Рішення від 19.09.2025 по справі 207/3772/25

№ 207/3772/25

№ 2/207/1648/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2025 року Південний районний суд міста Кам'янського у складі головуючого судді Бистрової Л.О., при секретарі Степанян М.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Скосарєва Вікторія Вікторівна про визнання права власності на недоотриману пенсію померлого спадкодавця та її стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвокат - Плетенко К.Ю., звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Скосарєва Вікторія Вікторівна про визнання права власності на недоотриману пенсію померлого спадкодавця та її стягнення, в якому просить: - визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на нараховану та недоотриману пенсію за період з 01.01.2016 року по 30.06.2021 року, яка належить спадкодавцю ОСОБА_3 в сумі 127678,31 гривень; - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 частку нарахованої та недотриманої пенсії в сумі 63839,15 гривень, яка належить померлому ОСОБА_3 ; - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_2 частку нарахованої та недотриманої пенсії в сумі 63839,15 гривень, яка належить померлому ОСОБА_3 ; - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1276,78 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач ОСОБА_1 з 01.01.2022 року отримує пенсію в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_3 у розмірі 30% сум грошового забезпечення відповідно до Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

За життя ОСОБА_3 отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ та перебував на обліку в Головному управлінні ПФУ в Луганській області.

Відповідно до листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганський області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) №40084/80477/23/21Л/03.3Л від 08.11.2021 року, 19.08.2021 року до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 №360/2600/21 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії на користь ОСОБА_3 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області здійснено перерахунок пенсії на користь ОСОБА_3 з 01.01.2016 відповідно до 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262, у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення. Доплату по проведеному перерахунку за період з 01.01.2016 року по 30.06.2021 року у сумі 127 678, 32 грн. обліковано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області.

У лютому 2022 року позивач ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулась із заявою до Головного управління ПФУ в Луганській області про виплату нарахованої та недоодержаної за життя пенсії у зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_3 , нарахованої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 року у справі №360/2600/21, в розмірі 127 678,32 грн. Проте жодної відповіді від відповідача не отримала.

У зв'язку з неотриманням відповіді на заяву, 02.10.2023 року позивачка вдруге, через особистий кабінет на Порталі електронних послуг, звернулась із заявою до Головного управління ПФУ в Луганській області про виплату нарахованої та недоодержаної за життя пенсії померлого чоловіка ОСОБА_3 , в розмірі 127 678,32 грн..

Головне управління ПФУ в Луганській області листом від 18.10.2023 р. №6196-6225/Ш-02/8-1200/23 повідомило, що здійснити виплату недоодержаної пенсії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , буде можливо після надходження рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження та після виділення коштів з державного бюджету, відповідно до порядку черговості набрання законної сили рішення суду.

12 лютого 2024 року приватний нотаріус надіслала до ГУ ПФУ в Луганській області запит щодо надання довідки про розмір належної померлому пенсії, яка не була виплачена йому за життя, та отримала відповідь про відсутність недоотриманої пенсії. Також, у відповіді зазначено, що в електронній пенсійній справі ОСОБА_3 наявне рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 по справі 360/2600/21, яким зобов'язано Головне управління здійснити з 01.01.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_3 відповідно до статті 63 Закону №2262, у порядку та розмірах, визначених постановою КМУ від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Доплату за період з 01.01.2016 по 30.06.2021 обліковано в Головному управлінні.

У зв'язку з цим позивачам відмовлено в оформленні спадкових прав на пенсію чоловіка та батька, що підтверджується постановою приватного нотаріуса, в якому вона повідомила про відсутність недоотриманої пенсії у спадкодавця за інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та неможливість через це видати свідоцтво про право на спадщину.

Позивачі та їх представник в судове засідання не з'явились. Надали заяву про розгляд справи без їх участі та про відсутність заперечень проти проведення заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву щодо розгляду справи за його відсутності. Позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив відмовити, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Скосарєва Вікторія Вікторівна в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду невідомі.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 11.12.2021 року виданого Сєвєродонецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 з 01.01.2022 року отримує пенсію в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_3 у розмірі 30% сум грошового забезпечення відповідно до Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ ОСОБА_3 отримував пенсію та перебував на обліку в Головному управлінні ПФУ в Луганській області.

Згідно копій рішення та виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 №360/2600/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зобов'язано здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії на користь ОСОБА_3 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганський області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) №40084/80477/23/21Л/03.3Л від 08.11.2021 року, 19.08.2021 року до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 №360/2600/21 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії на користь ОСОБА_3 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області здійснено перерахунок пенсії на користь ОСОБА_3 з 01.01.2016 відповідно до 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262, у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення. Доплату по проведеному перерахунку за період з 01.01.2016 року по 30.06.2021 року у сумі 127 678, 32 грн. обліковано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області.

Згідно повідомлення Головного управління ПФУ в Луганській області від 18.10.2023 р. №6196-6225/Ш-02/8-1200/23 з якого вбачається, що здійснити виплату недоодержаної пенсії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , буде можливо після надходження рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження та після виділення коштів з державного бюджету, відповідно до порядку черговості набрання законної сили рішення суду.

Відповідно до відповіді Головного управління ПФУ в Луганській області від 06.03.2024 року, що в електронній пенсійній справі ОСОБА_3 наявне рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 по справі 360/2600/21, яким зобов'язано Головне управління здійснити з 01.01.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_3 відповідно до статті 63 Закону №2262, у порядку та розмірах, визначених постановою КМУ від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Доплату за період з 01.01.2016 по 30.06.2021 обліковано в Головному управлінні.

Згідно постанови приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Скосарєвої В.В. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено в оформленні спадкових прав на пенсію чоловіка та батька, у зв'язку із відсутністю недоотриманої пенсії у спадкодавця за інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та неможливість через це видати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

На підставі частин 1-3 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

За змістом статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

З огляду на положення статей 1218, 1219, 1227 ЦК України спадщиною є сукупність прав та обов'язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об'єктом спадкування можуть бути лише права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті. Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку.

Положення частини 3 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положеннями частини 1 статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», де вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19.

Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі №243/13575/19 зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Відповідно до частин 1 і 3 статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Норми статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» прямо суперечать статті 1227 ЦК України та вказаним вище спеціальним нормам пенсійного законодавства з цього питання.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст.76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом першої черги, які у встановлений законом строк звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після смерті чоловіка та батька ОСОБА_3 , рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 у справі №360/2600/21, яке ухвалене за життя спадкодавця та набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 , однак суми пенсії за результатами проведеного перерахунку за період з 01.01.2016 року по 30.06.2021 року, яка належить спадкодавцю ОСОБА_3 в сумі 127 678,31 грн., що йому належали, залишилися неодержаними у зв'язку з його смертю, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували належні спадкодавцю суми недоотриманої пенсії відповідно до положень 1227 ЦК України, а тому такі підлягають стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на їх користь.

Вирішуючи питання судових витрат, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ч.8 ст.141 ЦПК України позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 долучено до матеріалів справи наступні документи: договори про надання правової допомоги від 11.06.2025; додаткова угода №1 до договору про надання правничої допомоги від 11.06.2025 року; Акт виконаних робіт №1 до договору про надання правничої допомоги від 11.06.2025 року; ордер №1193784 про надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Плетенко К.Ю.; ордер №1394247 про надання правничої допомоги ОСОБА_2 адвокатом Плетенко К.Ю.

Згідно ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).

Обов'язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Також, діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Згідно позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 у справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивачів документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов'язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. є цілком співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу та суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1276,78 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2,10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Скосарєва Вікторія Вікторівна про визнання права власності на недоотриману пенсію померлого спадкодавця та її стягнення - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на нараховану та недоотриману пенсію за період з 01.01.2016 року по 30.06.2021 року, яка належить спадкодавцю ОСОБА_3 в сумі 12 7678,31 гривень.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , частку нарахованої та недотриманої пенсії в сумі 63 839,15 гривень, яка належить померлому ОСОБА_3 .

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , частку нарахованої та недотриманої пенсії в сумі 63 839,15 гривень, яка належить померлому ОСОБА_3 .

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 276,78 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн., а всього на загальну суму 6 276,78 гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.О.Бистрова

Попередній документ
131173050
Наступний документ
131173052
Інформація про рішення:
№ рішення: 131173051
№ справи: 207/3772/25
Дата рішення: 19.09.2025
Дата публікації: 24.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Південний районний суд міста Кам’янського
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (17.12.2025)
Дата надходження: 04.12.2025
Розклад засідань:
16.07.2025 11:00 Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська
11.08.2025 10:30 Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська
19.09.2025 11:00 Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська
17.12.2025 11:00 Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська
17.12.2025 11:15 Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська
17.02.2026 15:40 Дніпровський апеляційний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
БИСТРОВА ЛІЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
МАКАРОВ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
БИСТРОВА ЛІЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
МАКАРОВ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
відповідач:
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області
позивач:
Гоянець Анна Михайлівна
Шопіна Валентина Олександрівна
заявник:
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області
представник заявника:
Купілов Олексій Вікторович
Міщенко Олена Олександрівна
представник позивача:
Плетенко Кристина Юріївна
представник скаржника:
Масленнікова Лідія Костянтинівна
скаржник:
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
суддя-учасник колегії:
ЄЛІЗАРЕНКО ІРМА АНАТОЛІЇВНА
ПЕТЕШЕНКОВА МАРИНА ЮРІЇВНА
СВИСТУНОВА ОЛЕНА ВІКТОРІВНА
третя особа:
Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області
Приватний нотаріус Скосарєва Вікторія Вікторівна