Провадження № 11-сс/803/1910/25 Справа № 171/3476/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
14 жовтня 2025 року Кривий Ріг
14.10.2025р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області апеляційну скаргу прокурора Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.09.2025р., якою підозрюваному за ч. 1 ст. 121 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації та проживання до 19.11.2025р. із покладенням на підозрюваного певних обов'язків
за участю прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді підозрюваному за ч. 1 ст. 121 КК України ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації та проживання до 19.11.2025р. із покладенням на підозрюваного певних обов'язків.
Із ухвалою слідчого суді не погодився прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , який в апеляційній скарзі:
- не погодився із висновками слідчого судді, покладеними обґрунтування прийнятого рішення, оскільки слідчим суддею належним чином не було враховано, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин проти життя та здоров'я свого рідного сина, що свідчить про його суспільну небезпеку, підозрюваний розуміє ймовірність покарання, яке йому може загрожувати, а саме позбавлення волі від п'яти до восьми років, що може спонукати його до переховування від суду та впливу на свідків та потерплого;
- зазначає, що фактичні обставини справи, на підставі яких ОСОБА_7 оголошено про підозру, свідчать про реальне існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатні їм запобігти;
- прохає скасувати оскаржувану постанову, постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді доповідача, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, позицію захисника та підозрюваного, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги прокурора за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що слідчим суддею при розгляді клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного було встановлено, що він 20.09.2025р., приблизно о 19:00год., знаходився в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , де він разом зі своїм сином ОСОБА_9 , вживали спиртні напої.
Під час вживання спиртних напоїв між підозрюваним та потерпілим, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виникла сварка, в ході якої у підозрюваного, виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.
Після цього, підозрюваний 20.09.2025р., приблизно о 19:05год., реалізуючи свій злочинний умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень потерпілого, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи за місцем мешкання, взяв правою рукою зі столу кухонний ніж, та вийшовши в коридор вказаної квартири, де знаходився потерпілий, та наніс йому один удар ножем в область живота.
Внаслідок злочинних дій підозрюваного, згідно довідки з КП «Криворізької центральної районної лікарні», Новопільської сільської від 20.09.2025р., потерпілому ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини з травмою брижі товстого кишківника, внутрішня кровотеча.
Умисні дії підозрюваного ОСОБА_7 , органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України, за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, та 21.09.2025р. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру.
Слідчий суддя, обґрунтовуючи своє рішення вважав, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, якими є протокол огляду місця події, протоколи допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , довідка з КП «Криворізька центральна районна лікарня» Новопільської сільської ради від 20.09.2025р.
При цьому слідчий суддя вважав, що прокурором доведено лише наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, та відхилив доводи про наявність такого ризику, як переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Слідчий суддя у свої висновках зазначив, що оскільки підозрюваний в силу положень ст.89 КК України, є раніше несудимою особою, в Україні введено військовий стан, у зв'язку із чим, кордони для чоловіків віком до 65-ти років закриті, має постійне місце проживання та реєстрації, хоча і не працює, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, однак одружений, потерпілим є рідний син підозрюваного, та останній зазначив, що вчинив кримінальне правопорушення на ґрунті сімейної сварки. Також у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, відповідний ризик буде повністю нівельовано.
Крім того, слідчий суддя вважав, що прокурором не обґрунтований та не доведений, ризик незаконно впливати на потерпілого та свідків, а саме яким чином підозрюваний може впливати на них, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, слідчий суддя вважав, що під час розгляду клопотання не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд апеляційної інстанції з такими висновками слідчого судді не може погодитись та вважає їх передчасними та належним чином невмотивованими з урахуванням наступного.
Так судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
Як вбачається з матеріалів справи підставою внесення відомостей до ЄРДР стала особиста заява потерпілого за фактом спричинення йому тілесних ушкоджень підозрюваним.
Відповідно до особистих показань потерпілого конфлікт між ним та підозрюваним виник під час святкування дня народження батька на ґрунті того, що потерпілий проживає разом з батьками.
Відповідно до протоколу допиту потерпілого місцем його проживання є АДРЕСА_2 , саме за вказаною адресою також мешкають підозрюваний та свідок ОСОБА_10 .
Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що ризик з боку підозрюваного впливу на потерпілого та свідків існує та є підтвердженими, оскільки тягар кримінальної відповідальності для підозрюваного матиме істотні наслідки у разі визнання його винуватим.
Щодо ризику ймовірності переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, то суд апеляційної інстанції вважає, що тяжкість ймовірного покарання є істотним чинником для підозрюваного на вчинення таких дій.
На думку суду апеляційної інстанції, є передчасними висновки слідчого судді, що підозрюваний в силу положень ст. 89 КК України, вважається таким, що раніше не судимий, в Україні введено військовий стан, у зв'язку із чим, кордони для чоловіків віком до 65-ти років закриті, має постійне місце проживання та реєстрації, хоча і не працює, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, однак одружений, потерпілим є рідний син підозрюваного, та при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, відповідний ризик буде повністю нівельовано, оскільки вчинення злочину стало саме в домашніх умовах, об'єктом посягання підозрюваного став близький родич - син, підставою конфлікту - їх спільне проживання, при цьому слід зауважити, що переховування від органу досудового розслідування та суду можливо не лише шляхом переховування за межами території України.
Суд апеляційної інстанції, врахувавши наведене вище вважає, що підозра у вчиненні підозрюваним дій, які органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, є обґрунтованою та підтверджена доказами, якими є показання потерпілого та підозрюваного, якими підтверджується, що саме підозрюваний наніс потерпілому ножове поранення, показаннями свідків, які підтвердили фактичні обставини справи, тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які зазначені у клопотанні слідчого, є підтвердженими.
Щодо застосування запобіжного заходу у тримання під вартою, та неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, то суд апеляційної інстанції наголошує наступне.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України, а саме тяжкого злочину проти життя та здоров'я потерпілого. При цьому, відповідно до показань потерпілого та свідка ОСОБА_10 конфлікт між підозрюваним та потерпілим розпочався з підстав спільного проживання потерпілого в будинку підозрюваного, тобто з незначної підстави. Тобто у незначній конфліктній ситуації, підозрюваний, способом розв'язання даного конфлікту та доведення своєї правоти обрав суспільно небезпечну дію, яка виразилася у застосуванні сили із використанням ножа щодо близької людини - сина, шляхом завдання йому ножового поранення в життєво важливу частину тіла - черевну порожнину, тому слід вважати, що за таких обставини доля потерпілого є байдужою для підозрюваного, та застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що ризики, пов'язані з передбачуваною протиправною поведінкою підозрюваного, можуть негативно вплинути на кримінальне провадження. Це може включати ухилення від слідства, перешкоджання встановленню істини, вплив на свідків, а також повторне вчинення злочинів, що повинно враховуватись у сукупності при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу з існуючим суспільним інтересом, спричиненим протиправними діями підозрюваного, та необхідності відповідної реакції суду з урахуванням фактичних обставин справи та тяжкості кримінального правопорушення.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ймовірність покарання для підозрюваного може стати визначальним, з урахуванням його віку, для переховування від суду, оскільки такі дії носитимуть для підозрюваного менш обтяжливий характер та наслідки, ніж перебування під вартою.
Кримінальний процесуальний закон у якості ризиків, крім іншого, також має на увазі високу долю передбачуваної небезпеки вчинення обвинуваченим протиправних дій, зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, яка дозволяє суду на основі закону та внутрішнього переконання зробити висновок про необхідність обрання запобіжного заходу, яким у даному випадку є тримання під вартою.
У кримінальному судочинстві поняття ризиків передбачає як тактичні ризики, так і конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних та обвинувачених.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою є заходом забезпечення кримінального провадження, тобто заходом кримінального процесуального примусу, оскільки такий захід дає можливість виявляти та зберігати докази, запобігти прогнозованій протиправній поведінці чи унеможливити ухилення від слідства та суду обвинуваченого. Такий превентивний та забезпечувальний захід спрямований на недопущення можливої протидії з боку обвинуваченого провадженню у кримінальній справі, та є ефективним засобом коригування його неправомірної поведінки.
Обмежуючи конституційні права обвинуваченого у вчиненні злочину, запобіжні заходи виконують позитивну роль, реалізуючи у кримінальному процесі матеріальноправовий принцип крайньої необхідності: завдання меншої шкоди, щоб запобігти більшій шкоді.
За таких підстав, суд апеляційної інстанції вважає рішення слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту таким, що підлягає скасуванню, а доводи апеляційної скарги прокурора щодо необхідності застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту є обґрунтованим, та підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції встановивши підстави для задоволення клопотання слідчого та вирішуючи питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді триманні під вартою враховує, що ОСОБА_7 було оголошено про підозру 21.09.2025р., застосовує запобіжний захід в межах досудового розслідування, відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, з урахуванням дня розгляду апеляційної скарги прокурора. Таким чином клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання піл вартою щодо підозрюваного строком на 60 днів підлягає задоволенню з урахуванням часу, що минув з дня повідомлення про підозру до розгляду апеляційної скарги прокурора, в межах встановленого строку досудового розслідування, а саме до 19.11.2025р.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Суд апеляційної інстанції, керуючись дискреційними повноваженими, вважає можливим не визначати розмір застави щодо підозрюваного ОСОБА_13 у даному кримінальному провадженні, оскільки йому інкримінується вчинення злочину, яке становить загрозу життю та здоров'ю потерпілого.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.09.2025р., якою підозрюваному за ч. 1 ст. 121 КК України ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації та проживання до 19.11.2025р. із покладенням на підозрюваного певних обов'язків - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.10.2025р., якою підозрюваному за ч. 1 ст. 121 КК України ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації та проживання до 19.11.2025р. із покладенням на підозрюваного певних обов'язків - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ № 8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області у кримінальному провадженні № 12025041410000231 від 21.09.2025р. за ч. 1 ст. 121 КК України про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025041410000231 від 21.09.2025р. за ч. 1 ст. 121 КК України ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 19 листопада 2025р. включно, без визначення розміру застави.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді