Справа № 761/35494/25
Провадження № 3/761/7169/2025
13 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Н.В., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає згідно протоколу про адміністративне правопорушення проживає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
- за ст.124 КУпАП
до Шевченківського районного суду м. Києва з управління патрульної поліції у м. Києві надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП.
Із наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 419812, вбачається, що такий було складено 11.08.2025 року о 16 год. 56 хв. 50 сек. поліцейським 3 взвод 2 роти БЗС батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції старшим сержантом поліції Барилом Станіславом Петровичем.
У фабулі зазначеного протоколу вказано про те, що 11.08.2025 о 14 год. 50 хв. в м. Київ, проїзд Володимирський, велосипедист ОСОБА_1., керуючи електровелосипедом GARMATA, рухаючись по другорядній дорозі позначений дорожнім знаком 2.2. Проїзд без зупинки заборонено та знаком 2.4. Кінець головної дороги, не надав дороги транспортному засобу Рено д.н. НОМЕР_1 , який наближався до даного перехрещення проїзд частин по головній дорозі, в результаті чого відбулося зіткнення транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
27.08.2025 та 04.09.2025 до суду надійшли аналогічні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд суду за місцем реєстрації та проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме до Калинівського районного суду Вінницької області, оскільки ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в м. Калинівка, Хмельницького району, Вінницької області.
В судове засідання 09.09.2025 ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надійшла заява захисника ОСОБА_1 - адвоката Шимотюк Оксана Вікторівна про відкладення справи. Судове засідання було відкладено на 01.10.2025 року о 09 год. 50 хв.
В судове засідання 01.10.2025 ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надійшла заява захисника ОСОБА_1 - адвоката Шимотюк Оксана Вікторівна про відкладення справи. Судове засідання було відкладено на 13.10.2025 року о 13 год. 00 хв.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що ОСОБА_1 був повідомлений завчасно та належним чином про розгляд справи, перше судове засідання за клопотання було відкладено, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ст.268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Враховуючи викладене, а також, що місце вчинення адміністративного правопорушення знаходить у Шевченківському районі м. Києва а тому в силу вимог ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа підлягає розгляду у Шевченківському районному суді м. Києва, тому клопотання ОСОБА_1 про передачу справи для розгляду до Калинівського районного суду Вінницької області, - задоволенню не підлягають.
В судовому засіданні інший учасник ДТП ОСОБА_2 , надав пояснення, аналогічні письмовим, поясненням долученим до протоколу про адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що 11.08.2025 о 14 год. 50 хв. в м. Київ, проїзд Володимирський, велосипедист ОСОБА_1., керуючи електровелосипедом GARMATA, рухаючись по другорядній дорозі позначений дорожнім знаком 2.2. Проїзд без зупинка заборонено та знаком 2.4. Кінець головної дороги, не надав дороги транспортному засобу Рено д.н. НОМЕР_1 , який наближався до даного перехрещення проїзд частин по головній дорозі, в результаті чого відбулося зіткнення транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Пункт 16.11. Правил дорожнього руху передбачає, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Пункт 1 статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» визначає, що електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Таким чином, особи, що керують, такими транспортними засобами як електросамокати, електроскутери, електровелосипеди, гіроскутери, є водіями і зобов'язані дотримуватися Правил дорожнього руху.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.03.2023 р. у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
При цьому законодавець не обмежує нижньою межею потужність електродвигуна для вирішення питання щодо отримання прав на керування двоколісним транспортним засобом, а відрізняє виключно верхню межу, яка впливає на різні категорії прав (А1 або А).
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Таким чином, водій, реалізувавши своє право володіти та/або керувати будь-яким транспортним засобом, автоматично погодився виконувати додатково покладені на нього обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України. Тому обсяг адміністративної відповідальності водія електричного самоката, електричного велосипеда, електричного скутера, гіроскутера за ст. 124 КУпАП жодним чином не відрізняється від обсягу відповідальності за цією ж статтею інших водіїв механічних транспортних засобів.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, окрім визнання вини особою, яка притягується до адміністративного правопорушення також підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 419812 від 11.08.2025 року, карткою обліку адміністративного правопорушення, схемою місця ДТП від 11.08.2025 року, з якою погодилися учасники ДТП, про що свідчать їх підпис з відсутністю зауважень, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також характером пошкоджень транспортних засобів, які зазначені в схемі ДТП.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП повністю доведена.
Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
При накладенні адміністративного стягнення з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, вважаю, що стягнення у виді штрафу відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
В порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 124, ст.ст. 221, 283- 285, 294 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Відповідно до вимог ст. 307-308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: