Справа № 202/4553/25
Провадження № 2/202/3192/2025
Іменем України
08 жовтня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра в складі головуючого судді Дребот І.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпра перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначив те, що 24.04.2019 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем укладений договір № 822411, відповідно до умов якого Відповідачу було надано позику. Договір про надання фінансового кредиту № 822411 від 24.04.2019 року укладений в електронній формі відповідно до закону України «Про електронну комерцію».
12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.
Відповідно до п.2.2 договір факторингу № 1 від 12.04.2018 року окрім іншого зазначено: у випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимоги кожен наступний реєстр прав вимоги є самостійним додатком та не замінює попередній.
21.08.2019 року укладено додаткову угоду № 24 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 24 від 21.08.2019 року про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до гр. ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 822411 від 24.04.2019 року перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») в сумі 20 694,40 грн., а саме: сума основного боргу - 5 800,00 грн.; сума боргу за процентами 12 110,40 грн.; сума боргу за пенею та штрафами 2 784,00 грн.
Відповідно до протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано ТОВ “Фінансова компанія “Довіра та Гарантія» та ТОВ “ВІН ФІНАНС». Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання загальних зборів № 1706 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів товариства.
На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язань і заборгованість за Договором не сплачує, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду виникла заборгованість за кредитним договором № 822411 від 24.04.2019 року становить 31 105,48 грн., яка складається з наступного: 20 694,40 сума заборгованості; 8 546,88 грн. сума інфляційних втрат; 1 864,20 грн сума 3% річних.
Таким чином, ТОВ «ВІН ФІНАНС» просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості у розмірі 31 105,48 грн., а також понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Ухвалою суду від 21.05.2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою було установлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечень.
Сторони відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечення суду не подавали, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом встановлено, що 24.04.2019 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладений договір № 822411, відповідно до умов якого відповідачу було надано позику.
Договір про надання фінансового кредиту № 822411 від 24.04.2019 року укладений в електронній формі відповідно до закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Авентус Україна» виконав умови договору про надання фінансового кредиту № 822411 від 24.04.2019 року та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти.
12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.
Відповідно до п.2.2 договір факторингу № 1 від 12.04.2018 року окрім іншого зазначено: у випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимоги кожен наступний реєстр прав вимоги є самостійним додатком та не замінює попередній.
21.08.2019 року укладено додаткову угоду № 24 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 24 від 21.08.2019 року про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до гр. ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 822411 від 24.04.2019 року перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») в сумі 20 694,40 грн., а саме: сума основного боргу - 5 800,00 грн.; сума боргу за процентами 12 110,40 грн.; сума боргу за пенею та штрафами 2 784,00 грн.
Відповідно до протоколу загальних зборів № 1706 переймовано ТОВ “Фінансова компанія “Довіра та Гарантія» та ТОВ “ВІН ФІНАНС». Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання загальних зборів № 1706 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів товариства.
Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором. Незважаючи на це відповідач не виконав свого обов'язку. Станом на дату подання позивної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованності відповідача за кредитним договором. Відповідач не виконав свого обов'язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором № 822411 від 24.04.2019 року становить 31 105,48 грн., яка складається з наступного: 20 694,40 сума заборгованості; 8 546,88 грн. сума інфляційних витрат які нараховані позивачем за період з 01.04.2022 по 01.04.2025 року; 1 864,20 грн сума 3% річних які нараховані позивачем за період з 01.04.2022 по 01.04.2025 року.
Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений. Документ сформований в системі іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні,новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Таким чином, позивач набув право належного кредитора до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 822411 від 24.04.2019.
Відповідачем, наданий стороною позивача розрахунок заборгованості не спростований, власних розрахунків останнім не подано, тому даний розрахунок судом приймається, як достовірний. На час розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати боргу та не спростовано зазначених позивачем обставин.
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із частиною 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
У зв'язку з вищевказаним, у зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань по поверненню кредитних коштів за Кредитним договором № 822411 від 24.04.2019 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 31 105,48 грн. яка складається з наступного: 20 694,40 сума заборгованості; 8 546,88 грн. сума інфляційних витрат які нараховані позивачем за період з 01.04.2022 по 01.04.2025 року; 1 864,20 грн сума 3% річних які нараховані позивачем за період з 01.04.2022 по 01.04.2025 року.
Оскільки заборгованість відповідачем погашена не була ані попередньому кредитору, ані позивачу, відповідачем було отримано кошти за договором кредиту та позичальник не виконав своїх зобов'язань щодо повернення позики згідно з умовами договору, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 822411 від 24.04.2019 року в розмірі 20 694,40 грн., а саме: сума основного боргу 5 800,00 грн.; сума боргу за процентами 12 110,40 грн.; сума боргу за пенею і штрафами 2 784,00 грн.
Що стосується інфляційних втрат у розмірі 8 546,88 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 1 864,20 грн. нарахованих позивачем за період з січня 2022 по квітень 2025, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у цій частині з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Що стосується періоду розрахунку, суд зазначає що відсутні правові підстави для нарахування інфляційних втрат та 3% річних, починаючи із дня введення на території України воєнного стану (24 лютого 2022 року), оскільки відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи,належать,зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір здійснених позивачем витрат на правничу допомогу підтверджується належними доказами. Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх неспівмірності від відповідача не надійшло.
Як вбачається із матеріалів справи, для надання правничої допомоги між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») та АБ «Анастасії Міньковської» укладено Договір про надання правничої допомоги № 23 від 22.03.2024 року. Відповідно до додаткової угоди № 33 від 22.03.2024 року та акту прийому-передачі наданих послуг від 02.04.2025 року вартість наданих правничих послуг складає 5 000,00 грн.
Частиною 3 статті 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, через що для фахового юриста, тим більше адвокатського об'єднання, не вимагає значних часових затрат для надання усної консультації з вивченням документів, а обсяг досліджених доказів є незначним, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3 500, 00 грн., який на думку суду є об'єктивним та співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в 2422,40 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з боржника суми заборгованості за Кредитним Договором № 822411 від 24.04.2019 року у загальному розмірі 20 694,40 грн. та витрат за надання професійної правничої допомоги у розмірі 3500,00 грн. та сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 6,12,16, 207, 509, 512-516, 526, 527, 530, 536, 549, 610- 612, 625, 626- 629, 638, 639, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 49, 76 -81, 89, 137, 141, 175-177, 209, 210, 259, 263-265,274, 279, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ЄДРПОУ 38750239) заборгованість за кредитним договором № 822411 від 24.09.2019 року в загальному розмірі 20 694,40 грн., яка складається з наступного: 5 800,00 грн. сума основного боргу; 12 110,40 грн. сума боргу за процентами; 2 784,00 грн. сума боргу за пенею і штрафами.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ЄДРПОУ 38750239) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.Я. Дребот