КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/8643/25
Провадження № 1-кс/552/2130/25
22.10.2025 м. Полтава
Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава скаргу голови ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ БЕБ у Полтавській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 07.10.2025 за вих. № 07/10/2025-3-13,
встановив:
20.10.2025 голова ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 звернувся до Київського районного суду м. Полтави зі скаргою на бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань посилаючись на те, що 07.10.2025 за вих. № 07/10/2025-3-13 ним, як головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» засобами електронної пошти з офіційної електронної адреси ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» на офіційну електронну пошту ТУ БЕБ у Полтавській області було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення.
У порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за заявою про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР не внесені, його не повідомлено про початок досудового розслідування. Просить зобов'язати уповноважених осіб органу досудового розслідування ТУ БЕБ у Полтавській області внести відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за заявою голови ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 від 07.10.2025 за вих. № 07/10/2025-3-13 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, зазначивши у скарзі, що просить суд проводити розгляд скарги за його відсутності, однак суд у встановленому законом порядку повідомив заявника про час та місце розгляду.
Представник ТУ БЕБ у Полтавській області надав суду заперечення проти задоволення скарги. Вказав, що заява ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» від 07.10.2025 розглянута у встановлений законом строк, про що ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» надана вичерпна відповідь. Також зазначено, що події описані в заяві не містять вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Просив справу розглянути у його відсутності.
Розглянувши надані матеріали поданої скарги та заперечень на неї, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
У статті 303 КПК України визначено порядок оскарження бездіяльності, яка може полягати, зокрема, в бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 1 розділу 3 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298, унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про: заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України.
В поданій до слідчого судді скарзі заявник, посилаючись на ст. 303 КПК України, оскаржує бездіяльність слідчого Територіального управління БЕБ у Полтавській області, стверджуючи, що останнім не внесено відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за поданою 07.10.2025 за вих. № 07/10/2025-3-13 заявою про вчинене кримінальне правопорушення.
Відповідно до заяви від 07.10.2025 зазначив, що колишній директор Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України - ОСОБА_4 , використовуючи свої службові повноваження, фактично перетворив науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, яка мала фіксувати збитки від російської агресії, на інструмент особистого збагачення. Під його керівництвом інститут систематично затягував проведення судових експертиз, надавав пріоритет комерційним замовленням, а кошти від прискорення робіт виводились через підконтрольну громадську організацію. Крім того, ОСОБА_4 здійснив радикальні кадрові зміни, у результаті яких було звільнено більшість висококваліфікованих експертів, а їхні місця зайняли особи без належного досвіду, що призвело до зниження якості експертних досліджень і підриву довіри до інституту. Ігнорування письмових запитів суду та затягування виконання експертиз у кримінальних та цивільних провадженнях свідчить про зловживання службовим становищем і створення штучних перешкод для правосуддя. Фактично ДніпроНДІСЕ під керівництвом ОСОБА_4 перетворився з державної експертної установи, покликаної захищати інтереси держави та громадян, на комерційний центр, що працював на користь приватних осіб і власного збагачення директора. Така діяльність підривала ефективність досудових розслідувань, створювала ризики для відновлення справедливості у справах, пов'язаних із збитками від воєнної агресії, і загалом шкодила авторитету державних інститутів у сфері правосуддя.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Згідно п. 1 розділу 2 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення від 30.06.2020 № 298 до Реєстру вносяться відомості, в тому числі, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Отже, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Зазначене цілком узгоджується із висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, наведеними у постановах від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), від 20.04.2023 (справа № 373/18/23).
Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Указане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 (справа № 818/1526/18) та від 24.04.2019 (справа № 818/15/18) зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У скарзі ОСОБА_3 відсутня конкретна інформація щодо протиправних дій ОСОБА_4 . Заява не містить конкретних фактів, що свідчать про вчинення правопорушень. Сама по собі не мотивована незгода заявника із діяльністю вищевказаної особи, не свідчить про вчинення ним кримінальних правопорушень.
Указане позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
Крім того, кожне висловлене твердження у заяві по злочин (організована злочинна група, незаконні фінансові операції, легалізація доходів та інше) повинно бути підтверджено будь-якими розумними поясненнями, які можливо перевірити та/або доданими матеріалами.
Лише самих відомостей, викладених у заяві та не підтверджених конкретними фактами та доказами, на переконання слідчого судді, не достатньо на підтвердження наявності ознак скоєння злочинів.
Окрім цього, суд вказує, що відповідно до відповідно до вимог ч. 3 ст. 216 КПК України детективи органів Бюро економічної безпеки України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених:
1) статтями 199, 200, 201-1, 201-3, 201-4, 203-2, 204, 205-1, 206, 212, 212-1, 218-1, 219, 220-1, 220-2, 222, 222-1, 223-1, 224, 229, 231, 232, 232-1, 232-2, 233 Кримінального кодексу України;
2) статтями 191 (якщо предметом кримінального правопорушення є бюджетне відшкодування), 206-2, 210, 211 Кримінального кодексу України, у разі якщо досудове розслідування таких кримінальних правопорушень не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України;
3) статтями 191 (крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини третьої цієї статті) та 364 Кримінального кодексу України, за умови що розмір предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди становить від п'ятисот до двох тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та його вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, та досудове розслідування такого кримінального правопорушення не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України.
Згідно зі ст. ст. 14 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» (далі - Закон) Бюро економічної безпеки України є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження через центральний апарат і територіальні управління.
Територіальні управління Бюро економічної безпеки України утворюються, реорганізовуються та ліквідовуються Кабінетом Міністрів України.
Одночасно, постановою КМУ № 1135 від 03.11.2021 «Про утворення територіальних органів Бюро економічної безпеки» на території України утворено 23 територіальних управління Бюро економічної безпеки, перелік таких управлінь міститься у відкритому доступі.
За приписами ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
У поданій же заяві голова ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» посилається на можливе вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, які у переважній більшості ані предметно не підслідні органам Бюро економічної безпеки України, ані територіально, не підслідні саме Територіальному управлінню БЕБ у Полтавській області.
Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку, що підстави для зобов'язання слідчого ТУ БЕБ у Полтавській області виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 07 жовтня 2025 року відсутні, а тому у задоволенні скарги необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України,
ухвалив:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1