Провадження № 22-ц/803/8562/25 Справа № 203/6893/24 Суддя у 1-й інстанції - Католікян М. О. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
21 жовтня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
судді-доповідача Никифоряка Л.П.,
суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,
за участі секретаря судового засідання Сахарова Д.О.,
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «2х2 ФІНАНС»,
Відповідачі: ОСОБА_1 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питання безпосереднього виведення з ринку публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА»,
Третя особа: Перший правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса),
розглянув відкрито в залі судових засідань апеляційного суду в м. Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на заочне рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 07 березня 2025року, головуючий у суді першої інстанції Католікян М.О.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2024року Товариство з обмеженою відповідальністю «2х2 ФІНАНС»-Товариство подало в суд позов проти ОСОБА_1 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питання безпосереднього виведення з ринку публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА»-Фонд, вказавши третьою особою Перший правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса), в якому виклало вимоги про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном належним Товариству на праві власності, шляхом звільнення з-під арешту квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Існування таких вимог позивач пов'язував із тим, що 10 квітня 2023року він став власником квартири АДРЕСА_2 , однак, як стало відомо позивачу, постановою державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 06 червня2013 року у виконавчому провадженні № 38359660 було накладено арешт на вказану квартиру, яка на той момент належала ОСОБА_1 , номер запису про обтяження 40706729. Накладений арешт був спрямований на захист майнових прав кредитора ПАТ «Комерційний банк «НАДРА».
Заявник зазначив, що означене обтяження унеможливлює в повній мірі реалізацію права власності позивача на квартиру, що є порушенням права позивача вільно розпоряджатись своїм майном.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 07 березня 2025року позов Товариства задоволено. Скасовано арешт, накладений постановою державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Іванька О.М. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06 червня 2013року у виконавчому провадженні № 38359660 (номер запису про обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 40706729). Стягнуто з Фонду на користь Товариства компенсацію судових витрат у сумі 3028,00грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що у позивача наявні перешкоди у розпорядженні належним йому нерухомим майном у вигляді накладеного та не знятого згодом арешту.
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 16 червня 2025року заяву Фонду про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 07 березня 2025року, ухваленого у цивільній справі №203/6893/24, залишено без задоволення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
09 липня 2025 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою засобів поштового зв'язку апеляційну скаргу на заочне рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 07 березня 2025 року.
В апеляційній скарзі висловив вимогу про скасування заочного рішення в частині розподілу судових витрат.
Незаконність та необґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині на думку заявника полягає у безпідставному стягненні судового збору з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Доводи апеляційної скарги зводились до того, що Фонд не є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», а лише виступає його ліквідатором. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб через уповноважену особу виступає від імені та в інтересах банку, однак не підміняє банк у зобов'язальних правовідносинах.
Зазначив, що на теперішній час ПАТ «Комерційний банк «НАДРА» перебуває у процесі ліквідації та не є ліквідованим. Тобто, хоча Фонд гарантування вкладів фізичних осіб через уповноважену особу на ліквідацію банку і виступає в якості представника Банку, проте не є його процесуальним правонаступником, а отже не відповідає за зобов'язаннями ПАТ «Комерційний банк «НАДРА».
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Інші учасники справи своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористались та відзиву на апеляційну скаргу не подавали.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2025року було витребувано з Центрального районного суду міста Дніпра цивільну справу №203/6893/24. 25 липня 2025року справа надійшла на адресу апеляційного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 липня 2025року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 вересня 2025року справу призначено до судового розгляду на 21 жовтня 2025року.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про доставку електронного листа.
Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами
Товариству з обмеженою відповідальністю «2х2 ФІНАНС» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 24 лютого2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрованого в реєстрі за № 421, на праві приватної власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Колишній власник означеної квартири - ОСОБА_1 29 січня 2007року уклав з Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «НАДРА», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА», кредитний договір №8/2007/840-К/731-Н, відповідно до якого отримав грошові кошти в сумі 198000,00 доларів США.
Крім того, 29 січня 2007року з метою забезпечення належного виконання позичальником умов кредитного договору, між його сторонами було укладено договір іпотеки №8/2007/840-К/731-Н/1, предметом якого була спірна квартира.
