cправа №947/30887/25
провадження №3/947/4159/25
21 жовтня 2025 року м.Одеса
Суддя Київського районного суду міста Одеси Щербіна А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
На адресу суду з ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №755020 від 15 серпня 2025 року вбачається, що 15.08.2025 року о 06 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив у присутності його малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно своєї співмешканки, ОСОБА_4 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: ображав та вдарив рукою по голові, що не спричинило останній тілесних ушкоджень, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В матеріалах справи також містяться: рапорт на лінію 102 від 15.08.2025 року, заявниця повідомила, що чоловік дебоширить та простягає руки; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.08.2025 року від ОСОБА_4 та її пояснення, яка просила вжити заходів до її чоловіка, ОСОБА_1 , який 15.08.2025 року вчинив відносно неї домашнє насильство, в стані сп'яніння почав ображати її, вдарив рукою по голові, не спричинивши тілесних ушкоджень; пояснення ОСОБА_1 від 15.08.2025 року, який зазначив, що 15.08.2025 року посварився зі співмешканкою, через ревнощі, підтвердив, що ображав її, але руку не підіймав; форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 ; копія термінового заборонного припису стосовно кривдника; копія посвідчення УБД ОСОБА_1 .
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.
Зі змісту п.25 рішення Європейського суду з справ людини від 11.04.2011 року у справі «Жук проти України» вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їх вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їх право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, а відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності останнього.
Потерпіла ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленою, у судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин.
Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає зокрема адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі - Закон про домашнє насильство), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пункт 14 ч.1 ст.1 Закону про домашнє насильство визначає, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Також, відповідно до п.17 ч.1 ст.1 Закону про домашнє насильство вбачається, що фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Згідно з п.5 ч.2 ст.3 Закону про домашнє насильство, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на осіб, які які спільно проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У провину ОСОБА_1 ставиться вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно співмешканки ОСОБА_4 проте у своїх поясненнях ОСОБА_1 заперечував вчинення ним фізичних дій стосовно ОСОБА_4 .
Своїм правом надати пояснення у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 не скористалася, до суду не з'явилася, будь-яких інших доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства фізичного характеру суду не надано.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У зв'язку з цим, суддя оцінює дії ОСОБА_1 тільки на предмет наявності психологічного насильства.
Таким чином, дослідивши докази по справі, оцінюючи кожний доказ з точку зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суддя робить висновок, що 15.08.2025 року о 06 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки, ОСОБА_4 , домашнє насильство психологічного характеру, ображав її, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення, зокрема враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.35 КУпАП суддею не встановлено.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП, суддею не встановлено.
Таким чином, з метою виховання та запобігання вчинення ним нових правопорушень, суддя вважає, що обґрунтованим та достатнім буде застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 35, 40-1, 173-2, 251, 252, 280, 283, 284, 288, 289, 291, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять (15) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять (15) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.
4. Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
5. Ця постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Щербіна