Справа №: 343/1679/25
Провадження №: 1-кп/343/133/25
23 жовтня 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження № 1-кп/343/133/25, справа № 343/1679/25, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025091160000182 від 26.08.2025, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Долина, жителя АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, проходить військову службу, учасника бойових дій, несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу, форми вини, мотивів вчинення та наслідків кримінального правопорушення:
ОСОБА_3 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.
Кримінальне правопорушення вчинене при таких обставинах.
З 20.12.2022 лейтенант ОСОБА_3 , відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про загальну мобілізацію", проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини від 24.02.2024 лейтенанта ОСОБА_3 призначено на посаду командира 1 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині, лейтенант ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 11, 16, 49, 126, 127 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, зобов'язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому.
Окрім того, відповідно до ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, лейтенант ОСОБА_3 зобов'язаний: дотримуватись Конституції та законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Проте, ОСОБА_3 у порушення вимог вказаних нормативно-правових актів, вчинив кримінальне правопорушення. Так, постановою Літинського районного суду Вінницької області від 03.07.2024 у справі №137/541/24, яка набрала законної сили 15.07.2024, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Обов'язковість судового рішення, згідно зі ст. 129 Конституції України, є однією з основних засад судочинства.
Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 298 КУпАП, яка кореспондується зі ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", установлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Не зважаючи на це, ОСОБА_3 , будучи 23.08.2024 ознайомленим з постановою Літинського районного суду Вінницької області від 03.07.2024 у справі №137/541/24, яка набрала законної сили 15.07.2024, знаючи про факт позбавлення його права керувати транспортними засобами строком на один рік, маючи реальну можливість її виконати, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, усупереч рішенню суду, з метою невиконання вищевказаної постанови суду, 20.06.2025 об 10 год 54 хв по вул. Шептицького поблизу будинку № 48, що в м. Долина Долинської ТГ Калуського району Івано-Франківської області, керував автомобілем марки "Ореl" моделі "Astra", із реєстраційним номером НОМЕР_2 , у ході чого був зупинений поліцейськими офіцерами громади Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області під час виконання ними службових обов'язків.
ІІ. Позиція сторін кримінального провадження:
у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Вказав, що йому відомо, що відносно нього набрала законної сили постанова Літинського районного суду Вінницької області від 03.07.2024 у справі №137/541/24,якою його позбавлено права керування транспортним засобом строком на один рік. Однак він 20.06.2025 в м. Долина дійсно керував транспортним засобом "Опель Астра", д.н.з. НОМЕР_2 , та о 10 годин 54 хвилин був зупининений працівниками поліції. Поїхав у зв'язку з невідкладною потребою, пов'язаною з сімейними обставинами. До вчиненого ставиться негативно, розуміє, що не виконав постанову суду, зобов'язується більше такого не робити, кається у вчиненому.
ІІІ. Визначений обсяг доказів, котрі підлягають дослідженню, та встановлений порядок їх дослідження:
враховуючи те, що обвинувачений повністю визнає свою вину, не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість у подальшому оскаржити дані фактичних обставин в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу.
ІV. Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений:
виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки він умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.
V. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання:
обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно зі ст. 67 КК України, не встановлено.
VІ. Мотиви призначення покарання:
вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставини, що пом'якшує, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Також при призначенні покарання суд враховує положення ч. 2 ст. 61 Конституції України, якими визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, бере до уваги положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, положення ст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він позитивно характеризується за місцем проживання (а.п. 51). Згідно із довідками КНП "Долинська багатопрофільна лікарня" та КНП "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я", за допомогою до нарколога та психіатра не звертався (а.п. 48, 49). До кримінальної відповідальності притягується вперше (а.п. 44). Обвинувачений 20.12.2022 призваний по призову на військову службу під час мобілізації, яку проходить по теперішній час (а.п. 53), однак зарекомендував себе посередньо, про що свідчить його службова характеристика (а.п. 54). ОСОБА_3 має регулярний дохід, отримує соціальні виплати, як учасник бойових дій, за рахунок яких проводиться стягнення накладеного по справі про адміністративне правопорушення штрафу (а.п. 55, 56, 59). Обвинувачений одружений, виховує двох неповнолітнії дітей (а.п. 41, 57, 58).
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд бере до уваги обставини, що, згідно зі ст. 65 КК України, підлягають врахуванню, а саме мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні кримінального правопорушення, поведінку під час та після вчинення злочинних дій, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу, які наведені вище.
Тому, враховуючи наявність однієї обставини, що пом'якшує покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, особу винного, який позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей, є військовослужбовцем, учасником бойових дій, до кримінальної відповідальності притягується вперше, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу.
На думку суду, саме таке покарання буде справедливим та законним з урахуванням всіх фактичних обставин по кримінальному провадженню в їх сукупності, а також буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень ним та іншими особами, буде відповідати принципу співрозмірності конкретного кримінально протиправного діяння, вчиненого обвинуваченим з призначеним йому покаранням, не буде становити "особистий надмірний тягар для особи", не позбавить його можливості нести військову службу чи працювати та в подальшому надавати допомогу як членам сім'ї, так і громаді, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
VІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:
цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 під час розгляду провадження у суді не обирався та клопотань про його обрання не поступало.
Речових доказів не має, доказів про вилучення оригіналів документів, питання про долю яких слід вирішити, суду не надано.
У кримінальному провадженні процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів та проведенням експертиз, не понесено.
Відповідно до п. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.
На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 700 (сімсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 11900 (одинадцять тисяч дев'ятсот) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім оскарження з підстав, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Повний текст вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1