Провадження № 22-ц/803/8242/25 Справа № 175/3957/25 Суддя у 1-й інстанції - Васюченко О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
22 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ домоволодіння,-
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2025 року в задоволенні клопотання про призначення судових: будівельно-технічної, оціночно - будівельної та оціночно-земельної експертиз - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення заяви.
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.
За правилами, передбаченими ст. ст. 102, 103, 104, 107 ЦПК України, висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта можуть бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експерта установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з врахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу, (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з'ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз'яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій.
У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.
Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Так, предметом позову у даній справі є поділ домоволодіння.
Своє клопотання представник відповідача обґрунтовує наступним: «Одним із доказів, що обґрунтовує правову позицію позивачки є звіт про технічне обстеження затверджений директором ТОВ «Житлово-будівельна компанія «АУДИТ» С.Ф. Апаріна та складений виконавцем С.О. Ілюшечкіним. Згідно до цього звіту спірне майно є житловим будинком, що відповідає вимогам надійності і можливість їх безпечної експлуатації . Але звертаю увагу суду, що цей звіт не є висновком судового експерта , особа, що його складала не є судовим експертом та не попереджена про кримінальну відповідальність за надання неправдивого висновку. Іншими словами ніякої відповідальності ні директор Апаріна, ні виконавець Ілюшечкин за свій звіт не несуть. Також цей письмовий доказ не містить відповіді на питання чи відповідає майно нормам ДБН і може бути введений в експлуатацію. А як суд може визнавати право власності на самочинне будівництво, не знаючи навіть чи можна потім це буде зареєструвати. Тим більше, що суд не є органом, що вповноважений на введення об'єктів нерухомості в експлуатацію. Не зайвим буде відзначити, що до цього звіту долучені фото, що, по-перше, не могли бути здійснені ОСОБА_3 , оскільки в нього не було доступу до будинку, а по-друге, вони відображають лише фасад якогось будинку, з чого не можливо встановити ступінь завершення будівництва. Теж саме і з технічним паспортом. Відповідач не допускав до інвентаризації будинку жодних осіб, тож вважати цей документ достовірним також не можна. Тож вказаний звіт Товариства з обмеженою відповідальністю з виконавцем, що не є судовими експертами, не може вважатись належним і допустимим доказом в розумінні Цивільного процесуального кодексу України. А відтак в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про закінчення будівництва спірного, як позивач каже, будинку та його відповідності нормам ДБН».
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з нормами статей 76-80, 82 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази оцінюються судом на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності. Достат-німи є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Колегія суддів вивчивши матеріали справи, встановила, що клопотання про проведення судових експертиз було відхилене судом передчасно та необґрунтовано, без повної та належної оцінки аргументів Скаржника.
Судом першої інстанції не надано оцінку визначальним аргументам учасників справи, не вжиті всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення фактичних обставин, прав та обов'язків сторін.
У справі "Салов проти України" (пункт 89 рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005, заява № 65518/01) наголошується, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод рішення судів повинні містити достатні мотиви, на яких вони ґрунтуються, для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, заява № 49684/99).
Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Kraska v. Switzerland" від 19.04.1993).
Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України" від 03.07.2014, заява № 4436/07, "Богатова проти України" від 07.10.2010, заява № 5231/04).
Правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (пункт 24 рішення ЄСПЛ у справі "De Cubber v. Belgium" від 26.10.1984, заява № 9186/80; пункт 45 рішення ЄСПЛ у справі "Castillo Algar v. Spain" від 28.10.1998).
З огляду на доводи та аргументи Скаржника, наведені у апеляційній скарзі, суд дійшов висновку, що у цій справі не були повно та всебічно встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Окремі аргументи Скаржника не є очевидно необґрунтованими, а отже вимагають повного дослідження, надання їм оцінки та відображення у судовому рішенні. Відмова суду першої інстанції у задоволенні клопотання Скаржника є передчасною та, вочевидь, не мала достатнього підґрунтя.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про призначення експертизи у справі є необґрунтованою та не відповідає нормам діючого законодавства, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Оскільки справа передається для продовження розгляду до суду першої інстанції, то відсутні підстави для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відповідно до положень статей 141, 382 ЦПК України
Керуючись ст. ст.367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 22 жовтня 2025 року.
Головуючий:
Судді: