Справа № 752/10973/23
Провадження № 2/761/3999/2025
24 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Тихій П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Друга київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності,
23.10.2024 р. на адресу Шевченківського районного суду м.Києва від Голосіївського районного суду м.Києва за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Друга київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності, у якому просить: - встановити факт її проживання з ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 2016 року по 09.05.2022 р.; - визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортний засіб «Opel Grandland X», номерний знак НОМЕР_1 ; - припинити право спільної сумісної власності на транспортний засіб «Opel Grandland X», номерний знак НОМЕР_1 , визнавши за ОСОБА_1 право власності на нього.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на день смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина. З 2016 року та по день смерті спадкодавця позивачка проживала разом з ним в зазначеній квартирі однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, вважає себе такою, що прийняла спадщину як спадкоємець першої черги за законом. 08.07.2022 р. на підставі заяви позивачки державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори заведено спадкову справи № 359/2022 щодо майна померлого ОСОБА_2 28.03.2023 р. постановою державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про права на спадщину за законом, оскільки нею не підтверджено родинних або інших відносин зі спадкодавцем. Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не вбачається можливим, з метою захисту своїх порушених прав позивачка вимушена була звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою від 28.10.2024 р. прийнято справу до розгляду, який вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 19.03.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній просив суд ухвалити законне і обґрунтоване рішення, а також розглянути справу за його відсутності.
Третя особа в судове засідання свого представника не направила, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялась належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомила.
Вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, врахувавши показання свідків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на день смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з акта № 296 від 01.05.2023 р. про фактичне проживання осіб за адресою: АДРЕСА_1 , складеного головою КК «Холд Груп» ЖК «Кришталеві джерела» за підписами сусідів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з моменту придбання квартири, тобто з 2016 року та по день смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 проживала у ній разом з ОСОБА_2 .
З показань допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , вбачається, що позивачка та спадкодавець у період з 2016 року і до відкриття спадщини постійно разом проживали за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільно оплачували комунальні послуги та володіли майном, а також спілкувались з родичами, близькими та друзями як зі сторони ОСОБА_1 , так і зі сторони ОСОБА_2 .
Вказані обставини також підтверджуються наданими стороною позивачки фотографіями.
Отже, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період часу з 2016 року по дату смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина. Позивачка є єдиною особою, яка звернулась із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи.
Так, 08.07.2022 р. на підставі заяви позивачки державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори заведено спадкову справи № 359/2022 щодо майна померлого ОСОБА_2
28.03.2023 р. постановою державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про права на спадщину за законом, оскільки нею не підтверджено родинних або інших відносин зі спадкодавцем.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст. 1218 цього Кодексу до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
За змістом ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
А ст. 1264 ЦК України, встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Отже, предмет доказування при розгляді справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу становить сукупність обставин, які відповідно до вимог ст. 3 СК України є основними ознаками сім'ї: спільне проживання, пов'язаність спільним побутом та наявність взаємних прав та обов'язків.
При цьому, слід зазначити, що факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святах, спільні фото та користування спільними рахунками самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю (правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.08.2019 р. у справі № 588/350/15-ц).
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 р. № 5-рп/99).
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що позивачка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу у період часу з 2016 року та на час відкриття спадщини, вела з покійним за його життя спільне господарство, здійснювали спільні витрати, в тому числі на придбання майна та утримання житла в якому проживали разом, суд приходить до висновку, що позов у частині вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому вважає за необхідне встановити факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу у період часу з 2016 року по дату смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, суд вважає, що вимоги про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та припинення права спільної сумісної власності задоволенню не підлягають, оскільки як вбачається з наданих суду доказів, позивачка є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , а право спільної сумісної власності припинилось у зв'язку зі смертю останнього. Крім того, вимога про визнання права власності також задоволенню не підлягає, оскільки є передчасною з тих підстав, що внаслідок встановлення факту її проживання зі спадкодавцем однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу на час відкриття спадщини, позивачка має право на спадкування за законом, й тільки у разі наявності перешкод для оформлення права на спадкове майно в нотаріальному порядку, може звернутись до суду з відповідним позовом для захисту своїх прав.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Друга київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності - задовольнити частково.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу у період часу з 2016 року по дату смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В решті вимог позов задоволенню не підлягає.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: