справа № 752/16096/18
провадження №11-кп/991/119/25
21 жовтня 2025 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
прокурора ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві у порядку ст.401 КПК у кримінальному провадженні №42018000000000687 від 26 березня 2018 року клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_7 про зміну обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу в частині покладених додаткових обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК,
Зміст вироку в частині застосування запобіжного заходу та покладених обов'язків.
За вироком Вищого антикорупційного суду від 11 червня 2025 року ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні передбаченого ч.3 ст.368 КК злочину та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк 3 роки, з конфіскацією всього належного їй майна, вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, речових доказів та процесуальних витрат.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_5 залишено без змін запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 140 960 грн., також покладено строком на два місяці обов'язки здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, не виїжджати без дозволу прокурора або суду за межі міста Києва та Київської області, а також носити електронний засіб контролю.
21 липня 2025 року за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_5 , її захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на вирок Вищого антикорупційного суду від 11 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30 липня 2025 року задоволено клопотання прокурора та подовжено до набрання вироком законної сили строк дії обов'язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_5 , а саме:
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- не виїжджати без дозволу прокурора або суду за межі м.Києва та Київської області;
- носити електронний засіб контролю.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала клопотання.
29 вересня 2025 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду звернувся захисник обвинуваченої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 з клопотанням про скасування обов'язків, покладених на обвинувачену вироком, а саме:
- не виїжджати без дозволу прокурора або суду за межі м.Києва та Київської області;
- носити електронний засіб контролю.
В обґрунтування зазначеного клопотання захисник посилався на наступні доводи.
ОСОБА_5 з 05 липня 2022 року проходить службу в Збройних Силах України за мобілізацією. За наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26 вересня 2025 року №273 ОСОБА_5 відповідно до бойового розпорядження повітряного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " Повітряних Сил Збройних Сил України від 25 вересня 2025 року №7618т, бойового наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26 вересня 2025 року №313т/бг, рапорту майора ОСОБА_9 від 20 вересня 2025 року зобов'язана з 01 жовтня 2025 року до окремого розпорядження вибути до визначеного позиційного району у оперативне підпорядкування повітряного командування " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", з метою виконання бойових (спеціальних) завдань за призначенням, для посилення протиповітряного прикриття важливих об'єктів держави та об'єктів критичної інфраструктури.
Покладені на ОСОБА_5 обов'язки носити електронний засіб контролю та не виїжджати без дозволу прокурора або суду за межі м.Києва та Київської області очевидно перешкоджають та унеможливлюють виконання наказу/бойового розпорядження командування, спрямованих на захист країни в умовах збройної агресії, який має явний пріоритет.
Зауважував, що протягом всього строку притягнення до кримінальної відповідальності з травня 2018 року ОСОБА_5 не допускала неналежної процесуальної поведінки. Оскільки вона є військовослужбовцем її перешкоджання кримінальному провадженню шляхом переховування від суду можливо лише у формі скоєння військового злочину (самовільного залишення місця служби/дезертирства та невиконання наказу командира) за що передбачене покарання від 5 до 12 років позбавлення волі.
Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисники в судовому засіданні подане клопотання підтримали, просили задовольнити у повному обсязі з зазначених у ньому підстав.
Прокурор в судовому засіданні, посилаючись на безпідставність поданого стороною захисту клопотання, просила відмовити у його задоволенні.
Мотиви та висновки суду.
Обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, мають право подати клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК та покладених на нього судом, чи про зміну способу їх виконання (ч.1 ст.201 КПК).
Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч.4 ст.201 КПК).
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч.1, 2 ст.331 КПК).
Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням, в той же час ст.201 КПК вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
Відтак, підставою для зміни запобіжного заходу є виникнення після постановлення судового рішення про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому в контексті розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не переглядає рішення про його застосування, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв'язку з плином часу. Такий висновок опосередковано ґрунтується на приписах ч.5 ст.201 КПК, які унеможливлюють подання обвинуваченим чи його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
Таким чином, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам та суду, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст.194 КПК).
Системний аналіз положень ст.194, 201 КПК свідчить про те, що підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням обвинуваченого чи захисника можуть бути нові обставини, що виникли після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу, які зокрема свідчать про зменшення або ж нівелювання встановлених у провадженні ризиків та/або впливають на виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків або які вказують на зміни в майновому чи сімейному стані обвинуваченого чи зміни в інших суттєвих обставинах, що враховувалися під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Такі ж підстави можуть бути враховані судом в конкретній справі при вирішенні питання про зменшення розміру застави, який було визначено раніше за судовим рішенням. Тобто суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу та не переглядає відповідне судове рішення, а на підставі наданих учасниками провадження відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до особи запобіжний захід.
З огляду на зазначені положення закону під час вирішення клопотання про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу та покладених на нього судом додаткових обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК, підлягає встановленню в межах доводів відповідного клопотання існування обставин, про які не було відомо сторонам або суду, та які не були предметом оцінки під час прийняття рішення про застосування відповідного запобіжного заходу, або виникли після постановлення такого рішення нові обставини, що свідчать про зменшення встановлених ризиків.
Дослідивши матеріали провадження, заслухавши учасників кримінального провадження, надаючи оцінку обґрунтованості клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави в частині скасування покладених на обвинувачену обов'язків, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено, що 24 травня 2018 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва, до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 140 960 грн., яку надалі внесено ОСОБА_10 .
За вироком Вищого антикорупційного суду від 11 червня 2025 року ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні передбаченого ч.3 ст.368 КК злочину та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, до набрання вироком законної сили ОСОБА_5 залишено без змін запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 140 960 грн., також покладено строком на два місяці обов'язки здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, не виїжджати без дозволу прокурора або суду за межі міста Києва та Київської області, а також носити електронний засіб контролю.
Вказане судове рішення в частині застосування запобіжного заходу та покладання на обвинувачену обов'язків мотивовано тим, що до набрання вироком законної сили існує обґрунтована ймовірність переховування обвинуваченої від суду, з метою уникнення визначеного судом покарання у виді позбавлення волі. Такий ризик є реальним та доволі високим із огляду на ухвалення судом саме обвинувального вироку, що пов'язаний з призначенням обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі. До того ж, відсутні будь-які відомості про заборону обвинуваченій перетинати державний кордон в умовах дії воєнного стану. Майновий стан ОСОБА_5 дозволяє їй переховуватись від суду впродовж тривалого часу. Судом також враховано вік обвинуваченої, міцність соціальних зв'язків в місці її постійного проживання, належну процесуальну поведінку під час судового розгляду. Під час ухвалення вироку судом враховано, в тому числі, позитивну характеристику обвинуваченої за місцем роботи та військової служби, її нагороди, як обставини, що істотно знижують її суспільну небезпечність.
Також, як вже зазначалось, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30 липня 2025 року задоволено клопотання прокурора та подовжено до набрання вироком законної сили строк дії обов'язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_5 . Задовольняючи клопотання прокурора, суддя-доповідач, врахувавши, в тому числі, належну процесуальну поведінку обвинуваченої під час досудового розслідування та судового розгляду, дійшов висновків, що заявлений стороною обвинувачення ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватись від суду, не зменшився та продовжує існувати, а продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинувачену вироком суду до набрання цим вироком законної сили є необхідним та мінімально можливим для забезпечення дієвості кримінального провадження в умовах, що склалися.
В той же час, в обґрунтування необхідності скасування покладених на обвинувачену обов'язків захисник посилався на внесення застави в повному обсязі, належну процесуальну поведінку та проходження обвинуваченою військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період.
Відтак, доводи, на які посилався захисник обвинуваченої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 у поданому ним клопотанні є аналогічними тим, яким вже надавалась оцінка під час постановлення вищевказаної ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30 липня 2025 року та вироку Вищого антикорупційного суду від 11 червня 2025 року. Інших, належних доказів, які б вказували на наявність нових обставини, що виникли після постановлення зазначених судових рішень щодо застосування запобіжного заходу та покладених на обвинувачену обов'язків, які зокрема свідчать про зменшення або ж нівелювання встановлених у провадженні ризиків та/або впливають на виконання обвинуваченою її процесуальних обов'язків або які вказують на зміни в інших суттєвих обставинах, що враховувалися під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу, стороною захисту суду не надано та під час розгляду клопотання не встановлено. Так само суду не надано доказів на підтвердження того, що покладені судом на обвинувачену обов'язки унеможливлюють або іншим чином ускладнюють виконання нею наказів та/або бойових розпоряджень військового командування під час військової служби, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування обов'язків, покладених на обвинувачену вироком суду до набрання цим вироком законної сили, які є необхідними та мінімально можливим для забезпечення дієвості кримінального провадження в умовах, що склалися.
Доводи клопотання про належну процесуальну поведінку обвинуваченої під час досудового розслідування та судового розгляду також не заслуговують на увагу, адже це лише свідчить про ефективність раніше застосованого до неї запобіжного заходу та при наявності обвинувального вироку суду не може вказувати на зниження ризику можливого ухилення обвинуваченої від відбування покарання.
З огляду на вищевикладене, подане клопотання не підлягає задоволенню, а відтак керуючись ст.201, 376, 532 КПК, колегія суддів
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ _____________ ______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3