Справа № 541/1889/23
Провадження № 2/541/29/2025
22 жовтня 2025 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський Олександр Андрійович, розглянувши заяву представника відповідача адвоката Педорича Віталія Івановича про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, виділення у власність 1/2 частини домоволодіння та земельної ділянки в порядку спадкування, встановлення факту істотного збільшення у своїй цінності майна,
31 травня 2023 року до суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, виділення у власність 1/2 частини домоволодіння та земельної ділянки в порядку спадкування, встановлення факту істотного збільшення у своїй цінності майна.
Ухвалою судді Шатілової Л.Г. від 02 червня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання.
У подальшому, ухвалою від 20 січня 2025 року підготовче провадження по даній справі закрито, а справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Миргородського міськрайонного суду Іванко Л.С. №184/25 від 15.10.2025 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи в зв'язку із звільненням судді ОСОБА_3 із займаної посади згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 14.10.2025.
Автоматизованою системою документообігу суду справа передана на розгляд судді Городівського О.А. для продовження розгляду даної цивільної справи.
20.10.2025 до суду від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Педорича В.І., надійшла заява про відвід судді Городівського О.А. Представник зазначив, що існують обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді, оскільки представником позивача по справі є адвокат Продан Ірина Олександрівна, яка тривалий час працювала помічником судді Городівського О.А. в Миргородському міськрайонному суді Полтавської області.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частинами 2-4 статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Як вбачається з поданої заяви про відвід, підставою такого є перебування представника позивача по справі - адвоката ОСОБА_6 в трудових відносинах з Миргородським міськрайонним судом Полтавської області на посаді помічника судді Городівського О.А. з лютого 2016 по червень 2019. При цьому, жодні інші відомості в заяві не вказані.
Посилання на факт перебування ОСОБА_6 у трудових відносинах з Миргородським міськрайонним судом Полтавської області більше ніж 6 років тому, а саме на посаді помічника судді ОСОБА_5 , за умов відсутності інших обґрунтованих доказів, не може бути достатньою підставою для відводу судді. Враховуючи, що з моменту завершення трудових відносин судді з представником позивача ОСОБА_6 минуло понад шість років, не можна стверджувати, що вказана обставина має суттєвий вплив на об'єктивність судового розгляду в даній справі.
Окрім того, суд зазначає, що після звільнення ОСОБА_6 з посади помічника судді ОСОБА_5 у червні 2019 року, в судді були вже два інших помічники, з якими також підтримувалися виключно професійні відносини. Жодних інших контактів або особистих стосунків між суддею та ОСОБА_6 після її звільнення не було. Всі можливі форми взаємодії припинилися з моменту звільнення, і на сьогоднішній день не існує жодних підстав для визнання наявності будь-якої необ'єктивності чи упередженості з боку судді.
При цьому представник відповідача Педорич В.І. не надав жодних доказів або документів, які б спростовували зазначені обставини, або підтверджували, що між суддею Городівським О.А. та представником позивача - адвокатом ОСОБА_6 після завершення трудових відносин існують будь-які відносини, які могли б вплинути на неупередженість судді.
Як зазначає Рада суддів, закон прямо не називає у переліку осіб, стосунки з якими впливають на наявність конфлікту інтересу, осіб, пов'язаних з суддями дружніми стосунками, сусідськими відносинами, є кумами, осіб, які разом із суддями навчалися в освітніх закладах, були колегами протягом певного періоду, або іншим чином проводили тривалий час разом. У випадку існування приватного інтересу за участі таких осіб суддям рекомендується брати до уваги наступні обставини: характер знайомств з наведеними особами, тривалість дружніх, сусідських або інших особистих позаслужбових стосунків, наявність фактичного періодичного спілкування з цими особами та інші факти, які характеризують ступінь особистих стосунків судді.
Стаття 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи безстороннім судом. У зв'язку із цим Європейський суд з прав людини встановив об'єктивний і суб'єктивний критерії визначення неупередженості суддів.
Вирішальним при визнанні судді безстороннім є те, чи можуть бути об'єктивно виправдані побоювання учасників справи щодо заангажованості певного судді.
Для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Паунович проти Сербії» (№54574/07) суд зазначає, що за суб'єктивний критерій повинні братися до уваги особисті переконання і поведінка певного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі. Об'єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об'єктивно виправданим. У зв'язку з цим, слід мати на увазі, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну значимість або, іншими словами, «справедливість повинна не тільки вершитися, але має бути також очевидно, як вона вершиться».
Європейський суд з прав людини вказує, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
З аналізу наведених підстав відводу та долучених на його підтримання документів не вбачається того, що побоювання сторони відповідача щодо безсторонності судді Городівського О.А. є виправданими, оскільки відносини між ним та представником позивача ОСОБА_6 обмежувались суто трудовими відносинами, а жодних інших обставин, які б впливали не неупередженість та об'єктивність судді не існує.
Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача адвоката Педорича Віталія Івановича від 20 жовтня 2025 року про відвід судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівського Олександра Андрійовича вважаю необґрунтованою.
Справу передати керівнику апарату Миргородського міськрайонного суду Полтавської області для визначення в порядку, встановленому ст.ст. 14, 33 ЦПК України, іншого складу суду, на розгляд якого буде передано заяву про відвід головуючого судді.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: О. А. Городівський