справа № 619/6342/25
провадження № 1-кс/619/1002/25
іменем України
22 жовтня 2025 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,про арешт майна у кримінальному провадженні №12025221230001063 від 19.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України,
До Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025221230001063 від 19.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що слідчим відділенням відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025221230001063 від 19.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Дергачівської окружної прокуратури Харківської області.
18.10.2025 ВП №3 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення бригади №1306, про те, що 18.10.2025 о 21:00 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 ), керуючи мопедом «Honda», без державного номерного знаку, не впорався з керуванням поблизу будинку за адресою: Харківська область, Харківський район, Солоницівська ТГ, селище Пересічне, вул. Коваленко, буд. 69, та впав, в результаті чого доставлений БШНМД до КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова», з діагнозом: струс головного мозку, закритий перелом кісток нижньої треті правої гомілки, алкогольне сп'яніння (ІКС «ІПНПУ» № 19322 від 18.10.2025).
З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання предметів, знарядь та інших речових доказів, а також встановлення фактичних відомостей щодо вищевказаних протиправних дій, 18.10.2025 старший слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_5 було оглянуто перехрестя вул. Коваленко/ площа Маршала Конєва, поблизу буд. 69, по вул. Коваленко, с. Пересічне, Харківського району Харківської області, в ході якого, під час огляду місця події дорожньо-транспортної пригоди, було оглянуто та виявлено і вилучено: транспортний засіб - марки «Honda» моделі «Dio» із без д.н.з., під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який в подальшому вилучено та доставлено на майданчик тимчасового зберігання транспортного засобу, ЦЗ ГУНП в Харківській області, за адресою: м.Харків, вул.Г.Сковороди, буд. 106.
На момент вчинення ДТП, транспортний засіб - марки «Honda» моделі «Dio» із без д.н.з., перебував у фактичному користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , моб.тел. НОМЕР_1 , власника транспортного засобу на момент вилучення не встановлено.
Транспортний засіб - марки «Honda» моделі «Dio» із без д.н.з., внаслідок ДТП отримав пошкодження, у вигляді: пошкодження лакофарбового покриття із деформацією пластикових елементів, а саме: порогу, корпусу оббивки із правої бокової сторони, у зв'язку з чим, відповідно ст. 98 КПК України, вказаний автомобіль може бути речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Постановою старшого слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 від 20.10.2025 вище вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до наявної інформації, що користуванні, користувача транспортного засобу «Honda» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було доставлено до Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова" Харківської міської ради, із діагнозом: «струс головного мозку, закритий перелом кісток нижньої треті правої гомілки, алкогольне сп'яніння».
Від старшого слідчого СВ ВП № 3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області надійшла заява про розгляд клопотання у його відсутність.
Від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання у його відсутність.
Особа, у якої вилучено майно, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, за допомогою SMS-повідомлення на номер телефона, який зазначений в матеріалах справи, що повністю відповідає Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасників судового процесу, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023року №28.
Відповідно до ч. 1 статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого (а у визначених законом випадках дізнавача) та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи стислі строки, встановлені законом для розгляду клопотання, вжиття судом необхідних заходів для забезпечення явки в судове засідання учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання без участі сторін та без фіксації даної процесуальної дії за допомогою технічних засобів відповідно до положень частини 1, 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторін кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
19 жовтня 2025 року до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Крім того, відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину та завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
На теперішній час вилучене майно відповідає критеріям речових доказів та є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, яке інкримінується, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Прокурор обґрунтував підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Метою накладання арешту на вищезазначене майно є збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення судових експертиз та проведення інших слідчих (розшукових) дій.
Оскільки вищевказане майно зберігає на собі сліди кримінального правопорушення і є речовими доказами по справі, посилаючись на положення ст.ст.36,64-2,167-174КПК України, слідчий просить накласти арештна зазначене вище майно, яке було тимчасово вилучене під час проведення огляду місця події, з метою забезпечення збереження речових доказів, проведення судових експертиз, та яке може бути використане, як доказ у кримінальному провадженні.
Всі зазначені вище процесуальні дії направлені на здійснення швидкого, неупередженого та об'єктивного досудового розслідування з метою встановлення істини по кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить висновку, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що майно, вказане у клопотанні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та ст. 170 КПК України.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, на даний час експертизи не проведені, тому слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв'язку з чим належить накласти арешт на тимчасово вилучене під час огляду майно, шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування, до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні чи ухвалення відповідного судового рішення або рішення слідчого судді.
Оскільки в матеріалах клопотання міститься достатньо відомостей про факт вчинення кримінального правопорушення та наявність підстав вважати тимчасово вилучене майно доказами в кримінальному провадженні, обмеження права власності на це майно, на думку суду, є розумним і співмірним завданням кримінального провадження.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим (дізнавачем), прокурором, на яких також покладається обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
Відповідно до Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом МВС України, Генеральної Прокуратури України, ДПА України, СБУ, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року, обов'язок по визначенню місця зберігання арештованого майна покладається на слідчого (дізнавача), в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 98, 131, 132, 169-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно із забороною відчуження, користування та розпорядження в межах кримінального провадження
№12025221230001063 від 19.10.2025, вилучене під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.10.2025 на перехресті вул. Коваленко/ площа Маршала Конєва, поблизу буд. 69, по вул. Коваленко, с-ще Пересічне, Харківського району Харківської області, а саме: транспортний засіб - марки «Honda» моделі «Dio» без д.н.з., із наявними пошкодженнями - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Зберігання арештованого майна здійснювати відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого Постановою КМ України № 1104 від 19.11.2012.
Місцем зберігання арештованого транспортного засобу:
-автомобіля марки ««Honda» моделі «Dio» без д.н.з., визначити територію майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів ЦЗ ГУНП в Харківській області, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 106.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її постановлення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, прокурору та особам, щодо майна яких вирішувалося питання про арешт.
У разі відсутності вищевказаних осіб під час оголошення судового рішення, його копію надіслати таким особам не пізніше наступного робочого дня.
Роз'яснити положення, які закріплені в ч. 1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1