Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/8699/25
Провадження №2-з/552/35/25
22.10.2025 м. Полтава
Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.,
секретар судового засідання - Хрипунова Т.В.,
розглянувши заяву представника позивача, адвоката Рохманова Володимира Івановича, про забезпечення позову
ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,
до ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 ,
третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Пусан Тетяна Володимирівна, адреса: м. Полтава, вул.Юліана Матвійчука, 65, каб. 6,
про визнання правочинів недійсними, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання правочинів недійсними.
В позовній заяві просив суд:
визнати недійсним договір дарування серія та номер: реєстровий № 2991, виданий 03 грудня 2024 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Пусан Тетяною Володимирівною, за яким ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3055326453080);
скасувати рішення державного реєстратора (приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Пусан Тетяни Володимирівни) про державну реєстрацію права власності (номер відомостей про речове право № 57831976), який внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про право власності на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3055326453080, а саме на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 54,2 кв.м.;
включити до складу спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3055326453080);
визнати недійсним заповіт, який зареєстрований в реєстрі за № 2990, складений ОСОБА_3 03 грудня 2024 року, засвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Пусан Тетяною Володимирівною.
Судові витрати просив покласти на відповідача.
Ухвалою судді Київського районного суду м.Полтави від 22 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати у загальному позовному провадженні.
Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Рохманов В.І., також звернувся до Київського районного суду м. Полтави з заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочинів недійсними.
Свою заяву про забезпечення позову обґрунтовує наявною інформацією про те, що відповідач розпочала підготовчі дії до відчуження спірного майна, зокрема квартири за адресою: АДРЕСА_4 .
Позивач оскаржує підстави набуття відповідачем права на спірне майно.
Тому існує реальна загроза відчуження відповідачем спірного майна, а відповідно і загроза неможливості ефективного захисту та поновлення у цьому провадженні його прав.
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Тому дану заяву суд розглядає без повідомлення сторін.
Вирішуючи зазначену заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При застосуванні заходів забезпечення позову суд має виходити із засад розумності, справедливості, добросовісності та із співмірності засобів забезпечення позову з розміром позовних вимог.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 на підставі договору дарування від 03 грудня 2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Пусан Т.В., зареєстровано за ОСОБА_2 .
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому оспорює правомірність набуття відповідачем прав власності на вказану квартиру.
Також позивач оспорює заповіт, яким спадкодавець ОСОБА_3 заповідав своє майно відповідачу.
Згідно п.1 та 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування серія та номер: реєстровий № 2991, від 03 грудня 2024 року, за яким ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 , та з позовними вимогами про визнання недійсним заповіту ОСОБА_3 від 03 грудня 2024 року,невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з роз'ясненнями п. 4 цієї Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчилися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З врахуванням викладеного, застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об'єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.
При цьому варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18.
З урахуванням встановлених обставин справи та беручи до уваги предмет спору і зміст позовних вимог, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення позову, суд вважає достатнім встановлення заборони щодо відчуження спірного майна та проведення реєстраційних дій, інших дій, які призведуть до зміни власника спірного майна.
Застосування таких заходів забезпечення позову буде співмірним з предметом позову та не становитиме надмірний тягар для власника у зв'язку з обмеження його правомочностей власності.
Тому заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково.
Керуючись ст. ст.149, 153 ЦПК України, суд -
Заяву про забезпечення позовузадовольнити частково.
У порядку забезпечення позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про визнання правочинів недійсними встановити заборону на відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта 3055326453080 із забороною будь-яких реєстраційних дій щодо її відчуження, поділу, об'єднання, іпотеки, внесення змін до записів та іншого розпорядження - до набрання законної сили рішенням суду у справі №552/8699/25.
Заборонити державним реєстраторам прав, нотаріусам та іншим суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_4 до набрання законної сили рішенням суду у справі №552/8699/25.
У порядку забезпечення позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про визнання правочинів недійсними встановити заборону на вчинення будь-яких реєстраційних дій, реєстрації, перереєстрації, зняття з реєстраційного обліку, передачі у володіння третім особам, тощо стосовно транспортних засобів:
автомобіля ВАЗ 2103 з державним номерним знаком НОМЕР_3 , свідоцтво НОМЕР_4 від 24 лютого 2006 року,
причепу ХТ 81024 з державним номерним знаком НОМЕР_6 , свідоцтво НОМЕР_7 від 24 лютого 2006 року
до набрання законної сили рішенням суду у справі №552/8699/25.
В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову відмовити.
Ухвалу надіслати для виконання особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також уповноваженим органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний термін.
Головуючий О.А.Самсонова