Справа № 127/31635/25
Провадження № 3/127/6657/25
22 жовтня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 173-2 КУпАП, -
01.10.2025 близько 22 год 00 хв ОСОБА_1 за місцем свого постійно проживання, а саме: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинила стосовно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, ображала нецензурною лайкою, погрожувала, чим завдала їй психологічних страждань.
Окрім того, 01.10.2025 близько 22 год 00 хв ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинила домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображала свою доньку ОСОБА_3 нецензурною лайкою, чим завдала їй психологічних страждань.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.10.2025 року адміністративні матеріали за № 127/31635/25 та № 127/31639/25 відносно ОСОБА_1 об'єднано в одне провадження та присвоєно їм номер 127/31635/25.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась по невідомій суду причині, хоча про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, інформація щодо дати призначення справи до судового розгляду була розміщена на сайті https://vnm.vn.court.gov.ua.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є доведеною та підтвердженою сукупністю доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 216753 від 01.10.2025 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.10.2025 року; рапортом поліцейського від 02.10.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; іншими документами наявними у справі.
Згідно рапорту поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Вікторії Мельничук вбачається, що 01.10.2025 близько 22 год 06 хв під час несення служби на службовий планшет надійшов виклик «Домашнє насильство» за адресою: АДРЕСА_1 . Прибувши на місце виклику було виявлено заявницю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повідомила що її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в стає алкогольного сп'яніння, здійснює домашнє насильство психологічного характеру, а саме нецензурно виражається, чіплялась та своїми діями створює нестерпні умови для життя своєї матері ОСОБА_2 та доньки ОСОБА_3 .
Згідно протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.10.2025 року, ОСОБА_2 просить прийняти міри до своєї доньки ОСОБА_1 , яка вчиняє відносно неї психологічне домашнє насильство, виражається нецензурною лексикою, створює нестерпні умови для проживання. Аналогічні пояснення наданні ОСОБА_2 у письмових поясненнях від 01.10.2025 року.
Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, зокрема за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно з нормативним визначенням, закріпленим у пункті 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон № 2229-VIII), домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до визначення, яке надане у пункті 14 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII, психологічне насильство - це - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, з досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що ОСОБА_1 вчинила щодо своєї матері - ОСОБА_2 та доньки - ОСОБА_3 психологічне домашнє насильство.
ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності, оскільки досягла віку, з якого настає адміністративна відповідальність, відомості про її неосудність відсутні.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нею, а також іншими особами нових правопорушень, суд враховує: характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної шкідливості, особу порушника, ступінь його вини, а також те, що вчинене нею правопорушення завдало шкоди психічному здоров'ю потерпілої, а тому вважає за доцільне задля досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у статті 23 КУпАП, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, визначеному в межах санкції статті, з врахуванням статті 36 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 605 грн 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно зі ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Відповідно до ч. 6 ст. Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Наявні в матеріалах справи форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства не містять достатнього обґрунтування необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, а інших доказів суду не надано. Тому необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до статті 39-1 КУпАП, суд не вбачає.
Керуючись ч. 1 ст. 173-2, статтями 7, 9-12, 23, 33-35, 36, 39-1, 40-1, 221, 245, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 гривень на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: