги підтримав повністю та просив такі задовольнити, з підстав, наведених в позовній заяві. Пояснив, що колишня дружина створює перешкоди у користуванні будинком, який був ним побудований. Він є інвалідом другої групи. Бувають ситуації, що він не може потрапити до будинку, оскільки не мав ключів, відповідачка закривала двері зсередини.
Відповідачка ОСОБА_2 та адвокат Мелай Ю.М. у підготовчому судовому засіданні визнали заявлені позовні вимоги, не заперечили щодо їх задоволення. Відповідачка ОСОБА_2 додала, що ключі від дверей веранди вона вже передала позивачу ОСОБА_3 . Адвокат ОСОБА_4 пояснив, що у спірному будинку наразі проживає ще внучка сторін зі своїм сином.
Позивач ОСОБА_3 підтвердив ту обставину, що відповідачкою ОСОБА_2 йому передано ключі від веранди їхнього житлового будинку, ключі ним отримано, у зв'язку з цим він відмовився від позовної вимоги про передачу йому ключів від веранди на першому поверсі спірного житлового будинку.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши учасників процесу, обстеживши матеріали справи, відповідно до ч.4 ст. 200 ЦПК України судом у підготовчому судовому засіданні ухвалюється рішення.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19.03.2024 року у справі №299/1170/24 визнано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в рівних частках (1/2 за кожним) на цей будинок. Визнано земельну ділянку площею 0,088 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в рівних частках (1/2 за кожним) на цю земельну ділянку.
На замовлення ОСОБА_1 Виноградівським районним БТІ 11.03.2025 року виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу, адреса об'єкта: АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок складається із цокольного приміщення та першого поверху, загальна площа становить 263,5 кв.м., в тому числі житлова - 78,6 кв.м. Житловий будинок побудований у 1985 році. На дворогосподарстві, крім житлового будинку, розміщені надвірні споруди: свинарник, вбиральня, ворота, огорожа, ворота, вимощення.
Як вбачається із Витягу з Державного реєстру речових прав №430813356 від 11.06.2025 року позивач зареєстрований співвласником житлового будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , вид спільної власності - часткова, розмір частки 1/2.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно із ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Положеннями ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма визначає право власника майна, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати усунення будь-яких порушень свого права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для надання захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом існування перешкод у користуванні власником своїм майном.
У ході судового розгляду справи судом встановлено, що домовленостей з приводу володіння та користування приміщеннями спірного житлового будинку між позивачем та відповідачами не існує, згоди щодо порядку користування будинком, який перебуває у спільній частковій власності сторін, не досягнуто, у зв'язку з чим виник спір.
Відповідно до частини першої ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.
Вказана норма регулює порядок здійснення права часткової власності, тобто порядок користування спільною частковою власністю без її поділу в натурі. При встановленні порядку користування нерухомим майном кожному із співвласників передається в користування конкретна частина нерухомості, виходячи із його частки в праві спільної власності. Разом з тим, виділені у користування приміщення можуть бути і неізольовані і не завжди точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки, встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно.
Встановлення співвласниками порядку користування житловим будинком з виділенням конкретних приміщень в натурі, не припиняє право спільної часткової власності, позаяк такі частини не перетворюються в об'єкт самостійної власності кожного з них.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 3 квітня 2013 року в справі № 6-79цс14.
Згідно з ч. 1 ст. 360 Цивільного кодексу України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Дана правова норма кореспондується з положеннями ст. 150 Житлового кодексу України, відповідно до якої визначено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатись цією власністю на свій розсуд: проживати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Як вбачається з позовної заяви, предметом розгляду даної справи є не поділ житлового будинку в натурі, а встановлення порядку користування спільним житловим будинком.
Відповідач заперечень щодо встановлення порядку користування квартирою не надала.
Встановлення порядку користування житловим будинком жодним чином не впливає на розмір часток сторін у праві власності на нього і не обмежує їх право власності.
Надвірні будівлі та споруди житлового будинку: свинарник, вбиральня, ворота 1, огорожа, ворота 3, вимощення, підлягають залишенню в спільному користуванні.
Таким чином суд дійшов висновку про задоволення позову
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 визнаний інвалідом другої групи безстроково.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач як інвалід ІІ групи звільнений від сплати судового збору, а відповідачкою було фактично визнано позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки на користь держави 50% судового збору передбаченого при подачі позову в сумі 1211 гривні 20 копійок, що складає 605,60 грн., інша частина суми судового збору у розмірі 605,60 грн. компенсується за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 200, 206, 223, 259, 263-265, ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні будинком та встановлення порядку користування будинком задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 .
Встановити порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 , загальною площею 263,5 кв.м, в тому числі житловою - 78,6 кв.м між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :
- виділити в користування ОСОБА_1 дві жилі кімнати на першому поверсі будинку площею по 18,9 кв.м кожна, зазначеними в технічному паспорті за №14 та №15; кімнату в цокольному приміщенні площею 16,8 кв.м, позначену в технічному паспорті за №4;
- виділити в користування ОСОБА_2 три жилі кімнати на першому поверсі будинку: площею 10,1 кв.м, позначену в технічному паспорті за №12, площею 18,5 кв.м, позначену в технічному паспорті за №13 та площею 12,2 кв.м, позначену в технічному паспорті за №20; кімнату в цокольному приміщенні площею 17,8 кв.м, позначену в технічному паспорті за №3.
У спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити всі допоміжні споруди будинку АДРЕСА_1 :
- на першому поверсі будинку: веранду площею 16,7 кв.м, позначену в технічному паспорті за №10, коридор площею 7,5 кв.м, позначений в технічному паспорті за №11, їдальню площею 5,4 кв.м, позначену в технічному паспорті за №16, ванну площею 4,3 кв.м, позначену в технічному паспорті за №17, кухню площею 6,3 кв.м, позначену в технічному паспорті за №19;
- на цокольному поверсі будинку: коридор площею 3,8 кв.м, позначений в технічному паспорті за №1, комору площею 8,2 кв.м, позначену в технічному паспорті за №2, гараж площею 23,4 кв.м, позначену в технічному паспорті за №5, комору площею 12,3 кв.м, позначену в технічному паспорті за №6, комору площею 9,3 кв.м, позначену в технічному паспорті за № НОМЕР_1 , підвал площею 18,9 кв.м, позначений в технічному паспорті за №8, підвал площею 17,1 кв.м, позначений в технічному паспорті за №9.
У спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити надвірні будівлі та споруди: свинарник під літерою Б, вбиральню під літерою В, ворота №1, огорожу №2, ворота №3, вимощення.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканка АДРЕСА_1 .
Представник відповідача - адвокат Мелай Михайло Юрійович, місце розташування АДРЕСА_4 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Дочинець С.І.