20 травня 2013року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за заявою ПАТ «Комерційний банк «НАДРА» вчинено виконавчий напис № 2957 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
06 червня 2013року державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Іваньком О.М. на підставі вищезазначеного виконавчого напису від 20 травня 2013року було відкрито виконавче провадження № 38359660.
Того ж дня, державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Іваньком О.М. у виконавчому провадженні № 38359660 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Вказаною постановою державного виконавця на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 було накладено арешт, номер запису про обтяження - 40706729.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з'ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
У даній справі Фонд в апеляційному порядку заперечує висновки суду лише в частині вирішення питання розподілу судових витрат - тож з огляду на те, що не оспорюється решта вимог позовної заяви, які судом першої інстанції задоволено, рішення суду щодо таких вимог не може бути предметом перегляду в апеляційному порядку.
Стягуючи з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питання безпосереднього виведення з ринку Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «2х2 ФІНАНС» компенсацію судових витрат у сумі 3028,00грн, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позов підлягає задоволенню, то відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати у справі (а саме сума судового збору).
Вислухав пояснення учасників справи котрі з'явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення так як судом першої інстанції при ухваленні рішення додержані норми матеріального і процесуального права.
Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до частини 1, 2 та 3 статі 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, цивільно-процесуальним законодавством визначено певний порядок розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов Товариства з обмеженою відповідальністю «2х2 ФІНАНС» про звільнення майна з-під арешту та вирішуючи питання розподілу судових витрат у справі, суд першої інстанції дотримався вищенаведених вимог закону та стягнув з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питання безпосереднього виведення з ринку Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», який є відповідачем у вказаній справі, на користь позивача судові витрати у справі, що складаються із судового збору в розмірі 3028,00грн.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
За змістом статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
Основним завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є забезпечення фінансування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку (стаття 4 вказаного Закону).
У частині першій статті 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» здійснюються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На теперішній час Публічне акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» перебуває в процесі ліквідації та не є ліквідованим.
Предметом позову у даній справі є скасування арешту, накладеного на майно боржника Нелюбова О.О. в порядку виконання державним виконавцем виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, вчиненого за заявою ПАТ «Комерційний банк «НАДРА».
Тобто, нерухоме майно, на яке було накладено арешт, перебувало в активі ПАТ «Комерційний банк «НАДРА», виведення якого з ринку здійснює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який в свою чергу управляє активами цього банку.
Доводи апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про те, що він не є правонаступником ПАТ «Комерційний банк «НАДРА», висновків суду першої інстанції в частині вирішення питання розподілу судових витрат не спростовують. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», однак Фонд на підставі статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» здійснює, зокрема, повноваження органів управління банку, приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку, здійснює відчуження активів та/або зобов'язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом, а також може здійснювати інші повноваження, що є необхідні для завершення процедури ліквідації банку.
Згідно з пунктом 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05 липня 2012року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012року за № 1581/21893, оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.
До повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб належить затвердження відповідного кошторису витрат, в тому числі включення до цього кошторису витрат на оплату судового збору.
При цьому, ні Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ні Закон України «Про судовий збір» не звільняє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб від сплати та стягнення з нього судового збору, окрім як у випадку, коли Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є позивачем при зверненні до суду з позовами, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків), у порядку, визначеному статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Щодо посилань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанови Верховного Суду від 24 вересня 2020року у справі №334/8020/18 та від 04 листопада 2020року у справі №335/1896/15-ц, то вони не є релевантними, оскільки фактичні обставини справи, що розглядається, суттєво відрізняються від обставин справ, в яких були прийняті вказані постанови, у вказаних справах заявники звертались до суду з заявами про заміну сторони у виконавчому провадженні, з ПАТ «Банк Форум», ліквідація якого вже вважалась завершеною, на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, наведені у вказаних постановах висновки не спростовують висновки суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат.
Тож за наведених умов, правове значення має те, що стороною у справі є саме Фонд на якого як на відповідача чинне процесуальне законодавство покладає судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову.
Заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм матеріального та процесуального права, які би призвели до ухвалення незаконного рішення в частині розподілу судових витрат.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність та обґрунтованість рішення суду, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «2х2 ФІНАНС» - залишити без задоволення.
Заочне рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 07 березня 2025року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21 жовтня 2025року.
Судді: