Провадження № 22-ц/803/8260/25 Справа № 172/1045/25 Суддя у 1-й інстанції - Філіппов Є. Є. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
22 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Попаснянської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування, -
Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Попаснянської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування - закрито.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 19.07.2024 року по цивільні справі № 172/2328/23 за позовом ОСОБА_1 до Попаснянської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування, Васильківським районним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення , яким відмовлено у задоволенні позову.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26.02.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2024 року - залишено без змін. Рішення від 19.07.2024 року набрало законної сили 26.02.2025 року.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що існує інше рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись, виходячи із наступних обставин.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Вирішуючи спір, суд першої інстанцій не звернув уваги на те, що у справі № 172/2328/23 було встановлено, що: “ ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 01.06.2023 року. Спадкова справа після померлої ОСОБА_2 , заведена в Черкаській районній державній нотаріальній конторі за №70906768, номер у нотаріуса 348/2023 від 07.07.2023 року. Враховуючи вищевикладене суд звертає увагу на те, що пройшов тривалий час з моменту відкриття спадщини (19.02.2003 року), але ніхто із заявою про її отримання не звертався, а також поважних причин пропуску цього строку не було зазначено. Крім того, на час відкриття спадщини крім позивача у вказаному житлі зареєстровані інші особи, які не були залучені до участі у справі».
Таким чином, у справі 172/2328/23 суд зазначив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо кола спадкоємців, що унеможливлює належним чином встановити коло осіб, яких слід залучити до участі у справі.
У даній справі позивач звернувся до суду з позовом до інших сторін.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки сторони у справі не є тотожніми.
Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами, передбаченими процесуальним законом.
При таких обставинах апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
За вказаних обставин оскаржувану ухвалу суду першої інстанції не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому на підставі ст. 379 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2025 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 22 жовтня 2025 року.
Головуючий:
Судді: