Провадження № 22-ц/803/9297/25 Справа № 208/14221/24 Суддя у 1-й інстанції - Савранський Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
22 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Макарова М.О.,Свистунової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 07 липня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -
У листопаді 2024 року АТ “Дніпровська теплоелектроцентраль» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ “Дніпровська теплоелектроцентраль» заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 35000 грн. 97 коп., заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 426 грн. 92 коп.; інфляційних витрат у розмірі - 2172 грн. 01 коп.; три відсотки річних у розмірі 711 грн. 23коп.; пеня у розмірі- 866 грн.79 коп.; судових витрат в розмірі 242 грн. 24 коп.; витрат на правничу допомогу у розмірі 600 грн.
Судовим наказом №208/14221/24 Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 грудня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ “Дніпровська теплоелектроцентраль» заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 35000 грн. 97 коп., заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 426 грн. 92 коп.; інфляційних витрат у розмірі - 2172 грн. 01 коп.; три відсотки річних у розмірі 711 грн. 23коп.; пеня у розмірі- 866 грн.79 коп.; судових витрат в розмірі 242 грн. 24 коп.; витрат на правничу допомогу у розмірі 600 грн.
07 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м.Кам»янського Дніпропетровської області із заявою про скасування судового наказу №208/14221/24 Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 грудня 2024 року.
В обґрунтування заяви про скасування судового наказу №208/14221/24 Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 грудня 2024 року ОСОБА_1 зазначав, що 07 липня 2025 року він дізнався про блокування всіх його карткових рахунків на підставі виконавчого провадження, у зв'язку з чим звернувся до виконавця, де його повідомили про наявність судового наказу. Ознайомившись з яким, не погоджується з останнім, вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасування, оскільки договорів з надавачем послуг не укладав, суму боргу не визнає. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив поновити строк на оскарження та скасувати судовий наказ №208/14221/24 Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 грудня 2024 року.
Ухвалою Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 07 липня 2025 року строк на звернення із заявою про скасування судового наказу, поновлено. Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у цивільній справі №208/14221/24 від 09 жовтня 2024 року виданого за заявою АТ “Дніпровська теплоелектроцентраль» - залишено без розгляду та повернуто її боржнику (а.с.28).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду від 07 липня 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин справи, порушення судом норм процесуального права.
Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до положень частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Згідно з п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до ч.1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
У справі встановлено, ухвалою Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 07 липня 2025 року строк на звернення із заявою про скасування судового наказу, поновлено. Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у цивільній справі №208/14221/24 від 09 жовтня 2024 року виданого за заявою АТ “Дніпровська теплоелектроцентраль» - залишено без розгляду та повернуто її боржнику (а.с.28).
Суд першої інстанції в оскарженій ухвалі від 07 липня 2025 року зазначив, що само по собі не бажання боржника сплачувати суми заборгованості за комунальні послуги, не є підставою виникнення спору про право, боржником не наведено даних про необґрунтованість вимог стягувача, не доведено в чому полягає сутність спору про право, тому суд першої інстанції вважає за необхідне залишити заяву без розгляду та повернути її боржнику.
З матеріалів справи вбачається, АТ “Дніпровська теплоелектроцентраль» надали до суду першої інстанції довідку за послуги з централізованого опалення та абонплати за особовим рахунком ОСОБА_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 має заборгованість за послуги централізованого опалення у розмірі 35000 грн. 97 коп., заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 426 грн. 92 коп. (а.с.9, 10).
Судовим наказом №208/14221/24 Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 грудня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ “Дніпровська теплоелектроцентраль» заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 35000 грн. 97 коп., заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 426 грн. 92 коп.; інфляційних витрат у розмірі - 2172 грн. 01 коп.; три відсотки річних у розмірі 711 грн. 23коп.; пеня у розмірі- 866 грн.79 коп.; судових витрат в розмірі 242 грн. 24 коп.; витрат на правничу допомогу у розмірі 600 грн. (а.с.17).
У постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/1174/20 зазначено, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Отже під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права, який суттю суперечності, конфлікту, протиборства сторін. Суд зауважує, що поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду. Таким чином спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
Слід зазначити, з тексту судового наказу, виданого Заводським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 грудня 2024 року не можливо встановити, за який саме період часу стягується з ОСОБА_1 сума заборгованості по оплаті послуг за теплопостачання у розмірі 35000 грн. 97 коп., заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 426 грн. 92 коп. на користь АТ “Дніпровська теплоелектроцентраль».
Також матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження безспірності суми заборгованості, про що зазначав заявник.
Наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача, а саме: суперечності щодо обов?язку оплати боржником послуг, невизначеності періоду користування послуг, за який стягується заборгованість, а також непогодження боржника із сумою боргу, означає наявність спору про право.
Однак, суд першої інстанції на вказане належної уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про залишення заяви без розгляду та повернення її боржнику.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 07 липня 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 07 липня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 22 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді М.О.Макаров
О.В.Свистунова