Справа № 351/2169/24
Провадження № 11-сс/4808/396/25
Категорія ст.183 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
21 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
захисника адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника адвоката ОСОБА_8 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2025 року застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 15:50 год. 28 листопада 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі.
Вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою, якою порушено законні права та інтереси підозрюваного.
Посилається на те, що жоден ризик, вказаний у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачений ст. 177 КПК України, під час розгляду клопотання, прокурором та слідчим не був доведений. Зокрема, слідчим і прокурором не було надано жодних доказів на обґрунтування ризику переховування від суду. При цьому, слідчий суддя не взяв до уваги , що ОСОБА_9 раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину з інвалідністю, хвору перестарілу бабусю, а також на даний час його дружина вагітна, відтак, є об'єктивні підстави вважати, що відсутній зазначений ризик. Крім того, прокурор чи слідчий не наводить будь-яких обґрунтувань ризику можливого впливу на свідків. Спроба незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні має бути підтверджена належними доказами, у тому числі показаннями вказаних осіб, які доводять незаконний вплив підозрюваного, що здійснюється безпосередньо або через довірених осіб. Також слідчим не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти вказаному ризику. Вважає надуманим ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження злочинної діяльності, адже суду не представлено жодного доказу чи інформації про те, що підозрюваним підготовлюється чи планується скоєння злочину. Вважає, що має бути доведена реальність замаху на вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження наявного. Разом з тим, без жодних доказів на обґрунтування існування ризиків, опираючись виключно на тяжкість покарання, що прямо забороняє ЄСПЛ та на припущення, слідчий суддя вважав, що є підстави для обрання підозрюваному виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вказує, що чинний кримінальний процесуальний закон передбачає низку альтернативних запобіжних заходів, не пов'язаних із позбавленням волі, застосування яких дозволяє ефективно мінімізувати ризики, визначені у ст. 177 КПК України. Зокрема, виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, повністю нівелює можливість виникнення ризиків, на які посилається слідчий у своєму клопотанні про обрання запобіжного заходу.
Під час апеляційного розгляду:
- захисник підозрюваного ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_8 підтримала вимоги апеляційної скарги;
- прокурор заперечив доводи і вимоги поданої апеляційної скарги, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.
Заслухавши доповідь судді, учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділенням ВП №1 (м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024091230000167 від 12.03.2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
30 вересня 2025 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а саме, у незаконному виготовленні, перевезенні та зберіганні з метою збуту наркотичного засобу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Слідчий суддя задовольнив дане клопотання та застосував до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 15:50 год. 28 листопада 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
При цьому, висновки слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_9 підозри за ч. 3 ст. 307 КК України, в апеляційній скарзі захисником не оспорюються, а тому перевірці під час апеляційного розгляду не підлягають.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку стосовно того, що слідчим і прокурором надано достатньо даних, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають в можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється.
Зокрема, підставами вважати, що ОСОБА_9 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, є те, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі та ОСОБА_9 усвідомлює неминучість покарання за його вчинення.
Слідчий суддя правильно зазначив про те, що є можливим ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки свідки станом на даний час, враховуючи принцип безпосередності, не надавали безпосередньо суду свої покази.
Також є підстави вважати, що ОСОБА_9 , перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, оскільки, з огляду на кількість вилученого, підозрювані готувались до неодноразового збуту наркотичних засобів.
Обираючи відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя достатньо врахував обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, що передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненому, характеризуючі дані підозрюваного.
Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які на даний час виправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного.
В апеляційній скарзі захисника не наведено переконливих доводів щодо запобігання наявним ризикам в інший спосіб, ніж передбачений відповідним судовим рішенням При цьому характеризуючі особу підозрюваного дані, на які посилається захисник, на думку колегії суддів, є недостатніми для гарантування належної поведінки обвинуваченого та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини кримінального правопорушення.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню виникненню ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з врахуванням даних про його особу та тяжкості злочину, відповідно до вимог кримінального процесуального закону обґрунтовано прийняв рішення про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів вважає, що при застосуванні підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею обґрунтовано не застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Так, у відповідності до положень п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього ж Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Слідчий суддя дотримався вимог закону та прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість утримання особи під вартою, що не порушує прав, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, при цьому слідчий суддя дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
На даний час підстав для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_9 інших більш м'яких запобіжних заходів, суд апеляційної інстанції не вбачає, що не перешкоджає у подальшому прийняття такого рішення в порядку, передбаченому КПК України.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить захисник, немає, а тому ухвалу слідчого судді належить залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_8 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2025 року про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5