Справа №752/10734/25
Провадження №2/752/6358/25
22 жовтня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, послуги постачання гарячої води, послуги з теплової енергії та абонентське обслуговування,-
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, послуги постачання гарячої води, послуги з теплової енергії та абонентське обслуговування.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що до 01.05.2018 послуги з надання централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювало ПАТ «Київенерго», яке на підставі договору №602-18 від 11.10.2018 про відступлення права вимоги (цесії) передало право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого та гарячого водопостачання.
Таким чином, позивач прийняв право вимоги до відповідачів по заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води, спожиті до 01.05.2018, у розмірі 10643 грн.
З 01.05.2018 КП «Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .
З 01.11.2021 КП «Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з централізованого постачання теплової енергії та з постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .
Від послуг централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовився (не відключався).
Відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість: за період до 01.05.2018 за послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 10643 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 398,89 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1585,81 грн.; за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 54390, 19 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 2038,51 грн. та інфляційні втрати у розмірі 8104,14 грн.; за період з 01.11.2021 за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 1725,56 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 18,83 грн., пеня у розмірі 22,91 грн. та інфляційні втрати у розмірі 77,30 грн.; за період з 01.11.2021 за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 118722,64 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 3885,70 грн., пеня у розмірі 4727,60 грн. та інфляційні втрати у розмірі 15889,11 грн., зі сплати за абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 223,28 грн., зі сплати за абонентське обслуговування за послуги з постачання гарячої води у розмірі 712,80 грн., що разом становить 223166,27 грн.
Просив стягнути з відповідача на свою користь зазначену заборгованість та судові витрати.
14.05.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
23.07.2025 представник відповідача адвокат Чунжин В.С. подав до суду пояснення, в яких заперечував проти задоволення позовних вимог. Також просив застосувати строки позовної давності.
Зазначив, що у гуртожитку відповідача не має вузла комерційного обліку теплової енергії, розрахунок перерозподілу здійснюється відповідно до п.1 Глави ІІІ Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг від 22.11.2018 № 315.
В якості підтвердження обсягу спожитої послуги гуртожитком відповідача та суми заборгованості до позовної заяви були додані корінці нарядів, однак вони не містять необхідних складових формул відповідно до розрахункового методу та не містять кількість годин постачання теплової енергії та фактичної середньомісячної температури зовнішнього повітря, теплового навантаження гуртожитку відповідача.
Відповідно до розпорядження КМДА від 16.06.2015 №579 «Про затвердження нормативів питного водопостачання та норм споживання послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води, централізованого водовідведення у місті Києві» норма споживання гарячої води для гуртожитків складає 1,37 кубометрів гарячої води на місяць на одну зареєстровану особу.
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади м. Києва станом на 10.04.2025, за адресою відповідача зареєстровано дві особи, тобто нарахування за нормою повинно складатися 1,37 куб. м + 1, 37 куб. м = 2,74 куб. м гарячої води.
Враховуючи вищевикладене, позивач не довів, належними та допустимими доказами, що розрахунки заборгованості за надані послуги за період з 01.07.2015 по 31.03.2025 складають дійсну і правильну підсумкову суму боргу, оскільки розрахунки не містять складових формул розрахунку відповідно до Глави ІIІ методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг № 315 від 22.11.2018, не містять посади і прізвища та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Норми споживання, які нараховують відповідачу не відповідають обсягу споживання гарячої води відповідно до вимог/нормативів розпорядження КМДА від 16.06.2015 № 579 «Про затвердження нормативів питного водопостачання та норм споживання послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води, централізованого водовідведення у місті Києві».
05.08.2025 представник позивача подав до суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що відповідач систематично не сплачує заборгованість за надані послуги.
Відповідач від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку за вищезазначеною адресою не відмовився та не відключився, з претензією в передбаченому законодавством порядку до позивача не звертався, а тому зобов'язаний оплатити надані послуги.
Кімната № 38 за адресою: АДРЕСА_2 під'єднана до внутрішньо-будинкової системи теплопостачання, а отже відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води за яким закріплено особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Долучені до позовної заяви розрахунки заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої оди за адресою: АДРЕСА_1 , детально відображають нарахування, оплати споживача, спожиті Гкал. та діючий тариф, а тому є належними та допустимими доказами.
Опалювальна площа квартир вищезазначеного будинку становить 5494,49 кв.м; квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії та квартири обладнані індивідуальною системою опалення відсутні; опалювальна площа нежитлових приміщень, система опалення яких підключена до загальнобудинкової системи становить 229 кв.м.
В кімнаті 38 житлового будинку по АДРЕСА_2 відсутній індивідуальний засіб обліку теплової енергії.
До листопада 2021 року нарахування плати за опалення мешканцям будинку проводились відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Постанови № 1037.
3 01.11.2021 нарахування плати та визначення обсягів за комунальні послуги у вищезазначеному будинку регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку ЖКГ України №315 від 22.11.2018.
До серпня 2021 року згідно із даними програмного комплексу для проведення розрахунків за житлово-комунальні послуги в кім. 38 житлового будинку по АДРЕСА_2 облік споживання гарячої води здійснювався двома індивідуальними засобами обліку гарячої води.
До серпня 2021 року нарахування плати за отриману послугу з постачання гарячої води по вищезазначеній квартирі проводились відповідно до наданих власником зазначеної квартири показників індивідуальних засобів обліку гарячої води, при ненаданні показників нарахування плати за отриману послугу з постачання гарячої води по вищезазначеній квартирі здійснювалось по середньодобовому споживанню відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
На початку серпня 2021 року у зв?язку з відсутністю інформації щодо дати останньої повірки індивідуальні засоби обліку гарячої води було знято з обліку в програмному комплексі для проведення розрахунків за житлово-комунальні послуги. проведення розрахунків за житлово-комунальні послуги.
З серпня 2021 року нарахування за послугу з постачання гарячої води по вищезазначеній кварти, проводяться згідно з показаннями будинкового засобу обліку як для квартири, яка не має квартирний засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 22.07.2008 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі договору №602-18 від 11.10.2018 про відступлення права вимоги (цесії) ПАТ «Київенерго» передало право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат, що отримані ПАТ «Київенерго» за період з 01.08.2018 року до дати укладання цього договору - Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».
Відповідно до Витягу (Додатку № 1 до договору відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 до позивача перейшло право вимоги за кімнатою АДРЕСА_3 , у розмірі 10643 грн. - заборгованість за послуги з центрального гарячого водопостачання.
Надання послуг відповідачам здійснювалось на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, який був опублікований 31.07.2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 року (4511).
Відповідно до п. 45 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загального боргу.
Встановлено, що з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
Позивачем підготовлено та опубліковано договір про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року №34 (5085).
Згідно з розрахунком за адресою: АДРЕСА_1 , до 01.05.2018 обліковується заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 10643 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 398,89 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1585,81 грн.
Згідно з розрахунком за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.05.2018 по 31.10.2021 обліковується заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 54390,19 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3% річних у розмірі 2038,51 грн. та інфляційні втрати у розмірі 8104,14 грн.
Згідно з розрахунком за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.11.2021 по 31.03.2025 обліковується заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 1725,56 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3% річних у розмірі 18,83 грн., пеня у розмірі 22,91 грн. та інфляційні втрати у розмірі 77,30 грн.
Згідно з розрахунком за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.11.2021 по 31.03.2025 обліковується заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 118722,64 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3% річних у розмірі 3885,70 грн., пеня у розмірі 4727,60 грн. та інфляційні втрати у розмірі 15889,11 грн.
Згідно з розрахунком за адресою: АДРЕСА_1 , обліковується заборгованість зі сплати за абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 223,28 грн., зі сплати за абонентське обслуговування за послуги з постачання гарячої води у розмірі 712,80 грн.
Як вбачається з розрахунків заборгованості відповідач частково здійснювали оплату за надані послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку встановленому законодавством.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч.2 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
На виконання вказаних вимог позивачем на своєму вебсайті https://kte.kmda.gov.ua/ був опублікований текст Договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
Згідно з ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води включає в себе також й плату за абонентське обслуговування.
Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту умов вказаних договорів є факт отримання послуг споживачем.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що власники (співвласники) приміщень у будівлі, в якій окремі приміщення є самостійними об'єктами нерухомого майна, у разі приєднання такого будинку (будівлі) до зовнішніх інженерних мереж або обладнання такого будинку (будівлі) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання зобов'язані забезпечити оснащення належних їм приміщень вузлами розподільного обліку відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води, крім випадків, передбачених частинами п'ятою - сьомою цієї статті.
Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» встановлено комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до вимог частини другої статті 3 цього Закону:
1) обсяг споживання теплової енергії визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря;
2) обсяги споживання гарячої чи питної води визначаються за показаннями вузлів розподільного обліку, а у разі їх відсутності - за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування. Загальний обсяг споживання гарячої або питної води у такій будівлі визначається як сума обсягу, визначеного за допомогою вузлів розподільного обліку та розрахункового обсягу, визначеного за нормою споживання для споживачів, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.
Відповідно до ч. 1 - 4, 6 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.
При цьому для цілей розподільного обліку відповідно до цієї статті права та обов'язки споживачів поширюються також на власників майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку:
1) загальний обсяг теплової енергії, що надходить до індивідуального теплового пункту, зменшується на обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, визначений на підставі показань відповідних вузлів обліку, а в разі їх відсутності - за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
2) обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
3) загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об'єму) таких споживачів.
Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті;
4) показання приладів - розподілювачів теплової енергії використовуються при розподілі виключно за умови, що такими приладами оснащено не менш як 50 відсотків опалювальних приладів (крім розташованих у приміщеннях (місцях) загального користування багатоквартирних будинків) у будівлі;
5) для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об'єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії, яка визначається згідно з методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
6) обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, визначається за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого нежитлового приміщення, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна) або за рішенням співвласників будівлі - за іншим принципом, визначеним цією методикою;
7) співвласниками багатоквартирного будинку або іншої будівлі, де налічуються два або більше споживачів, можуть установлюватися поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами (у наріжних квартирах (приміщеннях), квартирах (приміщеннях), розташованих на перших і останніх поверхах будівель тощо) відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
8) у разі якщо у багатоквартирному будинку, оснащеному вузлом (вузлами) комерційного обліку, фактична температура повітря в окремих квартирах (приміщеннях), не оснащених вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії, нижча за нормативну, виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, здійснює перерозподіл спожитих обсягів за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, таким чином:
якщо встановлено факт несанкціонованого втручання окремих споживачів у внутрішньобудинкову систему опалення та/або гарячого водопостачання, яка використовується для цілей опалення, що призвело до її розбалансування, обсяг теплової енергії або гарячої води, необхідний для досягнення нормативної температури в приміщенні (приміщеннях), перерозподіляється на таких споживачів;
в іншому випадку такий обсяг теплової енергії або гарячої води перерозподіляється пропорційно до площі (об'єму) квартир (інших приміщень) на споживачів, житлові приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії.
Обсяги спожитої у будівлі гарячої, питної води, визначені за допомогою вузлів комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляються між споживачами з урахуванням того, що:
1) у разі якщо частина води була витрачена на полив клумб і газонів, прибирання місць загального користування тощо та/або гарячої води - на прибирання місць загального користування тощо, обсяг відповідно питної, гарячої води, що розподіляється між споживачами, зменшується на обсяг, витрачений на такі загальнобудинкові потреби, визначений на підставі показань відповідних вузлів обліку;
2) у разі якщо приміщення всіх споживачів у будівлі оснащені вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби) розподіляється між споживачами відповідно до обсягу споживання за показаннями вузлів розподільного обліку.
Якщо виникає різниця між показаннями вузла комерційного обліку та обсягом гарячої, питної води, визначеним як сума показань вузлів розподільного обліку, така різниця розподіляється відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
3) у разі якщо жодне приміщення у будівлі не оснащене вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби) розподіляється між споживачами пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами;
4) у разі якщо частина приміщень у будівлі оснащена вузлами розподільного обліку гарячої, питної води, а частина - не оснащена, обсяг відповідної комунальної послуги, спожитий споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку, встановлюється у розмірі, визначеному за допомогою таких вузлів, а загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби та споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку) розподіляється між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку, пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами.
Розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Відповідно до п. 9, 10 Розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг від 22.11.2018 № 315 у разі, якщо окреме приміщення будівлі/будинку, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна, має окремий інженерний ввід зовнішньої інженерної мережі або окреме відгалуження перед вузлом комерційного обліку та не оснащене вузлом обліку комунальної послуги, то
при наданні цьому приміщенню послуги з постачання теплової енергії, обсяг спожитої цим приміщенням теплової енергії визначається як різниця між фактичним обсягом спожитої у будівлі/будинку теплової енергії у розрахунковому періоді (розраховується відповідно до формули 11 цієї Методики) та показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії у будівлі/будинку. Визначений таким чином обсяг споживання теплової енергії не враховується до показань вузла комерційного обліку та не приймає участь в загальному розподілі комунальної послуги у будівлі/будинку. Якщо у будівлі/будинку є декілька зазначених приміщень, то така різниця розподіляється на ці приміщення пропорційно до їх загальних/опалювальних площ/об'ємів;
при наданні цьому приміщенню послуги з постачання гарячої води, централізованого водопостачання обсяг спожитої цим приміщенням комунальної послуги визначається за нормою споживання комунальної послуги, що установлена органом місцевого самоврядування. Окрім визначеного таким чином обсягу спожитої комунальної послуги цьому приміщенню додатково здійснюється донарахування частки обсягів гарячої/холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби.
Базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії.
У разі, якщо відомості про опалювану площу не були надані споживачем, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у разі відсутності у ньому інформації про окремі приміщення - за даними, зазначеними у документах, що посвідчують право власності на такі приміщення.
За рішенням власників (співвласників) базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії може бути фактичний опалюваний об'єм приміщень у метрах кубічних. У такому разі у всіх формулах замість значення площі (суми площ) використовується значення об'єму (суми об'ємів).
Опалюваний об'єм визначається як добуток опалюваної площі приміщення на висоту стелі згідно з технічним паспортом приміщення.
Відповідно до п. 1, 2 Розділу ІІ Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг від 22.11.2018 № 315 загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд) визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.
Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку гарячої води (Vгвпбуд) визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку ГВП або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.
Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку холодної води (Vв.п.буд) визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку централізованого водопостачання або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.
Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії (Qбуд) розподіляється на загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд) та загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі/будинку на гаряче водопостачання (Qгвпбуд).
Загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі/будинку на гаряче водопостачання (Qгвпбуд) визначається за допомогою вузла обліку теплової енергії або розрахунково, як приведений до обсягу теплової енергії загальний обсяг спожитої будівлею/будинком гарячої води (Vгвпбуд).
Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення (Qопбуд) у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень (Qпр), забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (Qопз.п.б) будівлі/будинку та сумарного обсягу теплової енергії (Уi Qвідкл.і), що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, у відповідності до формули.
Відповідно до п. 1, 3 Розділу ІІІ Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг від 22.11.2018 № 315 загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень у розрахунковому періоді (Qопбуд) визначається так:
за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) за його наявності;
розрахунковим методом у разі тимчасового виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку (Qопбуд.розр) відповідно до розділу XI цієї Методики;
розрахунковим методом у разі відсутності вузла комерційного обліку за нормою споживання теплової енергії у будівлі/будинку. Такий обсяг споживання теплової енергії у будівлі/будинку підлягає щомісячному коригуванню виконавцем за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря у відповідності до формул 10, 11 цього розділу.
Визначення обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку, обладнаній системою автономного теплопостачання, здійснюється за показаннями вузла обліку на виході з автономної теплогенеруючої або когенераційної установки.
Розподілу підлягають обсяги спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у відповідності до складових формул 1, 2, наведених у пункті 2 розділу II цієї Методики, залежно від категорії приміщення, надання йому комунальної послуги з постачання теплової енергії на опалення, наявності/відсутності та типу приладів розподільного обліку теплової енергії, дотримання температури повітря в опалюваному приміщенні в нормативно допустимому діапазоні, наявності/відсутності приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.
Відповідач від послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, у встановленому чинним законодавством порядку, не відмовився.
Враховуючи обставини, встановлені судом у сукупності з наданими доказами, суд вважає, що відповідач, є споживачем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, які надає КП «Київтеплоенерго».
Також суд зауважує, що КП «Київтеплоенерго» правомірно набуло право вимоги до відповідачів за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої, які надавалися ПАТ «Київенерго» до 01.05.2018.
З огляду на правовідносини, які склалися між сторонами, на відповідача, як боржника у зобов'язанні за укладеним договором, покладено обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, а позивач, як кредитор у зобов'язанні за укладеним договором має право вимагати сплату грошей за надані послуги.
Відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг.
Також суд звертає увагу, що позивачем надані достатні, належні та допустимі докази на підтвердження наявності та розміру заборгованості відповідача за надані позивачем послуги з централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Відповідач не надав до суду доказів того, що він не користувався, наданими позивачем послугами, що його кімната обладнана індивідуальними засобами обліку, які у передбаченому законодавством порядку прийняті на облік позивачем, також відповідачем не спростовано розмір заборгованості та не надано контррозрахунку розміру заборгованості за надані послуги.
Доводи представника відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки є беззмістовними та спростовуються вищенаведеним.
Таким чином, з відповідача підялгає стягненню заборгованість за надані послуги в повному розмірі.
Щодо вимог про стягнення з відповідача за період з січня 2024 року по січень 2025 року інфляційних втрат, пені та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості з наданих послуг, суд відзначає наступне.
На спірні правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення виконання зобов'язання.
Оскільки відповідач несвоєчасно здійснював платежі за надані комунальні послуги, то він зобов'язаний сплатити пеню на користь виконавця цих послуг.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних, пені та інфляційних втрат від суми заборгованості за житлово-комунальні послуги підлягають задоволенню, оскільки нараховані правильно з урахуванням вимог постанови КМУ від 05.03.2022 №206.
Щодо заяви представника відповідача про застосування строків давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
В силу ч. 1, 5 ст. 261, ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
02.04.2020 набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положения» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що про наявність порушення своїх прав та необхідність їх захисту в судовому порядку КП «Київтеплоенерго» стало відомо після укладення договору № 602-18 про відступлення права вимоги від 11 жовтня 2018 року, суд відхиляє посилання представника відповідача щодо спливу позовної давності.
Зазначене дає підстави для висновку, що строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача заборгованості не пропущений, оскільки на час подання позовної заяви у травні 2025 року, такий строк був продовжений, а потім зупинений вищевказаними нормами законодавства.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3347,49 грн., у зв'язку з документальним підтвердженням його понесення.
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за період до 01.05.2018 за послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 10643 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 398,89 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1585,81 грн.; за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 54390, 19 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 2038,51 грн. та інфляційні втрати у розмірі 8104,14 грн.; за період з 01.11.2021 за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 1725,56 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 18,83 грн., пеня у розмірі 22,91 грн. та інфляційні втрати у розмірі 77,30 грн.; за період з 01.11.2021 за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 118722,64 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 3885,70 грн., пеня у розмірі 4727,60 грн. та інфляційні втрати у розмірі 15889,11 грн., зі сплати за абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 223,28 грн., зі сплати за абонентське обслуговування за послуги з постачання гарячої води у розмірі 712,80 грн., що разом становить 223166 (двісті двадцять три тисячі сто шістдесят шість) грн. 27 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 3347 (три тисячі триста сорок сім) грн. 49 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», місцезнаходження: м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення складене 22.10.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова