Провадження № 22-ц/803/9778/25 Справа № 213/461/25 Суддя у 1-й інстанції - Мазуренко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
21 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
справа № 213/461/25
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Остапенко В.О.,
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
секретар судового засідання Дяченко Д.П.
сторони:
позивач ОСОБА_1
відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Романенко Олена Сергіївна, рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 серпня 2025 року, яке ухвалено суддею Мазуренком В. В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,
В січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з позивача на користь відповідачів стягуються аліменти на утримання дітей в розмірі по 1/4 частині від його доходів на кожного. Вказав, що він військовослужбовець, з жовтня 2024 року отримав бойову травму, стан здоров'я погіршився, через що він не може виконувати бойові завдання та став отримувати меншу грошову винагороду. Має аліментні зобов'язання. Має витрати на лікування, на ремонт автомобіля який використовується в ЗСУ, через що вцілому його матеріальний стан погіршився, та просить зменшити розмір стягуваних аліментів на утримання дітей з 1/4 до 1/6 частки на кожну дитину.
Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 серпня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки до 1/5 частки з усіх видів його заробітної плати (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, та стягувати аліменти у зменшеному розмірі з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення повноліття дитиною.
Зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/4 частки до 1/5 частки з усіх видів його заробітної плати (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, та стягувати аліменти у зменшеному розмірі з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення повноліття дитиною.
В апеляційній скарзі позивач, в інтересах якого діє адвокат Романенко О.С., просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині розміру аліментів та зменшити розмір стягуваних аліментів на утримання дітей з 1/4 до 1/6 частки на кожну дитину.
Апеляційна скарга мотивована тим, що загальний розмір аліментів, що стягнуться з заробітної плати позивача, становить 65 %, наразі позивач перебуває на службі в Збройних Силах України, заробітна плата, що він отримує в ЗСУ, є єдиним його джерелом доходу. У зв'язку з пораненням та погіршенням стану здоров'я позивач не виконує бойові завдання, тому його заробіток зменшився, при цьому, у зв'язку з суттєвим погіршенням стану здоров'я він періодично звертається за медичною допомогою.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції невірно визначив матеріальне становище позивача.
Відзив на апеляційну скаргу представника позивача не надано.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування судом обставин справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що розмір аліментів, стягнутий з позивача на користь відповідачки судовим наказом від 14 листопада 2017 року, відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення не буде спрямовано на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам.
Апелянт зазначає, що стягнення з позивача аліментів на дитину ОСОБА_5 та аліментів на дружину ОСОБА_2 є формальним та здійснено з метою зменшення розміру аліментів на дитину ОСОБА_4 . Вказує, що рішенням від 24 жовтня 2024 року позивачу вже було відмовлено в задоволенні аналогічного позову. Сам по собі факт наявності у позивача дружини та дитини не є підставою зменшення аліментів на першу дитину, не свідчить про погіршення матеріального становища. Звертає увагу, що позивач мав заборгованість по сплаті аліментів, та погасив заборгованість лише після початку проходження військової служби. Позивач працездатного віку, має задовільний стан здоров'я, погіршення матеріального стану позивача не відбулось.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.
У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов'язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_4 , батьками якої вказані: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 (а.с.9).
Рішенням від 14 листопада 2017 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частка з усіх доходів (а.с.10).
24 серпня 2023 року ОСОБА_7 уклав шлюб з ОСОБА_6 , якій після реєстрації шлюбу присвоєне прізвище ОСОБА_8 (а.с.11).
21 вересня 2019 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_9 , якій після реєстрації шлюбу присвоєне прізвище ОСОБА_10 (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_5 , батьками якого вказані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с.13).
23 жовтня 2023 року судовим наказом з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частка з усіх доходів (а.с.14).
18 грудня 2023 року рішенням з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на її утримання, стягнуто аліменти в розмірі 1/8 частка від усіх доходів (а.с.15-16).
Постановою державного виконавця 26 вересня 2023 року звернуто стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 (а.с.20-22).
24 жовтня 2024 року рішенням суду позивачу було відмовлено у зменшенні аліментів (а.с.23-24).
Позивач є військовослужбовцем, отримував грошове забезпечення з якого утримувались аліменти (а.с.25).
У позивача погіршилось здоров'я, а саме: отримав вибухову травму, акубаро-травму з пошкодженням обох барабанних перетинок, посттравматичний цефалічний синдром (а.с.28,29-31). Вказані травми отримані при виконанні службового (військового) обов'язку та було пошкоджено автомобіль, що використовувався для ЗСУ, та на ремонт якого позивач поніс витрати (а.с.32-34).
З грудня 2024 року заробіток позивача зменшився (а.с.26,72).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача ОСОБА_1 змінився майновий стан внаслідок отримання ним під час захисту Батьківщини поранення, що зумовлює додаткові коштовні витрати ОСОБА_1 на лікування та відновлення, що, відповідно до ч.1 ст. 192 СК України, є підставою для зменшення розміру аліментів, що стягуються на утримання дітей позивача до 1/5 частки його заробітку.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як роз'яснено в п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3відповідно до ст. 192 СКУкраїни розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи, розмір аліментів може бути зменшено за заявою батьків, уповноваженого цієї громади чи особи і за згодою органу опіки та піклування.
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, а й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 СК «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі»).
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05лютого 2014 року № 6-143цс13.
Враховуючи зміст статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Наведена правова норма вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріалього, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійної, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів, суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовом, ОСОБА_1 обґрунтовував свої позовні вимоги зміною свого матеріального стану внаслідок погіршення стану здоров'я, оскільки, під час виконання обов'язків військової служби по захисту України від збройної агресії російської федерації, він отримав травми, пов'язані з захистом Батьківщини, у зв'язку з чим проходив тривале лікування та наразі потребує періодичного лікування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Як встановлено судом, рішенням від 14 листопада 2017 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частка з усіх доходів (а.с.10).
23 жовтня 2023 року судовим наказом з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частка з усіх доходів (а.с.14).
18 грудня 2023 року рішенням з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на її утримання, стягнуто аліменти в розмірі 1/8 частка від усіх доходів (а.с.15-16).
Разом з тим, 23 жовтня 2024 року, під час бойових дій, позивача отримав вибухову травму, акубаро-травму з пошкодженням обох барабанних перетинок, посттравматичний цефалічний синдром (а.с.28,29-31). Отримувана позивачем грошова винагорода з жовтня 2024 року зменшилась вдвічі.
Зазначені обставини, у своїй сукупності, свідчать, що матеріальний стан ОСОБА_1 погіршився та він не має можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
За таких обставин суд першої інстарнції дійшов вірного висновку, що розмір стягуваних із ОСОБА_1 аліментів підлягає зміні у зв'язку зі зміною стану здоров'я платника аліментів та погіршення його майнового стану.
При цьому, слід зауважити, що зменшення розміру стягуваних аліментів на утримання неповнолітніх дітей до 1/5 частини заробітку (доходу) боржника, забезпечить дотриманння балансу між інтересами дитини та платника аліментів, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги представника позивача щодо невірного визначення судом першої інстанцїі розміру аліментів не заслуговують на увагу.
Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3 про те, що стягнення з позивача аліментів на дитину ОСОБА_5 та аліментів на дружину ОСОБА_2 є формальним та здійснено з метою зменшення розміру аліментів на дитину ОСОБА_4 та про те, що сам по собі факт наявності у позивача дружини та дитини не є підставою зменшення аліментів на першу дитину, не свідчить про погіршення матеріального становища, оскільки позов позивача про зменшення розміру аліментів обгрунтований погіршенням здоров'я, у зв'язку з отриманням ним вибухової травми, а не народженням другої дитини.
Доводи, викладені в апеляційніих скаргах, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Романенко Олена Сергіївна, залишити без задоволення.
Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 серпня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 21 жовтня 2025 року.
Головуючий:
Судді: