Провадження № 33/803/2826/25 Справа № 932/521/24 Суддя у 1-й інстанції - Марущак С.Л. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
22 жовтня 2025 року м. Дніпро
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Добриня Ярослава Олексійовича, який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на постанову судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13 грудня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП),-
На розгляд до Дніпровського апеляційного суду, втретє, надійшла апеляційна скарга захисника Добриня Я.О., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на постанову судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13 грудня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
20 жовтня 2025 року автоматизованою системою документообігу для розгляду даної справи, повторно, визначено головуючим суддю Руденка В.В.
До початку апеляційного розгляду справи заявляю собі самовідвід з наступних підстав.
Вивченням матеріалів адміністративної справи убачається, що постановою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2024 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Одночасно стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
15 вересня 2025 року захисник Добриня Я.О. подав апеляційну скаргу, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді місцевого суду. В обґрунтування свого клопотання захисник вказував на те, що відповідно до складеного протоколу ОСОБА_1 був повідомлений, що розгляд справи відбудеться в Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська 31 січня 2024 року. Проте, розгляд справи в суді відбувся не у зазначену дату, а 29 січня 2024 року, тобто на два дні раніше, про що останній не був повідомлений. Зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , а тому він не міг постійно контролювати хід справи через систематичне виконання бойових завдань та розраховував на судовий виклик, який так і не отримав. Отже захисник вважає, що він має право на поновлення йому пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду та просить його поновити.
18 вересня 2025 року автоматизованою системою документообігу для розгляду даної справи було визначено головуючим суддю Руденка В.В., та мною постановою від 19 вересня 2025 року у задоволенні клопотання захисника Добрині Я.О.про поновлення процесуальних строків на апеляційне оскарження судового рішення було відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто особі, що її подала.
24 вересня 2025 року захисник Добриня Я.О, повторно, подав апеляційну скаргу, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді місцевого суду.
01 жовтня 2025 року автоматизованою системою документообігу для розгляду даної справи було визначено головуючим суддю Руденка В.В., та мною постановою від 06 жовтня 2025 року, повторно, у задоволенні клопотання захисника Добрині Я.О.про поновлення процесуальних строків на апеляційне оскарження судового рішення було відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто особі, що її подала.
14 жовтня 2025 року захисник Добриня Я.О, втретє, подав апеляційну скаргу, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2024 року, в якому наводить ті ж самі мотиви пропуску строку на апеляційне оскарження, які вже були предметом апеляційного розгляду і в задоволенні якого було відмовлено.
20 жовтня 2025 року автоматизованою системою документообігу для розгляду даної справи знову було визначено головуючим суддю Руденка В.В.
Таким чином, оскільки мною за результатами перевірки даної апеляційної скарги, що надійшла разом із клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення раніше вже ухвалювались вмотивовані рішення щодо відсутності підстав для задоволення такого клопотання, то в разі повторного розгляду даної справи можуть виникнути сумніви у моїй неупередженості. Тому викладені у заяві про самовідвід обставини виключають мою участь, як судді, у даній справі.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Безсторонність суду передбачає як його суб'єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об'єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п.33 рішення у справі "Гурепка проти України").
Приймаючи до уваги, що чинним законодавством України про адміністративні правопорушення не передбачений процесуальний порядок вирішення заяв та клопотань про відвід (самовідвід) судді, у зв'язку з чим суду слід застосовувати аналогію права, зокрема, у даному випадку вимоги чинного кримінального процесуального законодавства України, які регулюють аналогічні відносини щодо вирішення питання про відвід (самовідвід) та це узгоджується з положеннями ч.1 ст.2 КУпАП.
Згідно з п.4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у розгляді провадження за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Як зазначено положеннями ч.1 ст.80 та ч.1 ст.81 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний… зобов'язані заявити самовідвід.
У разі заявлення відводу судді (в тому числі самовідводу), який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч.3 ст.35 КПК України.
За таких обставин, враховуючи положення ст.245 КУпАП, відповідно до яких одним із завдань у справах про адміністративні правопорушення є об'єктивне з'ясування обставин справи та відповідно до ст.248 КУпАП, недопущення від учасників процесу будь-якихсумнівів щодо упередженості та необ'єктивності розгляду даної справи суддею, вважаю за необхідне заявити самовідвід, з передачею матеріалів до канцелярії апеляційного суду на автоматизований розподіл для визначення судді-доповідача для розгляду даної справи.
На підставі ст.ст. 245,248 КУпАП, та керуючись статтями 75, 80, 81 КПК України,-
Заявити самовідвід від участі у справі за апеляційною скаргою захисника Добриня Ярослава Олексійовича, який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на постанову судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13 грудня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
Матеріали справи № 932/521/24 передати до канцелярії Дніпровського апеляційного суду на повторний автоматизований розподіл для визначення судді-доповідача для розгляду даної справи.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО