Справа № 738/1816/25
№ провадження 2/738/599/2025
20 жовтня 2025 року м. Мена
Менський районний суд Чернiгiвської областi в складі:
суддi - Волошиної Н.В.
з участю секретаря судового засідання - Шугалій А.С.
pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi цивільну спpаву за позовною заявою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. Короткий зміст позовних вимог.
У серпні 2025 року АТ «ТАСКОМБАНК» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 29 листопада 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5725967321, відповідно до умов якого їй було надано кредит в розмірі 43143 грн, строком на 48 місяців, зі сплатою щомісячних процентів в розмірі 3,50% від суми кредиту та річних процентів - 10,99% від суми боргу за договором. 01 грудня 2022 року право вимоги до відповідача за кредитним договором №5725967321 перейшло до АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі договору відступлення права вимоги. Відповідач порушила умови вищевказаного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 30 квітня 2025 року становить 78234, 98 грн, яка складається з: 40301,59 грн - заборгованості по тілу кредиту, 6584,63 грн - заборгованість по річним процентам, 31348, 75 грн - заборгованості по щомісячним процентам, яку позивач просить стягнути з відповідача, та судові витрати понесені при зверненні до суду.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 20 серпня 2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала, у зв'язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що 29 листопада 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень»» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5725967321 на наступних умовах: сумка кредиту - 43134 грн, строк на який надається кредит - 48 місяців, щомісячний процент - 3,50% від суми кредиту, річний процент - 10,99% від суми боргу за договором.
Пунктом 1.3 Кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту. Порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення визначена графіком платежів.
Відповідно до п.1.4 Договору підписавши вказаний договір позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити, за рахунок отриманого кредиту, 41080 грн на погашення заборгованості по кредитному договору №7745761127 від 01 грудня 2021 року.
Підписавши договір, відповідач підтвердила, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися умов кредитного договору.
ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, що підтверджується платіжною інструкцією №1270332958 від 29 листопада 2022 року.
01 вересня 2021 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та АТ «ТАСКОМБАНК» укладено договір про відступлення права вимоги №01/09/21, у відповідності до якого ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» передає (відступає) АТ «ТАСКОМБАНК» за плату належні йому права вимоги до позичальників, а АТ ««ТАСКОМБАНК» набуває належні ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» права вимоги.
Пунктом 2.2 вказаного договору про відступлення права вимоги сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов'язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимог. Підписані сторонами відповідні реєстри прав вимог є невід'ємною частиною цього договору.
Як вбачається з Витягу з реєстру прав вимоги від 01 грудня 2022 року до договору про відступлення права вимоги №01/09/21 від 01/09/21 від 01 вересня 2021 року позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення заборгованості за кредитним договором №5725967321.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №5725967321 станом на 30 квітня 2025 року відповідач має заборгованість в розмірі 78234, 98 грн, яка складається з: 40301,59 грн - заборгованості по тілу кредиту, 6584,63 грн - заборгованості по річним процентам, 31348, 75 грн - заборгованості по щомісячним процентам.
Вказаний договір факторингу є дійсним та чинним, відомості про те, що він оскаржувався в судовому порядку відсутні.
Станом на час розгляду справи відповідач не надала суду доказів сплати зазначеної суми заборгованості за кредитним договором.
Так само відповідач не надала доказів виконання нею зобов'язань за договором первісному кредитору.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч.1 ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
У зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаним вище кредитним договором утворилась заборгованість, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач не скористалася своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, не подала відзиву на позов, не надала будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивача.
Відповідач не спростувала суми заборгованості, заявленої до стягнення, не надала контррозрахунку у разі незгоди з таким розрахунком.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду із вказаною позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 509, 526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 77-82, 141, 259, 263-265, 268, ЦПК України, суд -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», заборгованість за кредитним договором №5725967321 від 29 листопада 2022 року в розмірі 78234 (сімдесят вісім тисяч двісті тридцять чотири) гривні 98 копійок, яка складається з: 40301,59 грн - заборгованості по тілу кредиту, 6584,63 грн - заборгованість по річним процентам, 31348, 75 грн - заборгованість по щомісячним процентам.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок на повернення судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», місцезнаходження: вул. С. Петлюри, 30 м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 09806443.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Суддя Н.В.Волошина