Провадження № 22-ц/803/8774/25 Справа № 199/4369/25 Суддя у 1-й інстанції - Кошля А. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
21 жовтня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на квартиру,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Карчагін Сергій Володимирович,
на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 04 липня 2025 року,-
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Карчагін Сергій Володимирович,
на додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 16 липня 2025 року,-
02.04.2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на квартиру, в якому позивачка просила:
- визнати дійсним договір купівлі-продажу від 03 квітня 2021 року, укладений між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_1 квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності за квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 04 липня 2025 року взадоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (відповідач-1), ОСОБА_3 (відповідач-2), ОСОБА_4 (відповідач - 3) про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на квартиру відмовлено.
Додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 16 липня 2025 року стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу у цій справі в розмірі 7000,00 грн.
14.07.2025 рокувід ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Карчагін Сергій Володимировичнадійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 04 липня 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що висновки суду першої інстанції про те, що розписка не є договором купівлі-продажу, оскільки не містить істотні умови, притаманні такому договору, не відповідають обставинам справи.
Висновки суду першої інстанції, що у матеріалах справи відсутні докази ухилення ОСОБА_3 від нотаріального посвідчення правочину не відповідають обставинам справи.
З трьох позивачів, два визнавали позов, але суд першої інстанції не надав цьому ніякої оцінки.
14.07.2025 рокувід ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Карчагін Сергій Володимировичнадійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування додаткового рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 16 липня 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що документ, наданий на підтвердження сплати гонорару, не є документом взагалі, оскільки адвокат не є само занятою особою і не може отримувати гроші по квитанції. Тож він мав би надати довідку форми 4-ОПП.
Від відповідачки ОСОБА_4 , в інтересах якої діє адвокат Пацков Микола Леонідович, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому, с посиланням на практику Верховного Суду зазначено на безпідставність вимог апеляційної скарги та зазначено на витрати за апеляційний розгляд справи у розмірі 5 000 грн.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.207-209, 210-217).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:
ОСОБА_1 10.09.2005 року уклала шлюб з ОСОБА_3 (відповідач-2).
ОСОБА_3 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (відповідач-1).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується долученим свідоцтвом про смерть.
ОСОБА_5 , є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (відповідач-1). Нею було подано заяву до нотаріуса про прийняття спадщин після смерті її батька - ОСОБА_3 .
Позивачем надано розписку від 12.10.2020 року за якою ОСОБА_2 (відповідч-1) отримала від неї грошові кошти в розмірі 902713 грн. для придбання АДРЕСА_2 та з метою подальшої передачі даної квартири у власність ОСОБА_1 або її чоловіку (сину).
15.10.2020 року ОСОБА_3 , за згодою другого з подружжя придбав квартиру АДРЕСА_2 , загальна площа квартири 69,9 кв.м., житлова 47,5 кв.м. На підтвердження чого надано договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Скосарєвою В.В.
Згідно витягу з реєстру територіального громади за вказаною адресою зареєстровано місце проживання позивача з 28.07.2021 року та з 19.01.2022 року доньки ОСОБА_6 . Долучено відомості про придбання будівельних матеріалів, побутової техніки сплати комунальних послуг.
03.04.2021 року позивачем отримано розписку від 03.04.2021 року щодо подальшого оформлення ними та нею договору купівлі-продажу вищевказаної квартири.
Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Щодо додаткового рішення.
16.05.2025 року представником відповідача-3 подано до суду відзив на позов, в якому зазначено про те, що витрати відповідача-3 на правову допомогу склали 7000,00 грн., які просить покласти на позивача. Надано договір про надання правової допомоги від 06.05.2025 року яким визначено розмір гонорару адвоката на рівні 7000,00 грн. та квитанцію від 06.05.2025 року про сплату ОСОБА_4 гонорару в розмірі 7000,00 грн., що також підтверджено в судовому засіданні.
Тож суд першої інстанції дійшов до висновку про стягнення заявленої суми у повному обсязі.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Щодо рішення.
Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
За змістом ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Розписка про надання грошей є письмовим доказом у справах про стягнення наданих грошей, а розписка про намір укласти договір купівлі продажу є констатація лише наміру, який не був реалізований.
Договір купівлі-продажу не був укладений навіть у простій письмовій формі, тож позовна вимога про визнання договору купівлі-продажу дійсним, коли такого договору взагалі не було, не може бути задоволеною.
Правових підстав для визнання за позивачкою права власності на квартиру не має.
Щодо додаткового рішення.
Суд першої інстанції врахував характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, враховуючи відсутність заяви сторони позивача про зменшення судових витрат на правничу допомогу, суд вважає, що витрати на правничу допомогу відповідача-3 підлягають стягненню з позивача в повному розмірі 7000 грн.
Таким чином судом першої інстанції було дотримано вимог статті 137 ЦПК України та актуальної практики Верховного Суду з питань стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційний суд не може взяти до уваги довід апеляційної скарги, що документ, наданий на підтвердження сплати гонорару, не є документом взагалі, оскільки адвокат не є само занятою особою і не може отримувати гроші по квитанції, оскільки суд не є фіскальним органом, тож документ про сплату гонорару є доказом, що такий гонорар у певному розмірі було сплачено.
Тож підстав для скасування додаткового рішення не має.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.
При таких обставинах апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Представником відповідача-3 подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що витрати відповідача-3 на правову допомогу в суді апеляційної інстанції склали 5000 грн., які просить покласти на позивача.
Надано договір про надання правової допомоги від 06.05.2025 року, додаткову угоду від 25.07.2025 року, якою визначено розмір гонорару адвоката у розмірі 5000 грн. та квитанцію від 25.07.2025 року про сплату ОСОБА_4 гонорару в розмірі 5000 грн.
Апеляційний суд вважає, що визначені витрати на правову допомогу підлягають стягненню зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 .
Від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Карчагін Сергій Володимирович надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої дороги, у якому ставиться питання про відмову ОСОБА_4 у стягненні понесених витрат у повному обсязі.
Заявлене клопотання не може бути задоволене, оскільки воно не відповідає вимогам статті 137 ЦПК України.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Карчагін Сергій Володимирович залишити без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 04 липня 2025 року залишити без змін.
Додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 16 липня 2025 року залишити без змін.
Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 21.10.2025 року.
Судді: