Справа № 183/10754/25
№ 1-кп/183/2426/25
20 жовтня 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1202504235000877 від 30.07.2025 стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщанка Новомосковського (нині Самарівського) району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України,
17 жовтня 2025 року до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1202504235000877 від 30.07.2025 стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, підготовче судове засідання по якому відповідно до вимог ст. 314 КПК України було призначено на 20 жовтня 2025 року.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважав за необхідне призначити обвинувальний акт до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам кримінального процесуального закону, угода з обвинуваченим не укладалася, підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акта прокурору чи направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності немає.
Крім того, в підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під ватрою на 60 днів, мотивуючи свою позицію тим, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися та продовжують існувати, нових обставин для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не з'явилося, тому продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою необхідне для забезпечення розгляду кримінального провадження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 , кожен окремо, не заперечували проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта. Одночасно заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість клопотання прокурора, оскільки жодних об'єктивних даних, які би свідчили про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор у своєму клопотанні не надано. У зв'язку з чим захисник ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора тазмінити запобіжний захід своєму підзахисному ОСОБА_5 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши обвинувальний акт, вважає його таким, що відповідає вимогам КПК України, підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.
Отже, суд, вислухавши позицію учасників судового провадження, вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта по вказаному кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні за участю учасників кримінального провадження.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під ватрою, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
За положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання доцільності продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, суд виходить з того, що останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, які у відповідності до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, за вчинення яких, у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_5 винуватим, останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Тому розуміючи наслідки завершення судового розгляду кримінального провадження, ОСОБА_5 може переховуватися від суду з метою ухилення від можливого покарання у виді позбавлення волі.
У зв'язку з цим суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
У конвенційній судовій практиці вироблено чотири основні прийнятні причини для тримання особи під вартою до винесення вироку: ризик того, що особа не з'явиться до суду, ризик того, що обвинувачений, у разі звільнення, вчинить дії, які перешкоджатимуть відправленню правосуддя, або вчинить нові злочини, або порушить громадський порядок (п. 94. Рішення ЄСПЛ «Пірузян проти Вірменії», п. 119. Рішення ЄСПЛ «Трипедуш проти Республіки Молдова»).
За таких обставин суд вважає, що на цей час є наявними ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання останнього винуватим у пред'явленому обвинувачені; ризик незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою похилого віку, та свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які мешкають в одному населеному пункті з обвинуваченим ОСОБА_5 , та які ще не допитані безпосередньо судом під час судового розгляду; та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень в період іспитового строку за попереднім вироком суду (зокрема, ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.01.2025 останній засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки). До того ж, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисних корисливих кримінальних правопорушень і є особою, яка офіційно не працевлаштована, що свідчить про відсутність постійного й достатнього законного джерела доходу.
Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального провадження.
Суд, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених вище, на підставі матеріалів справи, оцінив у сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме, що підтверджень наявності в ОСОБА_5 захворювань, які перешкоджають йому утримуватися під вартою суду не надано. За таких обставин, суд доходить переконання, що будь-який інший, з передбачених законом більш м'яких запобіжних заходів станом на дату розгляду вказаного питання не зможе забезпечити належний розгляд провадження, а перебування ОСОБА_5 на волі буде суперечити інтересам суспільства, що і є підставою для продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.
Суд бере до уваги відомості про наявність у ОСОБА_5 місця реєстрації та проживання, однак вказані обставини з урахуванням вищевикладеного, не можуть слугувати достатньою підставою для зміни обвинуваченому ОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід.
Захисником ОСОБА_4 будь-яких об'єктивних даних, які би безумовно вказували на зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суду не надано, що є і підставою для відмови у задоволенні клопотання захисника про зміну раніше обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Тому, на переконання суду, оскільки на цей час продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».
Отже, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою в межах строків, визначених КПК України, а саме на 60 днів.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 314, 331, 350, 371, 372 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, у відкритому судовому засіданні на 20 жовтня 2025 року о 14 годині 50 хвилин в залі судового засідання Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, який здійснювати суддею одноособово за участю прокурора, потерпілих, захисника, обвинуваченого, осіб, зазначених у реєстрі матеріалів досудового розслідування, яких повідомити про дату, час і місце судового засідання у встановлений законом спосіб.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_11 під вартою- задовольнити.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою до 18 грудня 2025 року.
Повний текст ухвали складено і оголошено 23 жовтня 2025 року о 08 годині 10 хвилин.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Оскарження ухвали про продовження строку тримання під вартою, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання та не зупиняє судовий розгляд кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1