Провадження № 22-ц/803/9248/25 Справа № 211/1771/13-ц Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
21 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.,
суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.
секретар судового засідання Лідовська А.А.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1
суб'єкт оскарження - начальник Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ігор Дроворуб
розглянувшив порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справі,цивільну справу за апеляційною скаргою Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дняпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)на ухвалу Довгицівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 липня 2025 року, постановлену суддею Сарат Н.О. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 24 липня 2025 року,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ігоря Дроворуба.
Просив визнати поважними причини пропущеного строку для подання скарги та поновити строк для подання скарги на бездіяльність посадової особи Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Його скаргу на бездіяльність посадової особи Довгинівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити. Визнати бездіяльність посадової особи Довгинівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) неправомірною. Скасувати арешт нерухомого майна зареєстрованого у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 10753251 від 11.08.2015, вчинений реєстратором Криворізького міського управління юстиції Дутчак Тетяною Григорівною на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №43337021 від 08.09.2014, Довгинцівського ВДВС Криворізького МУЮ. Зобов'язати посадових осіб Довгинівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт нерухомого майна зареєстрованого у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 10753251 від 11.05.2015, вчинений реєстратором Криворізького міського управління юстиції Дутчак Т.Г. на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №43337021 від 08.09.2014, Довгинцівського ВДВС Криворізького МУЮ та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяження.
Вимоги обґрунтовані тим, що у лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся з питанням оформлення продажу майна до приватного нотаріуса, від якого йому стало відомо про те, що 11.08.2015 року за реєстраційним номером 10753251, зареєстровано обтяження: арешт нерухомого майна на підставі постанови державного виконавця Довгинцівського ВДВС №43337021 від 08.09.2014 року. Об'єкт обтяження: все нерухоме майно.
На звернення ОСОБА_1 до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), останні повідомили, що на майно накладено арешт, але більш детальної інформацію ВДВС не надав через закінчення строку зберігання завершених виконавчих проваджень.
Таким чином, на сьогоднішній день, його право власності порушується, оскільки відсутня можливість на власний розсуд розпоряджатися своїм майном через наявність арешту на нерухоме майно за відсутності підстав для цього.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 липня 2025 року скарга ОСОБА_1 задоволена частково.
Скасовано арешт нерухомого майна зареєстрованого у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 10753251 від 11.08.2015, вчинений реєстратором Криворізького міського управління юстиції Дутчак Тетяною Григорівною на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №43337021 від 08.09.2014, Довгинцівського ВДВС Криворізького МУЮ.
Зобов'язано посадових осіб Довгинівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт нерухомого майна зареєстрованого у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 10753251 від 11.05.2015, вчинений реєстратором Криворізького міського управління юстиції Дутчак Тетяною Григорівною на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №43337021 від 08.09.2014, Довгинцівського ВДВС Криворізького МУЮ та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяження.
Скарга в частині визнання бездіяльності державного виконавця щодо незняття арешту майна після закінчення виконавчого провадження неправомірною залишена без задоволення.
В апеляційній скарзі Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дняпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, не дослідження всіх обставин справи, просить скасувати ухвалу Довгинцівського районного суду мсіта Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 липня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що аналіз ст. 30, ч. 1,2 ст. 50,57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) свідчить, що наслідки завершення виконавчого провадження, у тому числі зняття арешту з майна боржника, можуть бути застосовані лише у випадку закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав. Посилається, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає застосування наслідків завершення виконавчого провадження, встановлених ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» та зняття арешту.
Відзив на апеляційну скаргу не надано.
Від Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області надішла заява про розгляд справи без участі представника, в задоволенні вимог ОСОБА_1 просить відмовити.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заявлених вимог, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, у Довгинцівському відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на примусовому виконанні перебувало ВП № 43337021 з примусового виконання виконавчого документа №211/1771/13 від 18.10.2013 року Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення боргу в сумі 1 471 577 грн на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 накладено обтяження у вигляді арешту, номер запису обтяження 10753251 арешт №16926783 від 11.08.2015 року.
Відповідно листа Довгинцівському відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 09.05.2025 № 5851521.09.2017 року керуючись ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавчецм винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану. Більш детальну інформацію, щодо виконавчого провадження АСПВ № 43337021, яке пербувало на виконанні та було завершене 21.09.2017 року, надати не мають можливості так як відповідно п. 9.9, 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008 року строк зберігання закінчених виконавчих проваджень складає три роки.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що наявність тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчих проваджень є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, тому скарга в частині скасування арешту з майна підлягає задоволенню.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, з огляду на наступне.
Відповідно частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У статті 447 розділу ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із частиною 3 статті 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Частиною 4 статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 641/7824/18, провадження № 61-10355св19, вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».
У пункті 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (що діяла на час виникнення правовідносин) визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
Разом з тим, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для зняття арешту з майна боржника, оскільки відповідно до частини третьої цієї статті арешт з майна знімається у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті.
При цьому, відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
У постанові Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 137/1649/17, провадження № 61-26969св18, зазначено, що «повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для закінчення провадження. Отже, зняття арешту з майна боржника пов'язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу».
У постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 761/35971/15-ц, провадження № 61-23265св18, вказано, що «суди дійшли правильного висновку про те, що, здійснюючи дії під час виконання зазначеного рішення суду, державний виконавець дотримався вимог Закону України «Про виконавче провадження» при вчиненні виконавчих дій по відкритому виконавчому провадженню щодо ОСОБА_4, як солідарного боржника, тому відсутні підстави для задоволення скарги останньої. При цьому виконавчий лист повернуто стягувачу і державний виконавець позбавлений можливості вчиняти виконавчі дії при відсутності виконавчого провадження».
Зняття арешту з майна боржника пов'язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу. Тому у виконавця органу ДВС не було передбачених законом підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про зняття арешту, оскільки частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає вичерпний перелік підстав для зняття арешту у виконавчому провадженні, що перебуває на виконанні, і повернення виконавчого документа стягувачу без виконання, не є такою підставою.
Аналогічні висновки щодо застосування відповідних норм права до спірних правовідносин містяться у постанові Верховного Суду від 26 липня 2024 року у справі №462/6014/15, які колегія суддів враховує відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Судом першої інстанції залишено поза увагою, що виконавчий документ №211/1771/13 від 18.10.2013 року виданий Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в сумі 1 471 577 грн повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», рішення суду не виконано, тому суд дійшов до помилкового висновку про наявність правових підстав для зняття арешту з його майна, оскільки повернення виконавчого листа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника.
При цьому, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що заявником не наведені обставини, які підтверджують виконання рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий документ і ніщо не перешкоджає боржнику ОСОБА_1 добровільно виконати рішення суду про стягнення з нього заборгованості, що є його обов'язком згідно з пунктом 9 статті 129 Конституції України та статті 18 ЦПК України, після чого його арешт буде знятий. Тому посилання ОСОБА_1 на те, що на сьогоднішній день порушується його право власності, за наявності невиконаного рішення суду про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором, оскільки він не має можливості на власний розсуд розпоряджатися своїм майном через наявність арешту на нерухоме майно є неспроможним.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інтанції, на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетров якої області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) без задоволення.
Відповідно ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дняпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольняється, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору відповідно п. 19 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судові витрати по сплаті судового збороу, понесені апелянтом за подання апеляційної скаргни в сумі 3 028 грн. (а.с. 41 зворот) компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінтетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити.
Ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 липня 2025 року скасувати.
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ігоря Дроворуба відмовити.
Компенсувати Довгинцівському відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3 028 гривень за рахунок держави у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21 жотвня 2025 року.
Головуючий:
Судді: