Справа №751/4391/25
Провадження №2/751/1428/25
23 вересня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого - судді - Яременко І.В.,
з участю серетаря судового засідання - Усік Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -
АТ «Облтеплокомуненерго» звернулися до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за період з 01.11.2018 року по 28.02.2025 року за отримані послуги з централізованого опалення/послуг з постачання теплової енергії в сумі 12592 грн 99 коп, за отримані послуги з постачання гарячої води в сумі 446 грн 62 коп за період з 01.11.2021 по 28.02.2025, зі сплати за абонентське обслуговування за послугу з постачання теплової енергії в сумі 790 грн 08 коп за період з 01.11.2021 по 28.02.2025, зі сплати за абонентське обслуговування за послугу з постачання гарячої води в сумі 366 грн 93 коп за період з 01.11.2021 по 28.02.2025, інфляційні втрати в сумі 779 грн 63 коп., 3% річних в сумі 214 грн 19 коп. та 3028 грн 00 коп судового збору.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що АТ «Облтеплокомуненерго» є виконавцем послуг з централізованого опалення/послуги з постачання теплової, послуги з централізованого постачання гарячої води/послуги з постачання гарячої води, в тому числі і за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок обладнано комерційним приладом обліку теплової енергії. Квартира 16 в даному будинку обладнана системою індивідуального опалення. До 01.11.2021 між АТ «Облтеплокомуненерго» та відповідачем діяв договір, розроблений відповідно до типового договору, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, на підставі ч.7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» такий договір є договором приєднання. З 01.11.2021 договірні відносини між АТ «Облтеплокомуненерго» та відповідачем врегульовані Типовим індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії затверджених постановою КМУ №830 від 21.08.2019 та Типовим індивідуальним договором про надання послуг з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 №1182. В порушення вимог чинного законодавства відповідач за період з 01.11.2018 по 28.02.2025 не здійснював оплату за надані послуги у повному обсязі, що порушує право позивача на одержання плати за надані послуги у встановлений законодавством строк, в результаті чого виникла заборгованість.
Ухвалою судді від 30.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.42).
17.06.2025 відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, просить відмовити в їх задоволенні. Вказує, що згідно Акту про відключення від загальнобудинкової системи опалення від 30.07.2007 складеного ВАТ «Облтеплокомуненерго» правонаступником якого є АТ «Облтеплокомуненерго» квартиру АДРЕСА_2 відключено від центральних теплових мереж та змонтовано в квартирі автономне опалення, тому жодних послуг з централізованого опалення квартири у вказаний позивачем період з 01.11.2018 по 28.02.2025 відповідач не могла отимувати, а позивач не міг надавати. Зазначає, що в першому під'їзді будинку АДРЕСА_1 де розташована квартира позивача, в місцях загального користування відключено опалення з моменту вводу будинку в 1998 році в експлуатацію по теперішній час. Про відсутність у під'їзді опалення відповідач неодноразово повідомляла АТ «Облтеплокомуненерго» та просила припинити нарахування за ненадані послуги, але жодної відповіді не отримала. Позивач продовжує нараховувати плату за послуги, які їми не надаються. Позивачем пропущено строк позовної давності в період з 01.11.2018 по 28.02.2022. Жодних заяв щодо приєднання побутового споживача відповідач не підписувала. Договір між позивачем та відповідачем не укладався (а.с.46-48).
27.06.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив в якій вказують, що будинок АДРЕСА_1 підключений до об'єднаної системи централізованого опалення, будинок обладнано комерційним приладом обліку теплової енергії, квартира АДРЕСА_3 в даному будинку обладнана системою індивідуального опалення. Квартира АДРЕСА_3 є складовою багатоквартирного будинку, а відповідач власником даної квартири, а отже співвласником багатоквартирного будинку, тобто співвласником всього спільного майна багатоквартирного будинку, тому на нього поширюється дія Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 №830, в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1022, та ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Аргументи відповідача щодо відключення опалення у місцях загального користування, як на підставу для звільнення від обов'язку на оплату відповідних послуг є непереконливим, оскільки вказаний документ не може зменшувати обсяг правомочностей співвласника в багатоквартирному будинку. Зазначають, що чинними нормативно-правовими актами не передбачено звільнення споживачів, у тому числі споживачів, що мають індивідуальне опалення, від обов'язку оплати теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, у разі відсутності у них окремих опалювальних приладів. Для споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальним опаленням, рахунки складаються з плати за абонентське обслуговування, плати за обсяг теплової енергії витраченої на загальнобудинкові потреби. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг у повному обсязі. Факт надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується рішенням Чернігівської міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів в спірний період. Вважають заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності необґрунтованою. Відповідч просить безпідставно звільнити її від сплати вартості спожитих послуг за спірний період, що суперечить умовам Типових індивідуальних договорів та іншим нормотивно-правовим актам України (а.с.62-66).
27.06.2025 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких вказує, що розрахунок позивача не обгрунтований, сума боргу вказана позивачем не підтверджена документально (а.с.71-73).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надала клопотання в якому просить проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити (а.с.82).
Відповідач у судове засідання не з'явилась, надала клопотання в якому просить проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні (а.с.81).
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що АТ «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» є виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для суб'єктів усіх форм власності, у тому числі й за квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , що обладнано комерційним приладом обліку Supercal 431 (а.с.23.24).
Місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано у квартирі за адресою: АДРЕСА_4 з 27.05.1999 року (а.с. 41), та вона є споживачем послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, які надає АТ «Облтеплокомуненерго».
Згідно ухвали Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28.01.2022 судовий наказ за заявою АТ «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання за період з 01.11.2018 по 30.04.2021 у розмірі 4352,89 грн та судового збору у розмірі 227,00 грн з ОСОБА_1 скасовано (а.с.9).
Згідно із розрахунком боргу за послуги з централізованого опалення/послуг з постачання теплової енергії, що надавались за адресою: АДРЕСА_4 сума боргу за період з 01.11.2018 по 28.02.2025 року складає 12592 грн 99 коп (а.с.10,11).
Згідно із розрахунком боргу за послуги з централізованого постачання гарячої води/послуги з постачання гарячої води що надавались за адресою: АДРЕСА_4 сума боргу за період з 01.11.2021 по 28.02.2025 року складає 446 грн 62 коп (а.с.12).
Згідно із розрахунком боргу за абонентське обслуговування за послугу з постачання теплової енергії, що надавались за адресою: АДРЕСА_4 , сума боргу за період з 01.11.2021 по 28.02.2025 року складає 790 грн 08 коп (а.с.13).
Згідно із розрахунком боргу за абонентське обслуговування за постачання гарячої води, що надавались за адресою: АДРЕСА_4 сума боргу за період з 01.11.2021 по 28.02.2025 року складає 366 грн 93 коп (а.с.14).
Згідно із розрахунком 3% річних за отримані послуги з централізованого опалення/послуг з постачання теплової енергії, що надавались за адресою: АДРЕСА_4 сума боргу за період з 01.01.2024 по 31.03.2025 року складає 166 грн 14 коп (а.с.15).
Згідно із розрахунком 3% річних за отримані послуги з централізованого постачання гарячої води/послуги з постачання гарячої води, що надавались за адресою: АДРЕСА_4 , за період з 01.01.2024 по 31.03.2025 року складає 15 грн 12 коп (а.с.16).
Згідно із розрахунком 3% річних за абонентське обслуговування за послугу з постачання гарячої води, що надавались за адресою: АДРЕСА_4 , за період з 01.01.2024 по 31.03.2025 року складає 10 грн 35 коп (а.с.17).
Згідно із розрахунком 3% річних за абонентське обслуговування за послугу з постачання теплової енергії, що надавались за адресою: АДРЕСА_4 , за період з 01.01.2024 по 31.03.2025 року складає 22 грн 58 коп (а.с.18).
Згідно із розрахунком інфляційних втрат за абонентське обслуговування за послугу з постачання теплової енергії, що надавались за адресою: АДРЕСА_4 , сума боргу за період з 01.01.2024 по 28.02.2025 року складає 84 грн 15 коп (а.с.19).
Згідно із розрахунком інфляційних втрат за отримані послуги з централізованого постачання гарячої води/послуги з постачання гарячої води, що надавались за адресою: АДРЕСА_4 , сума боргу за період з 01.01.2024 по 28.02.2025 року складає 56 грн 68 коп (а.с.20).
Згідно із розрахунком інфляційних втрат за абонентське обслуговування за послугу з постачання гарячої води, що надавались за адресою: АДРЕСА_4 , сума боргу за період з 01.01.2024 по 28.02.2025 року складає 38 грн 49 коп (а.с.21).
Згідно із розрахунком інфляційних втрат за отримані послуги з централізованого опалення/послуг з постачання теплової енергії, що надавались за адресою: АДРЕСА_4 , сума за період з 01.01.2024 по 28.02.2025 року складає 600 грн 30 коп (а.с.22).
Згідно Акту про відключення від загальнобудинкової системи опалення від 30.07.2007, за адресою АДРЕСА_4 , відключено від центральних теплових мереж, змонтована система опалення автономно, наявність опалення місць загального користування: не опалюються (а.с.51).
10.04.2025 року ОСОБА_1 зверталась до АТ «ОБЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» про припинення нарахування за надання послуг з постачання теплової енергії до її квартири АДРЕСА_2 та опалення під'їзду (а.с.53,54).
Згідно ч.ч.1,2 ст.382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають, у тому числі, витрати на оплату комунальних послуг.
Згідно ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Суд звертає увагу на те, що квартира квартири АДРЕСА_2 є складовою багатоквартирного будинку, а відповідач ОСОБА_1 - відповідно співвласником багатоквартирного будинку, тобто співвласником всього спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» до спільного майна багатоквартирного будинку належать приміщення загального користування, несучі, огороджувальні та інші конструкції, а також різного виду механізми та обладнання як всередині, так і поза межами будинку, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку.
Тобто відповідач ОСОБА_1 як власник квартири є співвласником багатоквартирного будинку, в тому числі і приміщень загального користування всього будинку.
Аргументи відповідача щодо відключення опалення у місцях загального користування з посиланням на Акт ВАТ «Облтеплокомуненерго» від 30.07.2007 як на підставу для звільнення від обов'язку на оплату відповідних послуг є непереконливими, оскільки вказаний документ не може зменшувати обсяг правомочностей співвласника в багатоквартирному будинку. Суд вважає, що відповідний Акт мав значення лише при розробленні технічних умов на відключення квартири від загально-будинкової системи опалення.
Згідно із п.14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, Відокремлення (відключення) квартир та нежитлових приміщень від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води без дотримання встановленого Мінрегіоном порядку не допускається.
Відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу).
Квартира відповідача є невід'ємною частиною житлового будинку. Об'єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно з п.3 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Тобто, обов'язок з укладання договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги.
Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
В конкретному випадку позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог надав детальний розрахунок відповідної заборгованості, натомість відповідач в ході судового розгляду обрав варіант захисту у виді заперечення щодо його обґрунтованості.
Суд вважає, що доводи відповідача щодо неправильності розрахунку заборгованості є не переконливими та оскільки гуртуються виключно на суб'єктивному їх несприйнятті у зв'язку з запереченням її існування в цілому. Остання не довела належними та допустимими доказами помилковість здійснених позивачем розрахунків, також в матеріалах справи відсутні розрахунки заборгованості, які на її думку, були б вірними та обґрунтованими.
Згідно з вимогами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Оскільки факт порушення відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати за спожиті житлово-комунальні послуги доведений позивачем, і правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовими зобов'язаннями у силу вимог ст.509 ЦК України, тому позивач має право на отримання заборгованості за надані послуги із урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.
У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
За змістом частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Виходячи із взаємозв'язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, суд дійшов висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню у тому випадку, коли строк позовної давності не сплив на момент встановлення карантину на території України (12.03.2020).
Закон № 540-ІХ передбачив, що моментом, з якого продовжується позовна давність (у тому числі передбачена статтями 257, 258 ЦК України), є запровадження карантину відповідно до Постанови № 211, тобто 12.03.2020. А тому у разі, якщо сплив позовної давності мав би настати з 12.03.2020, а позивач звернувся до суду після цього моменту, але до закінчення карантину, позовна давність не може вважатись пропущеною, а суд не має підстав для застосування статті 267 ЦК України (наслідки спливу позовної давності). Така позиція наведена в постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 914/1560/20.
Закон № 540-ІХ містить пряму вказівку на продовження позовної давності на строк дії карантину, який відповідно до Постанови № 211 починається саме з 12.03.2020.
Разом з тим, на території України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-ІХ, що набрав чинності з 17 березня 2022 року Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Отже, позивач звернувся із вимогою про стягнення заборгованості за отримані послуги з централізованого опалення/послуг з постачання теплової енергії з 01.11.2018 року, за отримані послуги з постачання гарячої води з 01.11.2021, зі сплати за абонентське обслуговування за послугу з постачання теплової енергії з 01.11.2021, зі сплати за абонентське обслуговування за послугу з постачання гарячої води з 01.11.2021 з урахуванням встановлення карантину на території України із 12.03.2020 та введенням воєнного стану на території України з 24.02.2022 у межах строку позовної давності.
З огляду на зазначене та встановлені обставини, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності, оскільки звернувшись до суду з відповідним позовом позивач їх не пропустив.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати, які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, ст.ст. 256, 261, 267, 525, 526, 610, 625 ЦК України, та керуючись ст.ст. 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» ( НОМЕР_1 в АТ КБ «ОЩАДБАНК», МФО 353553, ЄДРПОУ 03357671) заборгованість за отримані послуги з централізованого опалення/послуг з постачання теплової енергії в сумі 12592 грн 99 коп (дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дві гривні дев'яносто дев'ять копійок) за період з 01.11.2018 по 28.02.2025 року
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» ( НОМЕР_2 в АТ КБ «Ощадбанк», МФО 353553, ЄДРПОУ 03357671) заборгованість за отримані послуги з постачання гарячої води в сумі 446 грн 62 коп (чотириста сорок шість гривень шістдесят дві копійки) за період з 01.11.2021 по 28.02.2025.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» ( НОМЕР_3 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код 03357671) заборгованість зі сплати за абонентське обслуговування за послугу з постачання теплової енергії в сумі 790 грн 08 коп (сімсот дев'яносто гривень вісім копійок) за період з 01.11.2021 по 28.02.2025.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» ( НОМЕР_3 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код 03357671) заборгованість зі сплати за абонентське обслуговування за послугу з постачання гарячої води в сумі 366 грн 93 коп (триста шістдесят шість гривень дев'яносто три копійки) за період з 01.11.2021 по 28.02.2025.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» ( НОМЕР_4 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код 03357671) інфляційні втрати в сумі 779 грн 63 коп (сімсот сімдесят дев'ять гривень шістдесят три копійки), 3% річних в сумі 214 грн 19 коп (двісті чотирнадцять гривень дев'ятнадцять копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» ( НОМЕР_4 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код 03357671) 3028 грн 00 коп (три тисячі двадцять вісім гривень) сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 29.09.2025.
позивач: Акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» (місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, буд. 55-б, код ЄДРПОУ 03357671)
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5
Суддя І.В. Яременко