Номер провадження 22-ц/821/1345/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №697/1416/24 Категорія: 304090200Скирда Б. К.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
21 жовтня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Новікова О.М., Фетісової Т.Л.
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА»;
відповідач: ОСОБА_1 ;
особа, яка подає апеляційну скаргу - представника ОСОБА_1 - адвоката Хорошун Оксана Володимирівна;
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хорошун Оксани Володимирівни на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 07 травня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
ТОВ «КФ.ЮА» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.02.2020 між ТОВ «КФ.ЮА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200215269.
Відповідно до положень п. 3.1 договору, позивач на умовах договору та правил надає клієнту грошові кошти у сумі, визначеній п. 5 договору, а клієнт в свою чергу зобов'язується повернути грошові кошти у встановлений цим договором строк та сплатити проценти згідно відсоткової ставки за кожен день користування, визначеної п. 5.3 даного договору. Кредит надається позичальнику на визначені ним особисті цілі. Згідно з п.п. 5 п. 5 договору, заборгованість має бути сплачено до 14.03.2020.
Відповідно до умов договору, базова процентна ставка становить 1,00% (в день). Процентна ставка у разі користування кредитом поза межами строку дії договору 2,50% (в день).
Відповідно до пункту «****» договору, сторони погодили, що у випадку користування кредитом після дати погашення договору, вказаної у п.п. 5 п. 5 договору, умови щодо нарахування процентної ставки (п. 5 договору) не застосовується, а застосовується розмір процентної ставки визначений у п.п. 11 п. 5 договору. Під час процентною ставкою, яка застосовується в разі користування кредитом поза межами строку дії договору, маються на увазі проценти в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Таким чином, у разі неповернення позики у визначені договором строки, позивач має право стягнути заборгованість з урахуванням відсотків (ч. 2 ст. 625 ЦК України). При цьому, сторони дійшли згоди щодо зміни передбаченої ЦК України відсоткової ставки та встановленні її на рівні 912,50% річних (2,50 % * 365 днів = 912,50%).
14.02.2020 року на виконання умов договору позивачем було передано відповідачу грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн., що підтверджується актом про видачу грошових коштів.
Натомість, відповідач не виконав свої зобов'язання, не сплатив (не повернув) грошові кошти в повному обсязі в порядку та у строки визначені умовами договору, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 33 642,58 грн., з яких: 6 750 грн. - тіло кредиту; 1 330,08 грн. - інфляційне збільшення за період 15.03.2020-23.02.2022; 250,00 грн. - проценти; 25 312,50 грн. - проценти поза межами строку дії договору за період 15.03.2020-23.02.2022.
За вказаних обставини, позивач ТОВ «КФ.ЮА» просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200215269 від 14.02.2020 року у розмірі 33642,58 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Рішенням Канівський міськрайонний суд Черкаської області від 07 травня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КФ.ЮА» заборгованість за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200215269 від 14.02.2020 року у розмірі 33642,58 грн., з яких: 6750,00 грн. - тіло кредиту; 250,00 грн. - проценти; 1330,08 грн. - інфляційне збільшення; 25312,50 грн. - проценти поза межами строку дії договору. Вирішено питання про судові витрати.
Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «КФ.ЮА» суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за договором, що свідчить про неналежне виконання останньою умов укладеного договору, а також позивачем доведені позовні вимоги, які знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, та відповідачем не спростовано належними доказами виконання договору.
Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_1 - адвокат Хорошун О.В. подав апеляційну скаргу в якій просить змінити рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 07.05.2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом поза строком дії договору, а саме стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «КФ.ЮА» заборгованість за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200215269 від 14.02.2020 року проценти поза межами строку дії договору в розмірі 6750,00 грн.
Апелянт зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 сплатила на користь позивача кошти з лютого по травень 2020 року, про що свідчать копії фіскальних чеків на загальну суму 7150,00 грн., які не зараховані в тіло кредиту, а є погашенням відсотків і лише 250 грн. зараховано на погашення тіла кредиту.
Розмір кредиту складає 6750,00 грн., вказані кошти мали бути повернуті разом з відсотками за користування кредитом (ставка 1,99%) через 30 днів.
Після закінчення дії договору, у зв'язку з невиконанням зобов'язань, кредитодавець почав нарахування боржнику відсотків за п. 5 договору за процентною ставкою 2,50% в день, яка за умовами договору визначена саме як міра відповідальності по ст. 625 ЦК України. Розмір нарахованих відсотків, станом на 13.06.2024 року склав 25312,50 грн., що майже в чотири рази перевищило розмір кредиту.
Стягнення заявленої суми процентів після закінчення дії договору, з огляду на непропорційність з розміром кредиту, матиме наслідком не компенсація майнових втрат кредитодавця, а його певне збагачення за рахунок позичальника, що є несправедливо відносно боржника.
Суд не звернув увагу на те, що припинення виконання взятих на себе кредитних зобов'язань сталося внаслідок обставин, що не залежали від відповідача, оскільки остання є особою похилого віку, пенсіонером, хворіла та не мала можливості вчасно повернути кредит.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 07.052025 року оскаржується відповідачем ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за відсотками поза межами строку дії договору № 000200215269 за період з 15.03.2020 року - 23.02.2022 року у розмірі 25312,50 грн., а тому рішення суду в іншій частині судом апеляційної інстанції не переглядається відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «КФ.ЮА» в частині стягнення заборгованості за відсотками поза межами строку дії договору № 000200215269 за період з 15.03.2020 року - 23.02.2022 року у розмірі 25312,50 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відсотки за вказаний період нараховані за правилами ст. 625 ЦК України та відповідно до умов договору позики.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626 та 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.
Якщо можливість стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування передбачено умовами кредитного договору, який укладено між сторонами, то є правильним і обґрунтованим висновок суду про наявність підстав для стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування (постанова Верховного Суду від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20).
З матеріалів справи вбачається, що 14.02.2020 року між позивачем ТОВ «КФ.ЮА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200215269 (а.с.6).
Відповідно до п.3.1. вказаного договору, товариство на умовах цього договору та правил надає клієнту грошові кошти у сумі, визначеній п. 5. договору, а клієнт в свою чергу зобов'язується повернути грошові кошти у встановлений цим договором строк та сплатити проценти згідно відсоткової ставки за кожен день користування, визначеної п. 5.3. даного договору. Кредит надається позичальнику на визначені ними особисті цілі.
Відповідно до п. 4.2. договір припиняється в разі його фактичного виконання сторонами у строк, передбачений договором, в разі дострокового погашення позичальником заборгованості або в разі відмови позичальника від договору.
Згідно з п. 4.3. договору, клієнт зобов'язаний погасити заборгованість не пізніше останнього дня дії договору, зазначеного у розділі 5 цього договору.
Відповідно до розділу 5 «Умови надання позики на умовах фінансового кредиту» вказаного договору: загальний розмір кредиту - 7 000,00 грн.; вид кредиту - пенсійний Offline_30_днів; схема погашення - класична; дати видачі кредиту - 14.02.2020 року; класична схема; строк дії договору - з 14.02.2020 року по 14.03.2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань за цим договором; можливість пролонгації - дозволено; мета - споживчі цілі; процентна ставка в день - 1,00%; процентна ставка в день, у разі прострочення - 2,50%.
Відповідно до п. 5.2. договору, повернення кредиту, сплата процентів та неустойки (штрафу, пені) здійснюється клієнтом готівкою у касах відділень товариства, що вказані на офіційному сайті товариства; через банк або платіжні термінали; за допомогою сервісу «Погашення онлайн» офіційного сайту товариства.
Згідно з п. 5.3. договору, розпис сукупної вартості кредиту: процентна ставка в день - 1%, 70 грн.; реальна річна процентна ставка - 366,00%; загальна (орієнтовна) вартість кредиту - 9 100,00 грн.; тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до п. 8.2. договору, виконання зобов'язань клієнта перед товариством за договором забезпечується неустойкою (пеня та штраф). У випадку порушення клієнтом умов цього договору, товариство має право нарахувати такі види неустойки: період нарахування з 41 календарного дня прострочення кредиту, пеня за кожен день прострочення 2,5%.
Відповідно до розділу 9 договору, графік платежів: дата платежу 14.03.2020 року; період користування 30 днів; сума платежу 9 100,00 грн.; сума основного боргу 7 000,00 грн.; сума процентів 2 100,00 грн.
ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту «Пенсійний Offline_30_днів», в якому викладені умови надання позивачем ТОВ «КФ.ЮА» коштів відповідачу у позику. Відповідно до паспорта споживчого кредиту Пенсійний Offline_30_днів: строк кредитування - 5-30 днів; мета отримання кредиту - споживчі цілі; тип процентної ставки - фіксована; процентна ставка, відсотків річних - 366,00% річних; загальні витрати за кредитом: з розрахунку 7 000,00 грн. на 30 днів: 2 100,00 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом: з розрахунку 7 000,00 грн. на 30 днів: 9 100,00 грн.; реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 366,00% (а.с.8).
Отже, сторони в передбаченій законом письмовій формі уклали договір, узгодили у ньому всі істотні умови, позичальниця погодилася з ними, власноручно підписавши правочин.
Як вбачається з акту про видачу грошових коштів від 14.02.2020 року, відповідач ОСОБА_1 отримала від ТОВ «КФ.ЮА» на підставі кредитного договору № 000200215269 від 14.02.2020 року грошові кошти у сумі 7 000,00 грн. та розрахунковий документ (а.с.9).
Таким чином, ТОВ «КФ.ЮА» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вищевказаним договором, надавши відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти готівкою.
Відповідно до картки обліку виконання договору № 000200215269 від 14.02.2020 року станом на 13.06.2024 року, відповідач ОСОБА_1 09.03.2020 року сплатила позивачу ТОВ «КФ.ЮА» кошти у сумі 2 100,00 грн., з яких: 250,00 грн. - тіло кредиту, 1 750,00 грн. - проценти, а також 11.05.2020 року у сумі 100,00 грн., з яких: 100,00 грн. - проценти.
Заборгованість та нарахування за договором № 000200215269 від 14.02.2020 року станом на 13.06.2024 року складає 33 642,58 грн., з яких: 6 750,00 грн. - тіло кредиту; 250,00 грн. - проценти; 25 312,50 грн. - проценти поза межами строку дії договору (15.03.2020 року - 11.08.2020 року); 1 330,08 грн. - інфляційне збільшення (15.03.2020 року - 23.02.2022 року) (а.с.10).
Суд першої інстанції, на підставі наявних у справі доказів, надавши їм належну правову оцінку у відповідності до статті 89 ЦПК України правильно встановив обставини справи, а саме те, що ОСОБА_1 , отримавши від ТОВ «КФ.ЮА» кредитні кошти за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту, умов цього договору не дотрималась, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 33642,58 грн., яка підлягає стягненню.
Позивачем наданий розрахунок заборгованості (карта обліку договору), який узгоджується з умовами договору споживчого кредиту і є достатнім та допустимим доказом розміру заборгованості відповідача за цим договором.
Зокрема, позивачем нараховано на тіло кредиту в розмірі 7 000,00 грн.: проценти за 30 днів в межах строку договору по ставці 1,00% в день (7 000,00 грн. х 1,00% х 30 днів) = 2100,00 грн.; проценти за 150 днів понадстрокового користування кредитом, за період з 15.03.2020 року до 11.08.2020 року з врахуванням часткового погашення заборгованості боржником, по ставці 2,5% в день (6 750,00 грн. х 2,5% х 150 днів) = 25 312,50 грн.; а також інфляційні втрати за період понадстрокового користування кредитом за період з 15.03.2020 року по 23.02.2022 року в розмірі 1 330,08 грн.
Доводи апеляційної скарги щодо не з'ясування судом першої інстанції правової підстави нарахування процентної ставки за користування кредитом поза межами строку дії кредитного договору є безпідставними, оскільки сторони в договорі погодили та встановили розмір процентів поза межами строку кредитування відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 2,50%.
Отже, апеляційний суд погоджується з нарахованим позивачем розміром заборгованості по тілу кредиту, процентам та інфляційним збільшенням у загальному розмірі 33642,58 грн (6750+250+1330,08+25312,50).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростували, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги представника на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 02.05.2025 року, судові витрати слід залишити за відповідачем.
Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хорошун Оксани Володимирівни - залишити без задоволення.
Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 07 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді