Справа № 753/11079/25
Категорія 69
20 жовтня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Блащука А.М.,
при секретарі судового засідання Пащелопі Д.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
28 травня 2025 року позивач звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з зазначеним позовом в якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь позивача аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , року народження в розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення даного позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 10.12.2021, виданого Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ).
Фактично з відповідачем позивач не спілкується, спільного господарства не веде, шлюбних стосунків не підтримує.
З 09.06.2023 року до 01.12.2024 року відповідач добровільно сплачував аліменти у розмірі 3-4 тисячі грн., проте згодом відмовився від їх сплати. В подальшому питання по сплаті аліментів сторонами не вирішено.
На сьогоднішній день шлюб між позивачем та відповідачем у справі розірвано, однак з моменту фактичного припинення шлюбних відносин, між сторонами не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання їх неповнолітнього сина.
Позивач зазначає, що угоди про добровільну сплату аліментів на утримання дитини між позивачем та відповідачем досягнуто не було, відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, будь-які спроби переговорів з відповідачем стосовно вирішення цього питання результату не дають, внаслідок чого позивач змушена вирішувати питання в судовому порядку.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16.06.2025 справу за підсудністю направлено до Подільського районного суду м. Києва.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12.08.2025 відкрито провадження в цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання позивач не з'явилася, причини неявки суду не повідомила. Повідомлена належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, повідомлений належним чином.
У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сорін, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який зареєстрований Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 886.
У шлюбі у подружжя народилася дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане 10.12.2021 Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що було складено відповідний актовий запис № 2676.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 02.11.2023, справа № 758/11535/23 шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстровано 02.07.2021 Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що зроблено відповідний актовий запис № 886 - розірвано.
Відповідно до наданих матеріалів справи, інших неповнолітніх дітей на утриманні відповідач не має.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Окрім того, відповідач не позбавлений обов'язку утримувати своїх дітей. Разом з тим, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дітям відповідного розміру утримання не є у переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дітей, проте, безумовно, враховується судом при визначенні розміру аліментів.
Відповідно до ч.9 ст.7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Крім того, необхідно звернути увагу на ч.ч.1, 2 ст.76 ЦПК України, відповідно до яких доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Аліменти - це кошти на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити базові матеріальні умови для життя дитини: оплату харчування, одягу, предметів гігієни, шкільного приладдя, спожитих дітьми комунальних послуг, лікування нескладних захворювань та ін.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін, що сторони не змогли добровільно досягнути згоди про розмір сплачуваних аліментів, а також обов'язок утримувати дітей покладається рівною мірою на матір і батька.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Окремо необхідно звернути увагу, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ст.191 СК України).
Враховуючи викладене, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги потреби дитини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Оскільки позивач за даною категорією справ звільнений від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 142, 206, 263-265, 274-279, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 28.05.2025 і до досягнення молодшою дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп судового збору.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
- позивач - ОСОБА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Суддя А.М.Блащук