Провадження № 22-ц/803/8529/25 Справа № 234/16064/20 Суддя у 1-й інстанції - Мачуський О. М. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
22 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування, -
У листопаді 2020 позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування.
В обґрунтування позову зазначив, що 16.12.2019 року у м. Краматорську Донецької області сталось ДТП за участю позивача та автобусом БАЗ А079.23 р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 ..
В діях водія автобуса БАЗ А079.23 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п.п. 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку із виникненням даної ДТП.
Цивільно-правову відповідальність власник транспортного засобу - автобуса БАЗ А079.23 р.н. НОМЕР_1 застраховував у відповідача - страховій компанії AT «СГ «ТАС».
Позивач 18.05.2020 року звернувся до відповідача з заявою про страхове відшкодування в сумі 38 737, 00 грн. (37 887, 00 грн. - вартість матеріального збитку + 850, 00 грн. - вартість проведення оцінки).
22.06.2020 року відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування позивачу в зв'язку з тим, що в постанові Краматорського міського суду Донецької області від 05.03.2020 року зазначено, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому у відповідача не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.
Вважає такі дії страхової компанії незаконними, у зв'язку з чим вимушений звернутись до суду.
Враховуючи викладене, представник позивача просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова группа «ТАС» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 38 737, 00 грн.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2025 року у задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування - відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги, посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу на праві власності належить автомобіль Mazda 626, д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 12.03.2004 р.
Відповідно до постанови Краматорського міського суду Донецької області від 05.03.2020 року 16.12.2019 року о 08:05 годині в м. Краматорськ водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем ВАЗ 21011 номерний знак НОМЕР_4 по асфальтному мокрому покриттю з ожеледицею вул. О. Тихого від вул. Сахалінська до вул. Уборевича та в районі АЗС "Паралель" не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням та виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем Chevrolet Aveo номерний знак НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_4 , яка після зіткнення в некерованому стані виїхала на смугу зустрічного руху, чим створила небезпечну для руху автомобілю MAZDA 626 номерний знак НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_1 , який для уникнення зустрічного зіткнення з Chevrolet Aveo різко змінив напрямок руху праворуч, де зіткнувся з автомобілем, що рухався у попутному напрямку - автобусом БАЗ А 079.23 номерний знак НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_2 , від зіткнення автомобіль MAZDA 626 в некерованому стані змінив напрямок руху ліворуч, де з ним зіткнувся автомобіль ЗАЗ 110380-40 номерний знак НОМЕР_6 під керуванням гр. ОСОБА_5 , що рухався позаду попутно. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки.
Рішенням суду провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 ст. 124 КУпАП України закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до висновку експертного автотехнічного дослідження № 002 ЕД від 19.02.2020 року в діях водія автобуса БАЗ А079.23 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п.п. 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку із виникненням даної ДТП.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/105-21/7854-ІТ від 23.11.2021 року з технічної точки зору, у причинному зв'язку з виникненням події що настала - зіткненням автомобіля марки «БАЗ А079.23» р.н. НОМЕР_1 із задньою частиною автомобіля марки «Mazda 626» р.н. НОМЕР_2 , перебувають дії водія ОСОБА_2 , який рухаючись в даних дорожніх умовах, не дотримувався безпечної дистанції до автомобіля «Mazda 626» р.н. НОМЕР_2 , що рухався попереду, що у свою чергу привело до виникнення аварійної ситуації і її переростання в ДТП - зіткненню вказаних транспортних засобів, тобто дії водія автомобіля марки «БАЗ А079.23» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , як невідповідні вимогам п.13.1 Правил дорожнього руху України перебувають у причинному зв'язку з подією, що настала.
Відповідно до звіту експертного автотоварознавчого дослідження № 56/20 від 31.03.2020 року вартість матеріального збитку заподіяного позивачу дорівнює ринковій вартості авто на момент ДТП і складає 37 887, 00 грн., так як транспортний засіб позивача вважається фізично знищеним.
Згідно з Звітом експерта № 25/25 від 11.04.2020 р. вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля: MAZDA 626 рег. № 640-81 EH на час проведення експертизи складе: 578 444 грн. 26 коп. Ринкова вартість автомобіля: MAZDA 626 рег. № НОМЕР_2 на момент ДТП без урахування пошкоджень складе: 51470 грн. 00 коп.. Вартість матеріального збитку заподіяного власникові автомобіля: MAZDA 626 рег. № 640-81 ЕН відповідно складе: 51470 грн.. Вартість пошкодженого автомобіля: MAZDA 626 рег. № НОМЕР_2 на момент оцінки складе: 8180 грн. 00 коп.
Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу - автобуса БАЗ А079.23 р.н. НОМЕР_1 застрахована у страховій компанії AT «СГ «ТАС», що підтверджується Полісом № АО 6077359
22.06.2020 року відповідач своїм листом № 09058/9120 відмовив у виплаті страхового відшкодування позивачу в зв'язку з тим, що в постанові Краматорського міського суду Донецької області від 05.03.2020 року зазначено, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому у відповідача не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Статтею 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон України № 1961-IV).
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 зазначеного Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закон України № 1961-IV).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон України № 1961-IV) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Одним із видом доказів, згідно положень параграфу 6 Глави 5 ЦПК України є висновок експерта.
Позивачем на підтвердження факту винуватості водія автобуса БАЗ А079.23 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 надано до суду висновок експертного автотехнічного дослідження № 002 ЕД від 19.02.2020 року та висновок експерта № СЕ-19/105-21/7854-ІТ від 23.11.2021 року.
Вказані висновки визначають порушення водієм ОСОБА_2 п. 13.1. ПДР України, що знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з завданням шкоди транспортному засобу позивача.
Разом з тим, відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Аналізуючи вказані експертні висновки суд першої інстанції вірно звернув увагу, що вони зроблені за вихідних даних, що водій автомобіля Mazda 626, реєстраційний номер НОМЕР_2 (позивач) для уникнення зіткнення з зустрічним автомобілем Шевроле Авео, р.н. НОМЕР_5 загальмував, після чого відчув удар в задню частину від автобуса БАЗ А079.23 р.н. НОМЕР_1 .
Проте, Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 05.03.2020 року встановлено, що для уникнення небезпеки водій Mazda 626 номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 різко змінив напрямок руху праворуч, де зіткнувся з автомобілем, що рухався у попутному напрямку - автобусом БАЗ А 079.23 номерний знак НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_2 ..
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, в даному випадку суд обмежений фактичними обставинами, встановленими постановою суду у справі про адміністративне правопорушення. Крім того, такі обставини підтверджуються і матеріалами адміністративної справи відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП, що містяться в матеріалах даної справи, зокрема Протоколом про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 298960 від 13.02.2020 року, поясненнями ОСОБА_2 ..
Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що експертами при дослідженні використані невірні вихідні дані, що призвело до неправильного висновку, з яким суд не може погодитись. Такі вихідні дані взяті з позиції сторони позивача, не висвітлюють об'єктивної картини ДТП та суперечать Постанові Краматорського міського суду Донецької області від 05.03.2020 року.
Таким чином, позивачем не доведено порушень з боку водія автобуса БАЗ А 079.23 номерний знак НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_2 у завданні матеріальної шкоди його транспортному засобу і як наслідок не доведено підстав для виникнення у відповідача підстав для виплати страхового відшкодування позивачу.
Враховуючи наведене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку. Рішення суду першої інстанції винесено з додержання вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, в оскаржуваній частині, без змін.
Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 22 жовтня 2025 року.
Головуючий:
Судді: