Єдиний унікальний номер 725/3089/25
Номер провадження 1-кп/725/117/25
23.10.2025 року.Чернівецький районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю прокурора ОСОБА_2
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025262020000011 від 02.01.2025 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого, останній раз: Чернівецьким районним судом м.Чернівців від 26.08.2025 за ч.4 ст.185,70 КК України до 6 років позбавлення волі, -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 та ч.3 ст.190 КК України,-
ОСОБА_4 у грудні 2024 року вчинив крадіжку при наступних обставинах:
Так, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді стрільця-зенітника 1 зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу мотопіхотного батальйону, переслідуючи корисливу мету, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, протиправно, в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24.02.2022, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 18.12.2024 близько 15:40 год., перебуваючи за адресою м.Чернівці, вул.Січових Стрільців (колишня Московської Олімпіади), 6Б, маючи при собі банківську карку «Приват Банк», яку йому передав потерпілий ОСОБА_6 для розрахунку в магазині за покупку цигарок, знаючи пін-код від вказаної банківської картки, умисно, таємно, без згоди та відома потерпілого, здійснив зняття готівки на суму 2200.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , не повернувши банківську картку ОСОБА_6 , 18.12.2024 близько 18:04 год. перебуваючи за адресою: м.Чернівці, вул.Руська, 199, умисно таємно, без згоди та відома потерпілого, здійснив зняття готівки з його банківської картки на суму 1500 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 3700 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за кваліфікуючою ознакою вчинена в умовах воєнного стану.
Окрім цього, у грудні 2024 року ОСОБА_4 вчинив шахрайство за наступних обставин:
Так, ОСОБА_4 18.12.2024, близько 16:30 год., перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , з метою заволодіння чужим майном шахрайським способом, умисно, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого ОСОБА_6 , під приводом здійснити телефонний дзвінок для виклику служби «таксі», заволодів його мобільним телефоном марки «Xiaomi Mi A2 Lite», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , вартістю 1 766 грн. 67 коп., чим завдав потерпілому на вказану суму матеріальної шкоди, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) за кваліфікуючою ознакою вчинене в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому діянь визнав частково. Пояснив, що в грудні 2024 року був у гостях свого знайомого ОСОБА_7 , який проживає по АДРЕСА_2 . Там був й потерпілий ОСОБА_8 , якого він також знав. Під час спільного розпивання алкогольних напоїв він (обвинувачений) поросив у ОСОБА_9 . Потерпілий відповів, що цигарок у нього немає, але запропонував сходити до магазину їх купити. При цьому дав йому свою банківську карту та дозволив купити сигарети за 150 грн. Купивши в магазині цигарки, він зняв з карти потерпілого ще гроші, точної суми не пам'ятає, які поклав собі до кишені та повернувся до помешкання знайомого ОСОБА_7 . Повернувшись, він не повернув потерпілому ОСОБА_10 ані банківську карту, ані грошей, які зняв з рахунку. у другій половині дня знову зняв з картки ОСОБА_11 гроші, приблизно 2000 грн.
Що ж стосується мобільного телефону потерпілого, то не мав на меті його викрадати. ОСОБА_6 сам дав йому свій телефон для прослуховування музики. Але після цього він просто забув його повернути. Лише після того як повернувся додому, зрозумів, що не віддав телефон потерпілому і вирішив, що наступного дня обов'язково його поверне. Просив його суворо не карати.
Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованих йому діянь, його вина доведена наступними дослідженими судом доказами:
Показами потерпілого ОСОБА_6 , який суду пояснив, що в грудні 2024 року розпивав алкогольні напої спільно з обвинуваченим ОСОБА_4 та ще одним знайомим ОСОБА_12 . Обвинувачений попросив позичити йому сто гривень на цигарки. Так як готівки у нього (потерпілого) не було, він дав обвинуваченому свою банківську карту і запропонував сходити до магазину купити цигарок. Повернувшись з магазину, ОСОБА_13 через деякий час вирішив йти додому і попросив мобільний телефон, щоб викликати таксі. Він (потерпілий) добровільно передав йому свій мобільний телефон. Обвинувачений взяв телефон і вийшов з ним на вулицю. За декілька хвилин він (потерпілий) зрозумів, що у ОСОБА_13 немає грошей на таксі, а тим більше, він забрав з собою його телефон, а також не повернув банківську карту. Швиденько вибіг на вулицю і побачив ОСОБА_14 , який кудись направлявся. Став кричати на нього, щоб він повернув телефон, але той не реагував. Проте він вже відійшов на певну відстань, тому, скоріш за все, вже не чув його крику.
Просив призначити покарання обвинуваченому у відповідності до вимог закону.
Окрім того, вина обвинуваченого підтверджується наступними дослідженими судом письмовими доказами:
?протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.01.2025, де потерпілий ОСОБА_6 вказав про обставини заволодіння обвинуваченим ОСОБА_15 його мобільним телефоном та банківською картою;
?том 1 а.с.14;
?довідкою про рух коштів на банківському рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_6 , з якого вбачається, що 18.12.2024 з картки потерпілого було знято готівку в сумі 3700 грн.;
?том 1 а.с.20-21
?протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.01.2025, з якого вбачається, що у присутності понятих потерпілий ОСОБА_6 на фото №4 впізнав особу, яка заволоділа його мобільним телефоном та банківською карткою;
?том 1 а.с.55-57
?протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_6 від 08.01.2025, з якого вбачається, що у присутності понятих потерпілий вказав про обставини заволодіння 18.12.2024 його мобільним телефоном та банківською картою;
?том 1 а.с.68-72;
?протоколом добровільної видачі від 18.02.2025, згідно якого обвинувачений ОСОБА_4 у присутності понятих добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон «Xiaomi Redmi» модель Mi A2 Lite»;
?том 1 а.с.162
Судом встановлено, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена у повному об'ємі.
Суд вважає, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за ч.4 ст.185 КК України, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за кваліфікуючими ознаками вчинена в умовах воєнного стану.
В той же час, на думку суду, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст.186 КК України органом досудового розслідування, кваліфіковано не вірно та їх слід кваліфікувати за ч.3 ст.190 КК України, виходячи з наступного:
Так, згідно обвинувачення, ОСОБА_4 , 18.12.2024, близько 16:30 год., перебуваючи за адресою м.Чернівці, вул.Ракетна, 36, з метою заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_6 , попросив останнього його мобільний телефон марки «Xiaomi Mi A2 Lite», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 для здійснення дзвінка.
В подальшому, з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4 із вказаним мобільним телефоном вийшов на вулицю з будинку АДРЕСА_2 та з викраденим майном з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 1 766 грн. 67 коп. та тим самим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за кваліфікуючою ознакою: вчинений в умовах воєнного стану.
За змістом ст.186 КК України грабежем є відкрите викрадення чужого майна.
Викрадення вважається відкритим, якщо воно вчинюється у присутності власника майна або особи, у віданні чи під охороною якої перебуває майно, і винний усвідомлює, що ці особи розуміють сутність його злочинних дій. Грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном і таким моментом визнається поява у злочинця реальної початкової можливості розпоряджатися вилученим майном.
В свою чергу з аналізу норми ст. 190 КК України випливає, що обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності або обов'язковості передачі йому майна чи права на нього. Особливістю шахрайства є те, що винний заволодіває чужим майном шляхом спонукання самого потерпілого до передачі йому майна чи уступки права на майно.
Тобто при шахрайстві потерпілий, будучи введеним в оману, сам добровільно передає винному майно чи право на нього.
На вказаному наголосив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №545/1937/18 від 21.07.2020.
Як було встановлено судом, потерпілий ОСОБА_6 на прохання обвинуваченого, добровільно передав йому свій мобільний телефон. При цьому у нього не виникло підозр щодо можливого заволодіння обвинуваченим мобільним телефоном. Лише після того, як ОСОБА_4 вийшов на вулицю та не повернувся, потерпілий зрозумів, що той заволодів його мобільним телефоном.
Таким чином, наведені вище обставини дають підстави для висновку, що діям ОСОБА_4 притаманні ознаки шахрайства, а не грабежу, а тому вірною є кваліфікація його дій за ч.3 ст.190 КК України.
При призначенні ОСОБА_4 виду та міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, їх тяжкість та наслідки, а також зважає на те, що обвинувачений страждає на легку розумову відсталість.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставинами, які негативно характеризують особу обвинуваченого є те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, зареєстрований на обліку в Чернівецькому наркологічному диспансері, не працює, шкоду потерпілому не відшкодував.
Враховуючи в сукупності всі обставини справи та особу винного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції його від суспільства, у зв'язку із чим, не знаходить підстав для застосування ст.ст.69,75,76 КК України при призначенні покарання.
Саме такий вид покарання, на погляд суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов у вказаному провадженні не заявлявся.
Крім того, суд вважає за необхідне стягнути із обвинуваченого судові витрати за проведення експертиз.
Керуючись ст.ст.372, 373 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України та ч.3 ст.190 КК України і за їх вчинення призначити йому покарання:
?за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі;
?за ч.3 ст.190 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати не відбуту частину покарання, призначеного за вироком Чернівецького районного суду м.Чернівців від 26.08.2025 та остаточно до відбуття призначити ОСОБА_4 покарання у виді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.3 ст.72 КК України покарання, призначене за вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці від 07.02.2024 у виді штрафу у розмірі 850 грн., виконувати самостійно.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_4 залишити обрану - у вигляді тримання під вартою в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор».
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 відраховувати з моменту застосування відносно нього ухвалою слідчого судді запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його фактичного затримання, тобто з 20 лютого 2025 року, зарахувавши у строк відбуття покарання період його попереднього ув'язнення з 20.02.2025 по день набрання вказаним вироком законної сили.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 1193 грн. 67 коп.
Речові докази:
?мобільний телефон марки «Xiaomi Mi A2 Lite», який передано на зберігання до камери схову речових доказів ЧРУП - повернути потерпілому ОСОБА_6
?диски з відеозаписами з камер спостереження - залишити у матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-ти діб з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців ОСОБА_16