Номер провадження 1-кп/243/1156/2025
Номер провадження 243/8960/25
21 жовтня 2025 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
- секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
- прокурора - ОСОБА_3 ,
- обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050010004029 від 08.06.2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Бердичів Бердичівського району Житомирської області, громадянина України, з повною середньою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, старшого кухара господарчого відділення взводу матеріального забезпечення аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_2 , солдата, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з ст.89 КК України раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», в останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 липня 2025 року №478/2025, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.07.2025 № 4524-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 07.08.2025 строком на 90 діб.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №364 від 26 грудня 2023 року солдат ОСОБА_4 призначений на посаду старшого кухаря господарчого відділення взводу матеріального забезпечення аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_2 .
Таким чином, солдат ОСОБА_4 в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України є військовослужбовцем, тобто суб'єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.
Згідно з ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_2 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.
26.03.2024 солдат ОСОБА_4 усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, вирішив не виконувати свої обов'язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та тимчасово ухилитися від військової служби у військовій частині НОМЕР_2 .
26.03.2024 солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, та проходячи її на посаді старшого кухаря господарчого відділення взводу матеріального забезпечення аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_3 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, перебуваючи в АДРЕСА_2 , прийняв рішення тимчасово ухилитися від несення обов'язків військової служби, та у зв'язку з вказаним без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин 26.03.2024 самовільно залишив місце служби - місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 , яке було розташоване в АДРЕСА_2 , тим самим почав у вказаному місці вчиняти триваюче кримінальне правопорушення, чим допустив зменшення кількості особового складу у вказаному місці служби, та проводив час на власний розсуд, поза межами військової частини НОМЕР_4 , не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби до 19.09.2025 доки самостійно не з'явився до місця тимчасової дислокації слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області, за адресою: АДРЕСА_3 , де повідомив про намір далі проходити військову службу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності, оскільки він добровільно звернувся до військової частини НОМЕР_5 для продовження проходження військової служби, а командир військової частини надав письмову згоду на продовження проходження обвинуваченим військової служби.
У підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечував проти заявленого обвинуваченим клопотання та зазначив, що є всі підстави для закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Положеннями ч. 2 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 був призваний на військову службу за призовом по мобілізації. До кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за статтями 407, 408 КК України не притягувався.
Також з'ясовано, що ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, йому роз'яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави відповідно до вимог ч. 3 ст. 285 КПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, виявив бажання повернутися до військової частини НОМЕР_5 для продовження проходження військової служби, наявна письмова згода командира військової частини НОМЕР_5 на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст.401 КК України необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за ст. 407 ч. 5 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Згідно положення ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 401 ч. 5, 407 ч. 5 КК України, ст. ст. 284-286, 288 ч. 3 КПК України, суд,-
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, - для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050010004029 від 08.06.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч. 5 КК України, - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин, після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_5 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_5 після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили невідкладно поновити на військовій службі ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області ОСОБА_1